Захист суспільної моралі — річ непроста і часто невдячна. Які б закони в суспільстві не ухвалювали, та є люди, для яких власне поняття суспільної моралі відрізняється від загальноприйнятого. У тоталітарних державах усе вирішується просто: будь-яке відхилення — злочин, за який потрібно карати. Стандартизовані зачіски, однакові піджаки і правильні думки — ось мета, яку грає публічна мораль в тоталітарному суспільстві. Що менше відмінностей, то краще.
У демократичному суспільстві, де панує верховенство права, все набагато складніше: додається чимало змінних, які в тоталітарній системі можна не враховувати. У вільному суспільстві виявляється, що єдиної загальноприйнятої моралі не існує, а моральні проблеми можуть мати більш як одне правильне розв’язання.
Хто в ліс, а хто по дрова?
Разом з тим необхідність захисту суспільної моралі зумовлена її різким падінням, яке спостерігаємо останнім часом. Навряд чи хто заперечить, що набувають швидких темпів такі негативні, суспільно небезпечні явища, як алкоголізм та наркоманія, поширення венеричних хвороб, епідемія ВІЛ/СНІДу, занепад сімейних цінностей.
На жаль, не завжди виявляються ефективними заходи соціальних служб сім’ї, дітей та молоді. А вони, зокрема на Черкащині, ведуть індивідуальну та групову роз’яснювальну роботу, спрямовану на формування засад відповідального батьківства, профілактики негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищі. Потрібно тільки вітати зусилля освітян щодо формування світоглядних цінностей учнівської молоді в навчальних закладах.
Так, за рахунок варіативної частини робочого навчального плану запроваджено викладання курсу лекцій морально-духовного спрямування. Це «Основи християнської етики і моралі», «Духовна культура» «Психологія особистості», «Статеве виховання», «Основи гендерної культури», «Етика і психологія сімейного життя», «Розмаїття релігій, культур світу» тощо.
Однак чи завжди зусилля гуманітаріїв, правників, державних контролюючих служб спрямовані в одну точку? Чи не виходить так, що одні суворо забороняють, жорстко контролюють, а другі крізь пальці дивляться на ті чи ті порушення?
Кафе «Жар-піца» в Черкасах досить популярне. Серед його відвідувачів чимало молоді. Добре, якщо студенти (а їх у цьому куточку міста чимало, адже поруч Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Черкаський інститут банківської справи, державний бізнес-коледж) просто пообідають, послухають музику. Однак часом дехто з юних відвідувачів не проти й у чарку заглянути. І заглядає! А працівники закладу нічого не мають проти. Навіть паспорта в неповнолітнього не спитають — наллють. Пий, мовляв, на здоров’я!
Принаймні працівники міліції неодноразово фіксували подібні випадки.
У відкритому листі Уповноваженого Президента України з прав дитини від 5 вересня 2013 року акцентовано увагу на тому, що асортимент продукції у торговельних закладах на відстані ближче, ніж 300 метрів до території закладів для дітей має відповідати потребам здорового розвитку дитини. Очевидно, звернення дійшло не до всіх.
Хоч і виявляють, та прикривають
Як розповіла прокурор відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Черкаської області Інна Жук, яка недавно перевіряла додержання вимог Закону «Про захист суспільної моралі», встановлено, що торік працівники органів внутрішніх справ області виявили 171 випадок продажу алкогольних та слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів неповнолітнім. Ще понад 60 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156 КУпАП, виявлено вже в цьому році.
Закон «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняє продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років. За порушення цієї норми передбачено відповідальність, зокрема накладення фінансових санкцій органом доходів та зборів. Однак правоохоронці не завжди й не повністю інформують органи доходів і зборів про порушення вимог закону. Принаймні Соснівський та Придніпровський райвідділи УМВС України в Черкаській області, виявивши порушення (вони стосувалися 24 підприємців), не повідомили міндоходівцям про це. Аналогічні речі допускають чимало районних та міських відділів міліції. Підприємці ж уникають застосування фінансових санкцій, а це зовсім не сприяє попередженню вчинення подібних правопорушень у майбутньому.
Як наголошує прокурор, продаж алкоголю, цигарок, пива, слабоалкогольних напоїв поблизу навчальних закладів — це агресивна форма впливу на дитину, що провокує її до свідомого чи несвідомого завдавання шкоди своєму здоров’ю, негативної поведінки, набуття шкідливих звичок, згубних залежностей. Звісно, прокурори вносять керівникам рад відповідні подання з вимогою забезпечити нормативне закріплення на рівні органів місцевого самоврядування обмежень, зокрема щодо продажу алкогольних напоїв неподалік навчальних закладів. Однак ефективність таких обмежень поки що низька.
«Полуничка» без обмежень
Не завжди враховують вимоги Закону «Про захист суспільної моралі» й самі освітяни. Як засвідчила перевірка, проведена недавно Золотоніським міжрайонним прокурором, в районі до Інтернету підключено 34 навчальні заклади. При цьому в жодному з них не встановлено програмних комплексів, які блокують доступ до інтернет-ресурсів забороненого змісту. Такі ж факти виявили й прокурори Лисянського та Корсунь-Шевченківського районів.
Досить часто викривають тих, хто поширює кіно- та відеопродукцію, комп’ютерні програми порнографічного характеру. Відповідальність за вчинення цих діянь передбачено ст. 301 Кримінального кодексу України. Активно викривають подібні правопорушення відповідні структурні підрозділи УМВС України в Черкаській області. Однак почасти після внесення відомостей до ЄРДР досудове розслідування ведеться пасивно, не спрямовується на забезпечення невідворотної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень.
У цілому за результатами перевірок, підкреслила Інна Віталіївна, внесено 35 подань, поновлено права 37 дітей. Звісно, це тільки початок великої спільної роботи, яку не можна припиняти ні на день.
Ми в Google+