Забезпечення соціальних прав ветеранів війни, формування в суспільстві шанобливого до них ставлення є пріоритетами соціальної політики держави, визначеними соціальними ініціативами Президента України Віктора Януковича. Про те, якою турботою охоплені ці люди на Полтавщині, нашому кореспондентові розповіла директор департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації Людмила Корнієнко.
 

Під час наради з адміністративно-господарським активом, яку Президент України Віктор Янукович провів на завершення робочого візиту на Волинь, глава держави зазначив: «На Волині є творчий підхід у роботі, є розуміння складнощів і недоліків, які треба виправляти».

Про здобутки і проблемні питання краю — в розмові власного кореспондента «Урядового кур’єра» з керівником виконавчої влади області Борисом КЛІМЧУКОМ. 

За кількістю населення цей район попереду лише найбільш постраждалої від чорнобильської біди Народиччини. Крім того, це одна з найменших за площею адміністративних одиниць, сусідні поліські райони Житомирщини удвічі-утричі більші, ніж Лугинщина. Зате саме її жителі за кількістю звернень до вищих інстанцій у розрахунку на тисячу населення ще донедавна були в лідерах, і лише за останній рік розпрощалися з цією сумнівною «першістю».  

Цими днями Сумщина одержала схему планування, на яку чекала багато років. Це і стало приводом для зустрічі кореспондента «УК» з начальником управління містобудування та архітектури Сумської ОДА — головним архітектором Сумської області Олегом ПАВЛЕНКОМ. 

Три роки тому керівництво Кіровоградщини поставило перед собою амбітне завдання  перетворити область на одну з найсприятливіших для проживання в Україні, домогтися того, щоб за інтегрованими показниками соціально-економічного розвитку увійти до  п’ятірки областей-лідерів. Для досягнення цієї мети  створили обласну програму «Центральний регіон-2015». Чи вдалося реалізувати задумане, розповідає перший заступник голови Кіровоградської облдержадміністрації Віктор СЕРПОКРИЛОВ.   

Серед пріоритетів обласного керівництва Київщини — створення потужного регіону, що активно розвивається. Тож особлива увага приділяється нарощуванню промислового та енергетичного потенціалу, відкриттю сучасних підприємств, залученню інвестицій. Нещодавно вже втретє Київська область за соціально-економічними показниками вийшла на перші позиції серед регіонів країни. Про перспективи, створення сприятливих умов для інвесторів, про реалізацію соціальних програм — в інтерв’ю з головою Київської обласної адміністрації Анатолієм ПРИСЯЖНЮКОМ. 

Природно, що напередодні цієї дати очільник краю провів підсумкову прес-конференцію, на якій розставив акценти вже зробленого й задуманого.  
Одне із ключових запитань кореспондента «УК» звучало так: «Вступаючи на посаду, головним своїм завданням ви вбачали перетворення Рівненщини з дотаційної на бездотаційну. Як іде рух цим шляхом?»
— Я знав, що сьогодні прозвучить це запитання. Певна динаміка тут є, хоч рух іще далеко не такий, як хотілося б. Торік область заробила 1 мільярд 350 мільйонів гривень — це більше, ніж у попередні роки, але не достатньо для подолання межі бездотаційності, адже бюджет області становить 5 мільярдів. До речі, в січні-лютому цього року бюджет області перевиконано втричі: замість запланованих 197 отримали 624 мільйони гривень надходжень.

Попри те, що минулий рік був непростим, у Вінницькій області забезпечили позитивну динаміку. Про це повідомив під час підсумкової прес-конференції голова облдержадміністрації Іван Мовчан та підкреслив, що обласна влада дотримується курсу, який взяла влада країни на серйозне реформування всіх галузей. Вдалося стабілізувати темпи економічного розвитку, збільшити обсяги реалізації промислової продукції, зменшити заборгованість із виплати заробітної плати, поліпшилася ситуація в будівельній галузі, налагоджено партнерські стосунки з бізнесом. Своєчасно виплачували пенсії, зарплати та соціальні виплати. «Ми маємо серйозні здобутки в соціально-гуманітарній сфері», — зазначив він.  

Після Києва тут відпочиваєш душею. І цілком погоджуєшся з оцінкою, на яку випадково наткнешся в Інтернеті: «Коломия — місто значно цікавіше й вишуканіше за Івано-Франківськ, трохи стриманіше за Львів і зовсім відмінне від Чернівців. І, звичайно ж, набагато затишніше за них усі». Від себе хочеться додати: «А села і селища, які оточують Коломию, пам’ятки старовини, які є майже у кожному населеному пункті, річка Прут та менші річечки, доли і гори — мов узори на писанці, які роблять цей район оригінальним і неповторним». Проїжджаючи дорогами Коломийщини, споглядаючи ошатні будинки, доглянуті садиби, усвідомлюєш, що живуть тут люди працьовиті, які, мабуть, на генетичному рівні розуміють, що таке краса, і намагаються творити її в силу своїх можливостей.

Загалом же район нагадує Україну в мініатюрі: населені пункти на межі з Косівським і Надвірнянським районами забралися аж у передгір’я Карпат, а в напрямку Тисменицького, Тлумацького, Городенківського та Снятинського районів розбіглися по рівнинах і пагорбах. Це, так би мовити, суто зовнішні враження про Коломийщину. А про те, чим живе район, як ведеться його мешканцям у наші економічно непрості часи, розмовляємо з головою Коломийської районної державної адміністрації Михайлом НЕГРИЧЕМ.

Як аксіому сприймаємо те, що зі столиці краще й далі  видно, що саме тут вирішується доля економіки і політики, формується законодавче поле та майбутнє нашої держави. Однак ми нечасто замислюємося над тим, що навіть найдосконаліші плани і задуми так і залишаться благими намірами, якщо вони не мають конкретної підтримки на рівні громад сіл, селищ, міст і регіонів.  Та й визначення Києва як оглядового майданчика, з якого чудово видно всі, так би мовити,  віддалені куточки країни і процеси, які там відбуваються, не таке вже й беззаперечне. Принаймні до такої думки доходиш, спілкуючись із головою Івано-Франківської обласної державної адміністрації Михайлом Вишиванюком.