Перший заступник керівника
Національного бюро з відродження
чотирьох найбільших річок
Республіки Корея ЧА Юн-джонг
На початку 2009 р. у Південній Кореї за ініціативи президента Лі Мьон Бака стартував проект «Новий зелений курс», покликаний протистояти змінам клімату. Складовою частиною його є відродження найбільших річок. Що можуть корейці в царині екології, я мав змогу побачити три роки тому й був неабияк вражений тим, як сеульці звільнили з 30-річного полону сховану в колектор маленьку річечку Чхонгечхон і перетворили її на окрасу мегаполіса. Я пройшов пішки вздовж блакитної красуні від витоку до місця, де вона впадає в Ханган, і не міг не порадіти за неї, а водночас не згадати із сумом та болем рідну Либідь, яку ніхто з київських можновладців не збирається вивільняти. Роздуми над побаченим і почутим виклав у статті «Либідь і Чхонгечхон: дві річки — дві долі» («Урядовий кур’єр» від 26. 12. 2009 р.)
З вітерцем! Загалом уздовж чотирьох річок прокладено велосипедну трасу, що простяглася на 1600 км. Фото надано Нацбюро з відродження річок
І ось знову приємні відчуття — уже від того, наскільки «позеленів» цей «азійський тигр» буквально за кілька років. Взятися за оздоровлення річок — чи не приклад для України, тож запрошую до Національного бюро з відродження чотирьох найбільших річок Республіки Корея (навіть такий орган створили в Сеулі для координації зусиль!). Дати інтерв’ю українській газеті люб’язно погодилася перший заступник керівника Бюро ЧА Юн-джонг.
Державний підхід
— Нашу розмову, пані Юн-джонг, не можу не почати із власних вражень. Прилетівши до Сеула, я того самого дня поспішив до своєї доброї знайомої Чхонгечхон. Хотілося знати, як почувається річечка, чи така сама красива, якою бачив її три роки тому. Допізна не міг залишити берегів, буквально наводнених жителями та гостями міста. Добре людям — отже, добре річці, яка вже стала символом сучасної Кореї. Тут особливо відчуваєш, як країна повертається до природи…
— Так, перетворення заіндустріалізованих куточків на екологічно чисті створює позитивний настрій населення. У парковій зоні, яка простяглася на 8 км обабіч русла, чути спів птахів і тихий шум води, що біжить по камінцях. І це в центрі 10-мільйонного міста. До нас тепер приїздять багато фахівців з інших країн, щоб ознайомитися з досвідом відновлення річок. Зміни клімату не найліпше позначаються на водній системі всього світу.
Якщо минуле століття було епохою чорного золота, то ХХІ стає епохою золота блакитного. Проблема водних ресурсів виходить на перші місця в міжнародному порядку денному.
— З огляду на це і почали в республіці реалізацію широкомасштабного технологічного та екологічного проекту з відновлення чотирьох річок?
— Програма передбачає поліпшення стану найбільших водних артерій: річок Ханган, Нактонган, Кимган, Йонсанган і зв’язаних з ними головних приток, упорядкування прилеглих територій. Відродження річок — центральна ланка «нового зеленого курсу» уряду, спрямована на розквіт економіки, підвищення ефективності використання водних ресурсів. Проект зарахували до рангу національних.
— Які конкретні його завдання?
— По-перше, захистити запаси питної води. Південна Корея належить до країн з обмеженим доступом до водних ресурсів. Внаслідок великої густоти населення та малої території кількість опадів на душу населення становить лише одну восьму середньосвітового показника. Крім того, 70% опадів припадає на так званий період дощів — із липня до вересня, вони швидко збігають в океан, бо 65% площі країни — гори. Ось і поставлено завдання збільшити обсяг національних водних ресурсів. Як саме? Спорудивши сучасні греблі, поглибивши, де потрібно, русла.
По-друге, належить підняти якість води: лише у природну інфраструктуру та фосфорні очисні споруди держава інвестувала 3,9 трлн вон.
По-третє, проект є одним із головних компонентів боротьби зі змінами клімату. Корея дуже потерпає від частих повеней і засух, які лише в період з 2002 до 2006 рр. завдали шкоди на суму 2,7 трлн вон (2,1 млрд дол.). Кількість днів із сильними зливами (понад 100 мм опадів) зросла в 1,7 раза за останні два десятиліття. Капіталовкладення, що спрямовували на подолання наслідків повеней, були недостатніми, тому значні суми витрачали на ліквідацію стихійних лих. Зміни клімату і далі викликатимуть погіршення якості води та нестачу питної, спричинятимуть порушення водної екосистеми. Тому проект покликаний посилити можливості країни зі стабільного управління водними ресурсами.
