«Я не бачив восьмирічного сина від початку війни. Але роблю все від мене залежне, щоб він та десятки тисяч наших дітей якнайшвидше повернулися в Україну», — цими словами завершив презентацію унікального проєкту  Career Passport Ukraine (паспорт кар’єри) керівник українського підрозділу компанії GG4L  Олександр Стасюк.

Над створенням цього цифрового продукту амбітна IT-команда працювала в Рівному три з половиною місяці, маючи велику підтримку компанії Global Grid For Learning (глобальна мережа для навчання) з технологічним центром у Рівному, а також лідера ринку освітніх послуг Coursera. Тобто компанії, що  впроваджують цифровий маркетинг, розробляють програмне забезпечення зокрема для внутрішньо переміщених осіб, підтримали продукт. Тепер він упевнено бореться за лідерство на цифровому ринку освітніх послуг України. У важливості та актуальності теми переконувати зайве: технології управляють світом.

Як перетворити мірю на дійсність

«А починається все з відповідної освіти. Це під час війни чи не єдина галузь, у якій кожен інвестований долар дасть щонайменше п’ять. Тому ми підтримали проєкт, який запропонувала команда айтівців. Він і про бізнес теж. Хіба погано, коли одинадцятикласник зароблятиме на фрилансі, працюючи в рідній Україні, приміром, на відомі міжнародні компанії? Але маємо говорити про цю галузь не лише як про можливість заробити, а насамперед навчатися.

Нині в світі 80 мільйонів учителів, але найближчим часом потреба є ще в 65. Це люди, які формують життєві цінності та компетентності, тому маємо змінити філософію освіти так, щоб допомогти молоді вільно почуватися в цифровому середовищі. Ми заразимо цим вірусом всю Україну», — з непідробним запалом ділиться рожевою мрією, перший крок до якої зроблено, директор департаменту освіти і науки Рівненської ОДА Петро Коржевський.

Нині активно триває підбір першої групи слухачів: це буде 200 старшокласників, які вже заповнили запропоновану форму англійською (тобто відповідний її рівень передбачено за замовчуванням) й подалися на участь у проєкті. Ця група в супроводі менторів безкоштовно навчатиметься три місяці: прослухають онлайн-курси від світових компаній Google, Facebook  та IBM. У підсумку отримають паспорт кар’єри, який цілком може стати путівкою в перспективне самостійне життя для тих, хто прагне знайти себе, незважаючи на війну.

Далі задум масштабують на 5—7 тисяч молодих людей зі всієї України.

«Я щасливий і злий. Не думав, що війна стане часом нових можливостей для всіх нас, але це так. Адже без далекоглядних цілей ми приречені. Війна, звісно, закінчиться, а що далі? 80 років поспіль святкувати свою перемогу? Чи шаленими темпами крокувати в ногу з цивілізованим світом? І наш ліхтарик у темряві війни — цифрова освіта, без якої й самі технології — ніщо», — додає голова правління Рівненського IT-кластера В’ячеслав Мельник.

А начальник обласної військової адміністрації Віталій Коваль переконаний, що кожен такий проєкт лише підсилює Рівненщину: «Моя мрія — зробити цю ідею національною. Дуже хочеться, щоб наша молодь якнайшвидше повернулася з-за кордону, адже в багатьох речах ми в Україні більш мотивовані й цілеспрямовані. Та тут, як кажуть, і рідні стіни допомагають. У добру путь, наша нова цифрова ластівко!» 

Сумніватися в популярності ініціативи не доводиться, адже конкурс на перші 200 місць був шалений.

Чи допоможе меморандум?

Правильно сказано: думай глобально, дій локально. Щоб затримати вчорашніх випускників та повернути з-за кордону тих, хто вже спробував тамтешнього життя, маємо зробити область максимально комфортною та привабливою.

Один із кроків — меморандум, який днями підписали ректори вищих навчальних закладів краю з головами територіальних громад на засіданні регіонального відділення Асоціації міст України. Крім очільників місцевих вишів, до ініціативи «Живи і навчайся в Рівному» долучився ректор Луганського державного медичного університету, який тепер працює тут. Отже, маємо весь спектр необхідних професій, які затребувані на ринку праці в цей нелегкий час: медики, педагоги, інженери водного господарства та природокористування.

До речі, й начальник обласної військової адміністрації, й Рівненський міський голова стимулюють талановиту молодь залишатися на рідній землі ще й іменними стипендіями. Нині їх отримали навіть більше, ніж раніше, юнаків та дівчат. Початок навчального року покаже, яка частка з них дослухалася до такої мотивації.

Заклади освіти мають не лише подбати про надійні укриття, а й оперативно реагувати на потреби громад та населених пунктів, у яких навчаються студенти. Війна пришвидшує процеси, про які йшлося раніше: державне замовлення для вишів часто було відірваним від щоденних потреб тих чи інших територій. І саме тут бізнес, влада й освітяни мають об’єднати зусилля і діяти локально, адже самим меморандумом ситуацію не зміниш.

Та йдеться не лише про виші. На Рівненщині повноцінно працюють 30 сучасних центрів професійної освіти, де за новітніми технологіями й на устаткуванні завтрашнього дня готують кваліфікованих робітників різних спеціальностей. До речі, їх роботодавці розбирають дуже швидко і навіть конкурують за спеціалістів.

Тобто в тиловій області є де докласти працьовитих рук, розуму та притаманного молоді креативу. Днями в межах Рівненського меблевого кластера відкрито нове деревообробне виробництво на Острожчині. А для кластера легкої промисловості, який лише додає в обертах від початку війни, постійно потрібні кваліфіковані швачки. Тож ініціатива Rivne work hub не припиняє роботу. Представники виконавчої влади та служби зайнятості активно зустрічаються з бізнесом, виявляючи його потреби, щоб синхронізувати їх з наявними можливостями підготовки фахівців.