«Якось прожити, аби не вмерти, на виплати з безробіття можна», — саме так оцінив рівень турботи про тих, хто не може знайти роботу, один з учасників зустрічі роботодавців і фахівців служби зайнятості, що відбулася в Черкасах. Хоч така оцінка мала й неочікувано іншу реакцію, про яку трохи нижче. Ця розмова, а точніше, дискусія відбулася після невтішної оцінки Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом ситуації в державі з безробіттям. Держслужба зайнятості має перейти від моделі утримання з держбюджету до моделі створення робочих місць. Прем’єр наголосив, що має намір «дати людям роботуі нормальну заробітну плату».
Безробіття як «бізнес»
Отож настав час докорінно реформувати всю систему зайнятості.
Як же спрацювала Черкаська обласна служба торік? Статистика засвідчує, що у містах і селах триває скорочення чисельності штатних працівників. Тільки в січні — вересні, порівняно з відповідним періодом 2015 року, їхня кількість в області зменшилася на 3% і становила 219 тисяч осіб. Як поділився прогнозами директор обласного центру зайнятості Григорій Дендемарченко, 2017-й на ринку праці поки не віщує змін на краще: «Ситуація не буде простою. За лічені дні кількість фізичних осіб-підприємців зменшилася на 2600».
Хоч посадовець і не назвав причини явища, та очевидно — це реакція на зростання розміру єдиного соціального внеску (ЄСВ) для цієї категорії підприємців. В області залишаються значними обсяги вимушеної неповної зайнятості. Торік протягом шести місяців у відпустках без збереження зарплати перебували 6,7 тисячі осіб (3,1% штатної чисельності), ще 8,4 тисячі працювали неповний робочий день або тиждень. Найбільше скоротили працівників у галузях науки й техніки, мистецтва, спорту, розваг і відпочинку, у сфері фінансів.
Позитивом керівництво служби вважає те, що торік — уперше за останні три роки — побільшало вакансій. 6905 роботодавців надавали інформацію про потребу в працівниках, у тому числі 6815 для укомплектування службою зайнятості. Кількість вакансій, заявлених роботодавцями, збільшилася порівняно з 2015 роком та становила 36 369 одиниць, за сприяння центрів зайнятості 91,3% вакансій було укомплектовано.
Торік 148 осіб започаткували власну справу завдяки одноразовій допомозі з безробіття. Тимчасову зайнятість забезпечено 16 032 особам. Рівень охоплення безробітних тимчасовою зайнятістю в області становить 25,2%, що перевищує показники 2015 року та загальнодержавні (в Україні рівень охоплення безробітних цією послугою становить 18,4%).
На виплати безробітним торік надано 300 мільйонів гривень. Мінімальний розмір такої виплати — 544 гривні, максимальний — 6400, середній — 1800 гривень. Представники роботодавців зауважували, що це доволі значні суми (саме з відрахувань підприємств у відповідний фонд здійснюють виплати). Голова обласного об’єднання роботодавців Борис Райков влучно зауважив:
— І підприємства, і служба зайнятості мають спільно працювати над розв’язанням проблеми стимулювання створення робочих місць в області. Саме на це й націлюють нас урядовці — не допускати ситуації, коли для декого з безробітних перебування на біржі праці стає своєрідним «бізнесом».
Швидше ламати стереотипи
За словами Григорія Дендемарченка, очолювана ним служба наблизилася до завершального етапу реорганізації. Буде зменшено кількість адміністративно-господарського персоналу центрів на місцях. Але зросте кількість працівників, які безпосередньо обслуговують клієнтів служби, що неодмінно позначиться на якості сервісу для шукачів роботи, безробітних та на співпраці з роботодавцями. Результатом реформи служби зайнятості має бути формування якісно нових відносин на ринку праці. «Не люди повинні йти до служби зайнятості за працевлаштуванням, а служба зайнятості має йти до людей і пропонувати їм свої послуги», — наголосив він.