Реалізація програми сприятиме відродженню флори та фауни басейну річок, досягненню збалансованого розвитку територій, збільшенню робочих місць.
— Такі грандіозні проекти потребують неабияких фінансових затрат. У місцевій пресі читав, що уряд із 37 млрд дол., виділених на втілення в життя «нового зеленого курсу», левову частку спрямував саме на реконструкцію річкових систем. Чи можна назвати бюджет відродження чотирьох річок? На кого покладено обов’язки виконання основних робіт?
— Участь у загальнонаціональній справі — а її можна так назвати, бо охоплює 72 регіони, тобто майже третину країни, де проживає 15,68 млн осіб, 33,2% загальної кількості населення, — брали чимало компаній, фірм, підприємств. Але фінансування виключно державне. Адже річки перебувають не в чиїйсь приватній власності, вони — загальнодержавна цінність. Заходи, спрямовані на відновлення річкових екосистем, поліпшення якості води, запобігання повеням та обмілінню русел, а також оживлення економіки регіонів, розташованих на узбережжях, обійшлися державі в 22,2 трлн вон (18 млрд дол.). Головні виконавці — міністерство земельних ресурсів, транспорту і морських справ; міністерство охорони навколишнього середовища; міністерство продовольства, сільського, лісового господарства і рибальства, а також міністерство культури. Реалізацію проекту очолило мінземресурсів, при ньому діє й наше координаційне бюро.
…І рай для велосипедистів
— Які підсумки безпрецедентної екологічної акції?
— За 2,5 року побудовано 16 нових гідрокомплексів на водних артеріях, сучасні греблі та шлюзи для регулювання води. Створено резервні ємності водосховищ і прибережних резервуарів, реконструйовано ті з них, які забезпечують відтік води під час повеней і нарощують її запаси. Відремонтовано розмиті ділянки, укріплено та обсаджено береги. Важливо, що з обох боків дамб прокладено відкриті водні канали — тими стежками вільно мігрує риба; відновлено колишні болота; багатьом прибережним територіям — ареалам рідкісних видів тварин, птахів і рослин — присвоєно статус особливо охоронних, екологічно важливих об’єктів.
Чого досягли загалом, демонструють експозиції культурних центрів відроджених річок.
— Це цікаво. Розкажіть, будь ласка, детальніше про них.
— Культурно-освітні комплекси відкрили навесні. В основі діяльності кожного лежать три концепції: участь, спільне використання, дозвілля. Для прикладу візьмемо культурний центр річки Ханган у місті Йочжу. Це оригінальна триповерхова споруда з оглядовим майданчиком нагорі. Культурний простір її складається з кількох зон. У зоні розвитку можна переглянути відео про минуле й сьогодення водних ресурсів, про досвід розв’язання екологічних проблем в інших країнах світу, зона культури знайомить із творами мистецтва на річкову тематику та пропонує залишити власні повідомлення на дисплеї. Передбачено загальний простір для проведення семінарів та занять, до розкладу яких включено освітні програми, природничо-наукові класи для дітей, консультації для дорослих. Відкрито майданчики навколо центру, басейни — для занять спортом, активного відпочинку.
— Особливо вражає велика кількість велосипедистів.
— У рамках проекту вздовж чотирьох річок прокладено велосипедну трасу завдовжки 1600 км. Силами міністерства культури, спорту та туризму впорядковано рекреаційні об’єкти, всі їх забезпечено інформаційними матеріалами, встановлено вказівники. Спеціально для мандрівників та огляду мальовничих пейзажів в оновлених акваторіях річок державна залізнична компанія «Корейл» розробила маршрут, яким усі охочі можуть проїхати на потязі й велосипеді. Для зручності мандрівників у вагонах за пасажирськими сидіннями передбачені місця для веломашин. Крім того, мінкультури організувало екологічні зони ще й для піших мандрівників — вони теж користуються популярністю серед корейців.
— Проект завершено. Що можна сказати про наступні кроки, передбачені «новим зеленим курсом» країни, пані Юн-джонг?
— Із загальної довжини річок на сьогодні відновлено лише десяту частину. Отже, роботи вистачить ще на багато років.
Микола ПУГОВИЦЯ
для «Урядового кур’єра»,
Київ — Сеул — Київ
ДОВІДКА "УК"
Найбільші річки Південної Кореї — Нактонган (521км), Ханган (514 км), Кимган (401 км). Загальна протяжність водних артерій — 29 839 км. Із них уже відновлено 2900 км.
ОФІЦІЙНО
«Проект відродження чотирьох найбільших річок Південної Кореї — приклад державної ініціативи, що вражає»
(Із «Спеціального звіту ООН про стан світової екології за 2011 р.»)