Дивна пост-пасхальна історія була в Миколаєві. Під час Великодніх свят група у Фейсбуці вирішила організувати такий собі конкурс-флешмоб. Запропонували друзям розміщувати під одним з дописів найкращі світлини з пасхальними кошиками. Конкурс викликав жвавий інтерес, тож уже після свят користувачі буквально засипали сторінку гарними радісними яскравими фото. Можливо, відіграло роль те, що організатори оголосили призи: передплату на газету. Кожна світлина була незвичайною, в них відчувалося тепло, яке господиня, крім традиційних пасок і крашанок, вклала у кошик.
Хтось для натюрморту дістав старовинні вишиті рушники, ще хтось прикрашав кошик квітами та іграшками. Вразив кошик жінки, яка вже кілька років живе в Америці і зберігає українські традиції. Попри те що за океаном у невеличкому містечку непросто знайти всі традиційні продукти й атрибути для пасок та для писанок-крашанок, все-таки зібрала прекрасний кошик. Її фотоісторія стала однією з переможців, а газету вона попросила передплатити батькам, які живуть на Миколаївщині. Доволі екзотичним виявився пасхальний стіл українських льотчиків, які Великдень відзначали в Конго. На фото дивні фрукти в кольорах українського прапора, ананаси, паски, яйця, примудрилися навіть зварити холодець. За кожним фото була цікава історія.
Але всіх користувачів вразила світлина шестирічної дівчинки Вірочки, яка допомагала мамі підготувати кошик та освятила його біля храму. Фото надіслала мама Катерина чи не в останній день, їй дуже хотілося, щоб донька якщо й не перемогла б, то отримала позитивний заряд і гарні відгуки від користувачів. Вірочка –– особлива дитина, пересувається на візку. Вона настільки щира, світла, гарна, що її світлина не залишила нікого байдужим. Саме вона й набрала найбільшу кількість вподобайок і стала переможницею. Тут вже замислилися організатори: навіщо дитині передплата на газету? Виникла ідея: зібрати Вірочці подарунковий кошик. Оголосили в соціальних мережах. Що тут почалося! Дізнавшись про історію дівчинки, про те, що скоро вона очікує на другу операцію на ніжці, що любить малювати і збирається цього року до школи, займається танцями на візках, люди почали приносити подарунки до кошика. Вони з однаковою любов’ю і добротою наповнювали власні пасхальні кошики і кошик для Віри.
Настав час передати подарунки. То був просто вибух емоцій. Здається, більше раділи дорослі, які дивилися, як дівчинка розглядає своє багатство. Спочатку вона безмірно зраділа шоколадному ангелу, потім обіймала сплетену спеціально для неї іграшку-собачку. У захват привели розвивальні іграшки. Мама пояснила: після операції збиратимемо намиста і складатимемо картину з паєток. Дуже сподобалися в’язані капці — в них буде зручно, коли накладуть гіпс. Море емоцій викликала величезна розмальовка і «мапа мрій». Фарби, пензлі, фломастери, олівці, крейда, пластилін, інші предмети для школи, пряник-курочка — дівчинка щиро раділа всім подарункам.
Історія має продовження. Люди почали перераховувати кошти, щоб добре пройшли операція та період реабілітації. Мама не стримувала почуттів, мовляв, як абсолютно незнайомі люди настільки близько сприйняли історію дівчинки і творять добро! Це бажання творити добро об’єднало багатьох знайомих та незнайомих людей.
Подумалося, можливо такі спонтанні вияви доброти саме на часі. Ми хочемо бути ближчими, згуртованішими, щоб протистояти викликам сьогодення. Тільки добро врятує суспільство. А щоб усміхнулась маленька Вірочка, потрібно небагато: просто вкласти частинку душі в її кошик.