Згадую, як цього літа добирався до розташованих на березі Десни баз відпочинку. Ґрунтівка від зупинки приміського автобуса прямувала між сосновим лісом ліворуч та трикутником колишнього пасовиська, де квітували мало не всі види тутешніх польових рослин. З кожним кроком віддалялися скажений ритм міста,  транспортні затори, безкінечні земельно-будівельні скандали… 

Рік тому «УК» писав про земельний конфлікт у Доманівському районі, який тривав понад два роки. Триває й досі. У №217 від 18 листопада 2016 року в статті «Про землевласників та землепривласників» йшлося про фактичне захоплення фермерської землі. Тоді жінка-підприємець Лариса Мірошнікова скористалася спірним статусом землі фермерського господарства «Орбіта» і засіяла поле озимою пшеницею. Невизначеним залишався статус урожаю. 

Найбільш поширеною формою землекористування в Україні є орендні відносини. Нині офіційно укладено приблизно 4,6 мільйона договорів оренди. І саме в них криються підводні камені. 

Днями в Києві відбувся круглий стіл «Формування ринку землі в Україні: реалії та перспективи», організований Українською аграрною конфедерацією. Цей захід збігся в часі з акцією правих сил під Верховною Радою. Однією з вимог протестувальників було недопущення ринку землі в Україні: «Не смійте скасовувати мораторій на торгівлю українською землею! Бо ця полита кров’ю і потом земля — власність Нації, а не ваша. Продаж землі — це торгівля Батьківщиною вроздріб».

Земельна реформа — це не лише розв’язання дилеми продавати чи ні землі сільгосппризначення. Це ще й доля нічийних польових доріг, чималеньких за загальною площею машинних дворів і токів, меліоративних систем, невитребуваних паїв. А що робити з 440 тисячами гектарів полезахисних лісових смуг загальною протяжністю понад 300 тисяч кілометрів? Із прибережними захисними смугами (ПЗС), які часто, попри їхній статус, розорюють і засівають, віддають під літні табори для худоби? 

Яким буде ринок землі в Україні після скасування мораторію, чи готовий до ринку кадастр і яких новацій слід очікувати у земельній сфері найближчим часом, «УК» запитав у голови Держгеокадастру Максима МАРТИНЮКА. 

Як показали нещодавні агродебати, думки щодо зняття мораторію досить полярні. У конгрес-холі «Президент-готелю» було спекотно від дискусій та спорів: кожен намагався довести, що саме його думка правильна. Одні наполягали на негайному введенні ринку землі, бо це нібито вдихне нове життя в агросектор і позбавить селян, особливо похилого віку, тягаря — непотрібних земельних паїв.

Інші ж стверджували, що це абсурд, продавати землю в умовах економічної кризи та війни, коли немає чітких правил гри та нормальної ціни на важливий ресурс. До того ж земля — це не тягар, її завжди можна здати в оренду й навіть продати, заповівши комусь у спадок. Єдине, що заважає цьому, — це те, що перереєстрація землі нині коштує дорожче, ніж її оціночна вартість, влучно підмітив один з фермерів. 

У березні цього року «Урядовий кур’єр» писав про злиденне життя кримських протитуберкульозних оздоровниць. З’ясувалося, що воно має безліч проблем — і в плані фінансування за остаточним принципом, і в дотриманні законів щодо майна та земель оздоровчих закладів. Пройшло півроку, і газета поцікавилася в прокуратурі АР Крим, що вдалося зробити за цей час. Особливо для вирішення наболілого питання — незаконного придбання фізичними та юридичними особами права власності на землі санаторіїв та майно.
Як виявилося, схем, за якими заповзяті підприємці розтягують дорогоцінні землі та майно кримських оздоровниць, не так уже й багато. Найбільш розповсюджена — прийняття незаконних рішень головними лікарями установ і керівниками органів місцевого самоврядування. Вони користуються тим, що у більшості закладів немає держактів на землю. 

Традиційно ми твердимо: «Наші чорноземи унікальні». Тим часом учені б’ють на сполох: «Україна втрачає гумус!» На жаль, реальної оцінки землі не знає ніхто, оскільки великомасштабні обстеження здійснювались в 1957—1961 роках. Тому розроблено проект державної цільової програми «Великомасштабне обстеження грунтового покриву України».

Як воно проводитиметься, що це дасть? На ці та інші запитання відповідають перший віце-президент Національної академії аграрних наук, доктор сільськогосподарських наук, академік НААН Ігор ГРИНИК та директор Національного наукового центру «Інститут грунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського», академік НААН Святослав БАЛЮК. 

Нещодавно на сайті Держземагентства для громадського обговорення розміщено новий законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», що нарешті має запустити у дію ринок землі. Яким він буде, якщо документ буде ухвалено, хто і скільки гектарів зможе купувати та брати в оренду, як зміниться від цього структура агровиробництва? Думками з цього приводу поділились експерти під час національного прес-клубу.
За словами заступника начальника управління ринку та оцінки земель Держземагентства Юрія Никитенка, цей документ надаватиме переважне право на придбання земель сільгосппризначення державі. Тож як потужний гравець на ринку держава зможе знаходити ефективних власників землі, гарантуватиме продовольчу безпеку, поліпшуватиме  рівень зайнятості та демографічну ситуацію на селі, захищатиме законні інтереси власників земельних ділянок і землекористувачів.