Закарпатський обласний палац дитячої та юнацької творчості у складних умовах воєнного стану продовжує розвивати творчі здібності дітей різного віку. Останнім часом заклад освіти прихистив у себе понад 700 переселенців. Тут знайшли цікаві справи діти з тимчасово переміщених сімей. Про це, а також про внесок вихованців і педагогів у наближення омріяної перемоги розповідає кореспондент «Урядового кур’єра».

Будували всім містом

Заклад розпочав історію 1946 року. У ті часи він розміщувався в невеликому двоповерховому особняку на лівобережжі Ужа. Працювало тут десять гуртків, які охоплювали близько двох сотень юних ужгородців. Нині хай би як це здавалося мало, тодішні дітлахи раділи такій нагоді. Раділи й педагоги, які з ентузіазмом узялися до роботи. Із часом кількість гуртків зростала, розвивалися нові напрями, і незабаром дитячому палацу стало тісно у старих стінах.

Споруджувати нову будівлю Ужгородська міська рада почала ще на початку 1980-х. До будівництва, що розгорнулося на правому березі Ужа, долучилися десятки трудових колективів міста. Заводи й фабрики, навчальні заклади надавали шефську допомогу: одні надсилали працівників на будівництво, інші — на оздоблення та внутрішні роботи, треті придбали й передали меблі та технічне обладнання.

Наприкінці 1986-го перед юними закарпатцями гостинно відчинив двері новий величний палац — центр дитячої та юнацької творчості. Завирувало, закипіло тут життя. Діти отримали унікальну нагоду розвиватися в різних напрямах, перебуваючи на одній невеликій території.

Можливості розвитку

Це завжди відзначали гості з великих міст України, які приїздили сюди на якийсь черговий конкурс. Їх вражало розмаїття гуртків, зосереджених в одній будівлі. Її, до речі, розміщено так, що зручно добиратися дітлахам з будь-якого куточка міста.

Тепер у цьому освітньому центрі з його великим педагогічним й інтелектуальним потенціалом оволодівають знаннями, розвивають здібності й таланти понад 4000 гуртківців. Його справедливо вважають творчим центром для закарпатської юні, романтичною країною з радощами і завданнями, які доводиться вирішувати спільно і дорослим, і дітям.

Малювання, кераміка, паперопластика, вокал, пантоміма, театральне мистецтво, танці різних напрямів і стилів, моделювання одягу, вивчення мов, журналістика, вишивання, бісероплетіння, дизайн, фотографія, шахи, гра на музичних інструментах… Ось скільки всього, чим можуть займатися діти в палаці творчості. Багато хто зі школярів так і кочує після уроків із гуртка в гурток, шукаючи себе в різних заняттях, знаходячи і реалізовуючи. Палац надає можливість участі в найрізноманітніших конкурсах та виставках обласного, державного і міжнародного рівнів.

Як не згадати тут відомого нашого філософа Григорія Сковороду! Те, як налагоджено педагогічну роботу в Закарпатському обласному палаці дитячої та юнацької творчості, могло б стати достойною ілюстрацією до основного спрямування великого українського мудреця: допомогти відшукати дитині її «сродну працю», розкрити притаманний їй одній творчий потенціал, знайти себе, розвинути — і стати щасливою. Тих вихованців, які зуміли це реалізувати, можна довго перелічувати.

Корективи внесла війна

Війна скоригувала роботу закладу, але не зупинила її.  Із перших днів сюди почали прибувати переселенці. Їх розселяли в кабінетах, двох спортивних залах. За лічені дні було облаштовано 323 місця для шукачів притулку. Міська рада допомагала постраждалим: надали каремати, матраци, ковдри, організували харчування. Представники ООН допомогли підготувати місце для мешкання сотень людей: обладнали душові кабіни, встановили пральні машини тощо.

Педагоги налагодили цілодобове чергування, щоб у закладі підтримувати порядок. Вони знали, що війна скінчиться, і сюди знову ходитимуть тисячі дітлахів. Тому треба і постраждалих прихистити, і кабінети зберегти для подальших занять. Загалом за весь час, що минув від кінця лютого, у палаці отримали тимчасовий прихисток понад 700 вимушених переселенців. Частина з них перебувала тут кілька днів дорогою за кордон, інші знайшли місця проживання або повернулися додому.

«Наші діти не були готовими до війни. Таких подій не очікували й ми, дорослі. Але дітям було важче в рази. Тому педагоги центру не припинили занять, а перевели їх у дистанційний формат. Чи варто казати, яким це стало важливим для юних закарпатців! — зазначила в розмові з кореспондентом заступник директора з навчально-методичної роботи Надія Ганько. —  Особливо якщо зауважити, що більшість шкіл зупинила навчання в перші воєнні місяці. Дистанційні заняття з педагогами в той час для дітлахів стали знаком стабільності, спокою і спілкування».

У палаці з перших днів війни організували місце для плетіння маскувальних сіток. Цю роботу не припиняли ні на день. Волонтерам відвели частину фоє спочатку на другому, а згодом на третьому поверсі. Серед тих, хто щодня плете захист для наших солдатів, є і педагоги  центру.

Навчитися самоврядування

Із 2011 року на базі закладу діє Закарпатський  обласний учнівський парламент «Нове покоління». Закарпатський обласний палац дитячої та юнацької творчості став координаційним центром, де молоді лідери зустрічаються та діляться досвідом.

Ці активні, ініціативні, енергійні, розумні та відповідальні підлітки беруть участь у громадському житті краю. Лідери учнівського врядування — учасники всеукраїнських форумів. Планують роботу, розробляють нові проєкти, перевіряють свої лідерські якості.

У цей непростий для всієї нашої країни час юні лідери здобули новий досвід — самоврядування у воєнний час. Вони активно працювали та долучалися в онлайн-форматі до акцій, навчання та волонтерської діяльності, допомагали переселенцям, сортували допомогу, випікали смаколики, прибирали довколишню територію. А також активно підтримували ЗСУ. Зняли відео на підтримку Збройних сил України, відеовдячність польським друзям, читали вірші Шевченка, підтримуючи в собі патріотичний дух, що вкрай необхідне у такі складні часи. 

Молодь Закарпаття долучилася до обласного екомарафону «Зелений тиждень у моїй громаді». Прибирали територію свого міста, очищували схили річок та довколишні території. Тісно співпрацювали з Українським державним центром позашкільної освіти та Освітнім центром Верховної Ради України. Узяли участь у всеукраїнському телемарафоні  до Дня захисту дітей, який було присвячено захисту дітей в умовах війни. Зняли відео волонтерської діяльності учнівської молоді Закарпаття.

Волонтер звучить гордо

Із перших днів війни на базі Закарпатського обласного палацу дитячої та юнацької творчості створено великий волонтерський хаб. Для  внутрішньо переміщених осіб, які мешкають у палаці та інших місцях, створено освітній простір, а у співпраці з ООН та Товариством Червоного  Хреста їм забезпечено психологічну підтримку.

«Першим спільним проєктом став творчий вечір «Об’єднані надією» за участі педагогів, вихованців і переселенців. Проєкт дав нашим гостям змогу виявити таланти», — зауважила заступник директора з виховної роботи Галина Пендерецька.

Для підтримки ЗСУ проводили різноманітні благодійні акції та втілювали проєкти.  У партнерстві з Головним управлінням ДСНС України у Закарпатській області організовано та  проведено цікаву акцію — креативарт «Казка на Касці». Усі охочі мали нагоду долучитися до перетворення звичайних касок-шоломів на артоб’єкти. Готові вироби було виставлено на благодійному аукціоні, а виручені гроші пішли на підтримку Збройних сил України.

Вихованці і педагоги палацу долучалися й до благодійних акцій, проєктів «Щасливі діти», «Тримайся», «Разом до перемоги». На самотужки організованих ярмарках, виставках дитячих робіт збирали та передавали кошти для підтримки закарпатських військових.

Нарешті доволі несподіване перевтілення: люди, які втікали від війни до Ужгорода з різних міст і містечок, у стінах палацу стали театральними акторами. Прем’єра вистави «Король Лір» стала підсумком співпраці акторів-аматорів з місцевими педагогами і вихованцями. Прем’єрний показ відбувся влітку.

Забувати воєнні страхи

Із початком нинішнього навчального року ситуація змінилася: в палаці кількість людей, що отримують прихисток, зменшилася до 41. Вивільнилися кабінети — і знову завирувало творче життя! Коридори наповнилися веселим гамором, на стендах і стінах з’явилися нові картини й поробки вихованців. Гостинний центр прихистив дітей з тих родин, які були змушені виїхати з домівок. Потоваришувавши із  закарпатськими школярами, вони вчаться за цікавою роботою в гуртках забувати свої недитячі воєнні страхи. А педагоги роблять усе, щоб навіть під час повітряних тривог дітям було не страшно, а цікаво. Укриття тут нагадує ще один трохи незвичний кабінет для творчості, в якому можна малювати, гратися, ліпити.

Подивився із протилежного берега Ужа на палац, який здався мені таким схожим на великий надійний корабель. Завдяки педагогам і рідній країні він упевнено прямує в буремному житейському морі й несе наших дітей до мирного щасливого майбутнього. І воно обов’язково незабаром настане!

ДОВІДКА «УК»

До творчого колективу палацу дитячої та юнацької творчості належать 136 працівників, зокрема педагогічних — 103. Нагрудним знаком Міністерства освіти і науки України «Відмінник освіти України» нагороджено 10 осіб, Почесною грамотою міністерства — 18, Подякою МОН України — 21 особа.

У закладі діє зразковий етнографічний музей «Світлиця», галерея дитячої творчості ім. З. Баконія. Колективи здобули почесні звання: народних художніх — продюсерський центр, студія сучасного танцю «Бліц», ансамбль танцю «Танцювальна корпорація друзів»; зразкових художніх — студія образотворчого мистецтва ім. З. Баконія, музично-хореографічний театр «Райдуга». Директор закладу Світлана Ганущина — відмінник освіти України, її відзначено нагрудним знаком «Софія Русова», обласною педагогічною премією Августина Волошина.