Назріли й зміни в законодавстві щодо зайнятості населення. На думку учасників дискусії, першочергові з них — перегляд вимог до роботи, забезпечення страхового принципу під час призначення допомоги з безробіття, а також зменшення вікової межі із 45 до 35 років для отримання ваучера на перенавчання. Такі кроки допоможуть оперативно запровадити системні зміни у роботі служби.
Фахівці служби розповіли про низку нових ефективних механізмів. Планують, приміром, широко використовувати відеорезюме, відеовакансії та відеопрезентації роботодавців. Зацікавила роботодавців і форма спілкування з претендентами на роботу в режимі онлайн-співбесіди. Тут зникає можливість для несумлінних пошуковців роботи безпідставно вимагати від роботодавця написати відмову, тобто продовжити отримання допомоги.
Також з початку цього року запроваджено електронну чергу попереднього запису громадян для відвідування центру зайнятості. Це дає змогу скористатися сервісом для запису на індивідуальний прийом до фахівця, без потреби попередньо приходити до центру зайнятості. А ще кожен пошукач роботи отримає можливість дистанційного навчання та навчання онлайн за допомогою освітнього проекту Prometheus, а претенденти на нові робочі місця вже можуть безкоштовно вивчати англійську мову. В області розпочали формування кадрового резерву для роботодавців із числа випускників навчальних закладів.
Одне з актуальних питань — легалізація зайнятості населення. Нині триває робота зі створення міжвідомчої обласної комісії з питань детінізації економіки та легалізації зарплати.
Не обійшли увагою учасники дискусії й питання співпраці служби зайнятості області з вишами. Директор центру післядипломної освіти, доуніверситетської підготовки та розвитку кар’єри Черкаського державного технологічного університету Світлана Лишко розповіла, як створений на базі вишу центр дає можливість молоді отримати максимум інформації з перших рук, ознайомитися з організаціями, установами, в яких можна буде отримати роботу, оцінити свої шанси та зрозуміти, що потрібно, щоб претендувати на певну вакансію. У цьому центрі кожен бажаючий може за допомогою фахівців служби зайнятості пройти індивідуальне тестування та підібрати роботу. Виш поставив перед собою завдання — не лише надати гідну освіту студентам, а й працевлаштувати їх на Черкащині. А директор Черкаського міського центру зайнятості Оксана Щербак наголосила, що вже незабаром у цьому центрі представники служби зайнятості організують спільні зустрічі з роботодавцями та головами студентських рад або студентами, які бажають працевлаштуватися. Шкода тільки, що подібні центри функціонують не в усіх вишах.
Насамкінець. Ситуація на ринку праці поки що напружена. Немало безробітних не поспішають зайняти вакансії із зарплатою 2—3 тисячі гривень. І це зрозуміло — чи є сенс офіційно влаштовуватися, щоб отримувати мізер? Утім, як зазначають деякі експерти, на ринку нині немає проблеми знайти роботу. Натомість є інша — роботодавцю буває складно підібрати кваліфікований персонал. Крім того, якщо раніше можна було розглядати кандидатури шести претендентів протягом двох тижнів і вибрати одного, то тепер, поки черга дійде до шостого, перші три вже знайдуть собі роботу. Але чому все-таки чимало людей воліють краще отримувати 1800 гривень допомоги з безробіття, аніж шукати роботу? Нарікали й роботодавці: чому чимало кваліфікованих фахівців виїжджають за кордон? Та самі й відповіли: у Польщі черкащани заробляють за місяць до 15 тисяч гривень. Є над чим поміркувати.
Григорій Дендемарченко зауважує, що тим, хто справді хоче працевлаштуватися, служба зайнятості готова підставити плече: запропонувати роботу або перекваліфікацію. Хотілося б, аби безробітним підставляли плече кваліфіковано, професійно, а віддача була максимальною. Зрештою, цього вимагає саме життя.
Ми в Google+