Полтавська область по-своєму унікальна в питанні проведення адміністративно-територіальної реформи. Хоч би тому, що загальна її площа — майже 3 мільйони гектарів, і тут найбільше в Україні сіл і хуторів. А базових рад — аж 467, це вдвічі більше, ніж, наприклад, у Швеції з 8-мільйонним населенням. «Проте полтавці одними з перших у країні ухвалили перспективний план реформування нинішнього устрою, підтримавши уряд у його прагненні децентралізувати владу, посилити фінансовий стан місцевого самоврядування, віддати більше повноважень на місця. Щоб влада у територіальних громадах була виборною. Бо й неозброєним оком видно, що нинішнє місцеве самоврядування малоефективне, — каже голова Полтавської обласної ради Петро Ворона. І додає: — Але обов’язково повинен бути державний нагляд за дотриманням законності й для координування». 

Післязавтра буде місяць, як Президент України Петро Порошенко підписав указ про призначення головою Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського. Які перші результати цього призначення? Що вже вдалося зробити за цей час керівникові прифронтового краю, де зачекалася розв’язання величезна кількість проблем? Із цього й розпочалася наша розмова з головою Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павлом ЖЕБРІВСЬКИМ.  

Від Сум до українсько-російського кордону навпрошки — не більш як 40 кілометрів. Це значною мірою зумовлює активність городян, які надають допомогу бійцям у зоні АТО.
Але важливий не лише географічний чинник. Жителі обласного слобожанського центру свідомі того, що нині доля країни вирішується не тільки на Донбасі, а й в кожному місті, містечку і селі. 
Про роботу міської влади з мобілізації всіх резервів на захист східного державного кордону розповідає міський голова Олександр ЛИСЕНКО.

Оспівана в піснях Вижниччина сама як пісня — у водограях і стрімких потоках, в зелених шатах гір, квітучих полонинах. Природа щедро обдарувала цей край лісами, форелевими річками, цілющими джерелами, унікальними надрами, є навіть нафта і газ. 
Як розпорядитися цим багатством на благо людей, що тут живуть? Які особливості розвиту гірських районів? Про це розповідає голова Вижницької райдержадміністрації Михайло АНДРЮК.

Кожен патріот країни — житель Львова чи Одеси, Івано-Франківська чи Харкова — вболіває за долю України і бачить своїм найголовнішим завданням забезпечення перемоги в боротьбі з сепаратизмом та російським агресором, встановлення миру, задля чого віддає своє серце, руки, кошти для допомоги нашим військовикам в АТО, тому логічно має право на таку саму потрійну віддачу від держави та своїх обранців до рад усіх рівнів. Сьогоднішня наша бесіда з головою Харківської обласної ради Сергієм Черновим насамперед і буде спрямована на розв’язання депутатами нагальних проблем: допомоги області українським військовикам у зоні АТО, сприяння руху самооборони, підтримки переселенців з окупованого Криму й Донбасу, і перспектив економічного розвитку регіону, який неможливий без кардинального реформування практично в усіх сферах життя. 

Ще в 1923 році було створено Оратівський район у складі Подільської губернії. Та потім його то приєднували до Київської області, то повертали назад — у Вінницьку і, зрештою, розформували. Зрозуміло, що таке «смикання» не було на користь його селам і древньому Оратову, який у писемних джерелах згадується з 1448 року. А тим часом люди тут працьовиті, земля — суцільні чорноземи. Тож у грудні 1979 року район відновили. Як він живе і чим переймається сьогодні? Про це розмовляємо з головою райдержадміністрації Надією МЕЛЬНИЧУК. 

75 років тому, 4 грудня 1939 року, було утворено Волинську область.

Її населення тоді налічувало 1031,7 тисячі осіб, з яких 39 тисяч проживали в обласному центрі.

Невпізнанно змінився за цей час регіон, що колись був знаменитий непрохідними болотами  та ще приказкою, що ходила в Луцьку: «Кругом вода, всередині  —  біда!» Найперше — у ментальному розвитку, оцінці поліщуками свого минулого, сьогодення та перспектив на майбутнє.

Переважна кількість волинян бачить його виключно там, де має бути вся наша Україна, — у Європейському Союзі. Саме тому вони не тільки активно підтримали Євромайдан, а й зараз на фронті нашої Вітчизняної війни 2014 року наполегливо відстоюють своє право на краще життя.

Про минувшину і сьогодення волинян — у добірці матеріалів нашого власного кореспондента, що запропоновані увазі читачів. 

На розширеній колегії Полтавської облдержадміністрації і регіональної ради з питань взаємодії місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування підбили підсумки економічного і соціального розвитку і виконання бюджету області за 9 місяців. Кореспондент «УК» зустрівся з  Віктором Бугайчуком, який донедавна очолював Полтавську ОДА і 8 місяців опікувався розвитком області, щоб з перших вуст дізнатися про здобутки краю. 

Ми давно говоримо про використання вітчизняних енергоносіїв, зокрема місцевих відновлювальних видів палива. Є й певні напрацювання, однак, з огляду на можливості та потреби, раніше зроблене видається  експериментами. Але тепер мусимо значно зменшити споживання природного газу, щоб бути з теплом узимку і щоб робота економіки менше залежала від зовнішніх чинників. Про те, як цю проблему розв’язують на Вінниччині, розповідає голова Вінницької облдержадміністрації Анатолій ОЛІЙНИК. 

Цинічний фарс замість виборів — ситуація, до якої кримчанам не звикати. Вони ж бо, якщо не всі, то значна частина, долучилися до березневого референдуму про перехід півострова до Росії. Тож нині все пішло за накатаним сценарієм, хіба з тією різницею, що жодного зовнішнього тиску не було. За нинішньої ситуації на Донбасі світовій спільноті було не до Криму. Проте на неї відреагувало Міністерство закордонних справ України.