ТРАДИЦІЇ
Цими вихідними відзначаємо два великих християнських свята — Благовіщення та Вербну неділю
Напередодні почула пересторогу: погано, коли ці свята збігаються. Справді, із Благовіщенням пов’язано багато народних прикмет, але збіг двох великих свят не несе загрози. Коли Благовіщення збіглося з Великоднем, а було це у 1991 році, знайшлося чимало пророків кінця світу, та, як бачимо, життя продовжується. А от кількість в ньому доброго і поганого для кожної людини своя, бо залежить від особистого внеску. Недарма кажуть: «що посієш, те й пожнеш»! Тож церква нагадує нам про Божі заповіді та необхідність жити за ними і, врешті-решт, радіти плину життя та кожному його подарунку.
…З дитинства пам’ятаю бабусине «на Благовіщення навіть пташка гнізда не в’є». Зозуля почала звивати гніздо в цей день, от Бог її і покарав — відтоді підкидає яйця до чужих. Вірили, що Божа Мати розсипає цього дня опади — якими вони будуть, такий і врожай. Працювати, шити, навіть млинці пекти не можна. А пектимеш у печі, то накличеш дощ на все літо. Не можна було розпочинати якісь роботи до цього свята, навіть співати на вулиці. Застерігали, аби не наврочити, не спровокувати засушливого літа та неврожаю.
Благовіщення справді велике свято. У цей день Діва Марія отримала звістку про те, що стане матір’ю Божого Сина, на що чекали та мріяли у всіх галілейських сім’ях, сподіваючись на Божу благодать та спасіння. І тепер головна молитва до неї починається зі слів «Пресвята, Діво, радуйся!» Заклик до радості і є суттю цього свята. Нас наповнює радість і ми славимо жінку, яка дивиться з ікон, і даруємо радість оточуючим.
В Україні існує й досі старовинний народний звичай випускати в цей день пташок на волю, аби подарувати їм радість. Старожили згадують, що колись на Благовіщення здіймалися в небо тисячі голубів та інших птахів, які зимували в клітках. У церквах після літургії теж випускають білих голубів, що уособлюють Святий Дух та чистоту Богородиці, а голубий колір неба — її традиційний колір та всього, що пов’язане з її ім’ям. Люди вірили, що небо в цей день «відкривається», і в Бога можна попросити собі щастя і багатства.
За звичаєм, на Благовіщення одягають новий одяг та носять із собою гроші — на добро та достаток, а старе спалюють у вогнищі. Селяни цього дня відпускають «погуляти» домашніх тварин та навіть собак спускають з прив’язі.
У неділю — ще один привід вшанувати Божого Сина. Адже за тиждень до Великодня християни відзначають одне із 12 великих свят — Вхід Господень в Єрусалим. На згадку про цю євангельську подію несуть у церкву зелені гілочки. В Україні саме верба першою розквітає та вкривається молодими листочками, тож вона й дала назву святу — Вербна неділя. Красиве та радісне свято! Освятити гілочки, запалити свічку, що символізує воскресіння Ісуса Христа, та виконати кілька ритуалів — на здоров’я та щастя. По дорозі з церкви з’їдають кілька «котиків», щоб горло не боліло. Аби діти сприйняли життєву силу весни, були сильними та здоровими, їх жартома трішки б’ють вербою.
Вважається, що свячена верба має чудодійну силу, тож для врожаю кілька гілок висаджували в городі, обходили господарство, виганяли нею худобу, аби усі були здорові та плідні.