"Час наступного кроку на шляху до ЄС"

Оксана МАЛОЛЄТКОВА
27 вересня 2023

Торік у червні Україна отримала статус кандидата на членство в Європейському Союзі та сім рекомендацій Європейської комісії щодо реформ, які треба реалізувати для наступного кроку на шляху вступу до ЄС. А вчора на черговому засіданні уряду було схвалено Державну цільову національно-культурну програму «Єдність у розмаїтті» на період до 2034 року, мета якої — створення умов для реалізації прав і можливостей національних меншин та корінних народів. Коментуючи це рішення, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що після затвердження такої програми можна говорити, що на урядовому рівні повністю завершено виконання семи рекомендацій Єврокомісії.

У службі Міністра Кабінету Міністрів розповіли, що у програмі передбачено такі заходи: формування та розвиток стійких, спроможних і прозорих державних інституцій, громадських об’єднань національних меншин (спільнот) та представницьких органів корінних народів; забезпечення реалізації прав та задоволення потреб осіб, які належать до національних меншин (спільнот) та корінних народів України; забезпечення стійкої підтримки процесів інтеграції суспільства та захисту прав національних меншин (спільнот) та корінних народів України на принципах поваги до різноманітності, запобігання та протидії дискримінації, суспільної інтеграції відповідно до міжнародних стандартів.

Про ключові реформи

Очільник уряду підсумував зроблене за цей час.

«Перше — стартувала реформа Конституційного суду. Працюємо в постійних консультаціях із Венеційською комісією. Друге — перезавантажена Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів. Третє — посилюється інституційна спроможність та незалежність антикорупційних органів. Один з останніх прикладів — урядовий законопроєкт про підвищення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Обрано нових керівників Національного антикорупційного бюро  (НАБУ) та САП на відкритих конкурсах. Група держав проти корупції (GRECO) відзначила істотний прогрес України в питаннях запобігання корупції.

Четверте — уряд напрацював нормативно-правову базу з боротьби з відмиванням грошей у межах стандартів FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних коштів). П’яте — виконано рекомендації Венеційської комісії щодо імплементації антиолігархічного закону. Шосте — запрацювало законодавство про медіа та рекламу. Сьоме — на виконання нового закону про національні меншини розроблено необхідні підзаконні акти», — коротко пройшовся Денис Шмигаль по ключових пунктах.

Прем’єр-міністр додав, що уряд провів також селф-скринінг: проаналізовано 28 тисяч актів права ЄС на предмет їх імплементації у правове поле України.

«Щиро вдячний усім, хто за такий короткий час провів цю колосальну роботу. Але не зупиняємося. Попереду ще довгий і непростий шлях. Очікуємо, що в жовтні Україна отримає позитивну оцінку в межах звіту щодо пакета розширення Євросоюзу. А потім буде голосування Європейської ради, яке відкриє дорогу до переговорів про вступ нашої країни до ЄС. Майбутнє України в Європі. І вже зараз Євросоюз допомагає нам вистояти та перемогти. Зокрема, вдячні європейським партнерам за черговий восьмий транш макрофінансової допомоги в розмірі 1,5 мільярда євро», — зауважив очільник уряду.

Налаштовані  на діалог

Денис Шмигаль також щиро подякував партнерам з Європейської комісії за координацію в питанні експорту української аграрної продукції.

«В умовах російської чорноморської блокади, під час майже щоденних атак на наші зерносховища й порти, в умовах, коли забезпечення наших сил безпеки та оборони прямо залежить від наших доходів, нам потрібен аграрний експорт. Розмови про те, що українське продовольство шкодить польським, словацьким чи угорським фермерам — це спекуляції. Наше зерно істотно не впливає на ціни в сусідніх державах, тоді як наші аграрії перебувають у набагато гіршому й важчому становищі, ніж їхні західні колеги.

У нас немає і ніколи не було мети зашкодити фермерам сусідніх країн. Україна вдячна за все те, що роблять для нас партнери. За допомогу зброєю, прийняття українських жінок, дітей, гуманітарну та фінансову підтримку. Щоб урегулювати зернову кризу, Україна представила свій план, і Єврокомісія його підтримала. Це механізм верифікації та авторизації чотирьох видів аграрної продукції. 28 вересня буде наступна зустріч координаційної платформи з питань експорту і транзиту, де фіналізуємо ці пропозиції, щоб план почав діяти якнайшвидше. Чотири країни опрацювали український план, висловили конструктивні зауваження і пропозиції та готові до обговорення. І лише одна держава проти. На жаль. У нас немає цьому ні логічного, ні економічного пояснення», — цитує слова очільника уряду департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.

Прем’єр підписав постанову про запровадження механізму верифікації та погодження чотирьох груп українського аграрного експорту для п’яти сусідніх країн. Уже готують до підписання відповідні документи з Румунією та Болгарією.

«Ці країни не порушували торговельних правил Євросоюзу та Угоди про асоціацію і не вводили односторонні обмеження. Дякую за це, Україна надзвичайно цінує відповідальне партнерство. Вдячні всім сусідам, які відкриті до компромісу. Ми завжди готові йти на конструктивний діалог. Саме на діалог, а не на політичні ігри, де ставка надто висока — наша єдність і наша солідарність. Тому вкотре закликаю бути єдиними в захисті наших спільних цінностей), у захисті нашого спільного майбутнього, у захисті нашого спільного європейського дому.

Інших варіантів не існує. Для будь-якої європейської країни турбота про майбутні покоління має обов’язково переважити турботи про майбутні вибори. Віримо в це. І разом працюємо на спільний результат — перемогу над агресором, безпеку, відновлення та розвиток», — резюмував Прем’єр-міністр.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua