ДВАНАДЦЯТИЙ ГРАВЕЦЬ

«Урядовий кур’єр» познайомився з тими, для кого рай і в курені, аби лиш команда перемагала

Якби першого шведського уболівальника, якого довелося зустріти у фан-зоні на столичному Хрещатику, не вирізняли скандинавське обличчя і… велосипед, його неодмінно видала б футболка з номером «10»: саме під цією щасливою зіркою виходить на поле «шведське золотце» — Златан Ібрагімович. І саме за нього виголошує одну з молитов місцева торсида. Це слово давно вже вийшло за межі португальської мови, а явище притаманне однаковою мірою і темпераментним піренейцям, і стриманим за інших обставин скандинавам. Гадаю, той, кому пощастило вчора на власні очі бачити ходу нащадків вікінгів центральними вулицями до Північних воріт «Олімпійського», мене зрозуміє!

Більшість шведських уболівальників, як відомо, поселилися у таборі на Трухановому острові і вже кілька днів стоїчно витримують примхи червневої погоди, а недоробки столичних комунальників, які бралися якнайкраще облаштувати табір, доба проживання в котрому коштує в середньому 15 євро, готові виправляти власноруч. Адже все це дрібниці порівняно з можливістю дихати одним повітрям із командою, гнати її вперед і відчувати гордість за свою націю. А проблеми з туалетами і душовими шведи, виявляється, мали й під час інших організованих заходів.

— У нас є певні побутові незручності, — каже керівник організації шведських уболівальників Camp Sweden Олі Шьостетд, — однак ми досвідчені і можемо розбити табір будь-де. Щось не працює, то дайте нам інструменти і ми все полагодимо.

Загалом картина перебування іноземних любителів футболу в нашій державі поки що не затьмарена гучним негативом. Тим, із ким довелося спілкуватися протягом вихідних мені і моїм колегам, а це, зокрема, і простий шведський менеджер Ерік, і відомий англійський завсідник Глінн Дейвіс, не видаються захмарними ні ціни на готелі, щоправда не надто фешенебельні, ні трансферти з аеропортів, а вартість пива — просто приємно вражає.

Щоправда, нічний дзвінок від подруги, яка справлялася, як краще зарадити нібито обібраному в одному з нічних потягів нідерландському вболівальникові, якого доля закинула на київський вокзал і якого випадково зустріла компанія випускників Інституту міжнародних відносин, наштовхнув на думку, що майбутніх дипломатів на всіх може й не вистачити.

Як повідомили у відділі з питань взаємодії із ЗМІ та зв’язків з громадськістю Державної прикордонної служби, вболівальники футбольного чемпіонату продовжують прибувати в Україну та залишати її межі після виступів своїх збірних. Так, за добу кордон перетнуло майже 14 тисяч уболівальників, половина з яких їхала в нашу державу.

Станом на ранок 10 червня державний кордон перетнуло майже 37 тисяч футбольних фанатів, прикордонниками оформлено 314 літаків і понад 5,5 тисячі транспортних засобів, якими прямували учасники та вболівальники Євро-2012.

Звісно, учора був вирішальний день для Донецька і Києва. Матчі Франція — Англія і Україна — Швеція, ніби лакмусовий папірець, мали виявити не лише ступінь готовності вітчизняних правоохоронців до зустрічі з англійськими ультрас, а й з’ясувати, чи знайдеться в шахтарській столиці певна кількість «товстосумів», здатних придбати не викуплені за квотою французів і британців квитки, а в Києві торсида, здатна підтримати національну збірну не гірше за європейських колег.

А ЩО В ПОЛЬЩІ

Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) відкрив дисциплінарну справу щодо Російського футбольного союзу у зв’язку з неналежною поведінкою вболівальників на матчі між збірними Росії і Чехії у польському Вроцлаві.

Фоторепортаж із шведської фан-зони Олександра ЛЕПЕТУХИ