Міністерство доходів і зборів України розробило проект поправок до Митного кодексу, яким пропонує знизити планку вартості ввезених з-за кордону без сплати мита товарів з 500 до 300 євро у всіх пунктах пропуску, крім аеропортів, де ця планка залишається на рівні 1000 євро. А доки цю законодавчу ініціативу обговорює громадськість, митники радять громадянам, які збираються у відпустку або у гості до родичів за кордон, уважно ставитися до тих правил, які існують. У тому, що можна провезти через «зелений коридор», не наживши неприємностей, розбиралася журналістка «УК». 

Нині законодавство України не передбачає існування в жодній схемі гарантування виплат за договорами страхування життя (лайфові). Втім, вони можуть набути захисту, аналогічного механізму безпеки для банківських депозитів. Це може статися на етапі доопрацювання законопроекту №2327 «Про фонд гарантування страхових виплат за договорами страхування життя» (фонд), ініційованого Кабінетом Міністрів України (далі — законопроект).

«Даний вид страхування відноситься до особистого, має довгостроковий характер та значну накопичувальну складову, тому важливо забезпечити функціонування в Україні системи гарантування виплат за такими договорами. Це дозволить запобігти втратам довгострокових заощаджень громадян та позбавлення їх страхового захисту у разі настання неплатоспроможності страховика», — йдеться у пояснювальній записці законопроекту. При цьому в Україні тільки 0,5 мільйона застрахованих осіб за довгостроковими програмами, а сплачувати внески у фонд доведеться всім 4 мільйонам  клієнтів лайфових страховиків. 

Більш як двомісячної давності повідомлення про затвердження Кабінетом Міністрів України змін до чинних Правил дорожнього руху з 15 квітня набуває свого практичного, так би мовити, втілення.  І хоч нововведення зумовлені насамперед необхідністю приведення законодавства у цій сфері до міжнародних стандартів, заявляють у Державтоінспекції, головне завдання вбачається в іншому: в поліпшенні загальної ситуації на автошляхах.

Відразу зазначимо, що про якісь кардинальні зміни в дорожній грамоті не йдеться, тому водії зі стажем нові положення сприймуть до певної міри автоматично. Чи мусять сприйняти саме так, оскільки Правила переважно доповнюються вимогами до застосування технічних засобів регулювання дорожнього руху, кількома новими знаками і запровадженням деяких нових термінів, так чи так логічно відомих усім, хто тривалий час перебуває за кермом. Скажімо, знаки «Пункт зупинки трамвая», «Кінець пункту зупинки трамвая», «Культова споруда», «Промислова зона» та інші, а також терміни «автопоїзд», «газон», «денні ходові вогні», «залишення місця дорожньо-транспортної пригоди», «острівець безпеки», «удосконалене покриття» тощо. Уточнено терміни «водій», «регулювальник» і «темна пора доби». 

На фондовому ринку відомий випадок, який свідчить про значимість корпоративного секретаря. Одна компанія з активами в Україні, що розмістила свої папери на Лондонській біржі, повинна була укласти звичну для України угоду — приєднати до себе компанію з більшим, ніж у неї, статутним капіталом. У нашій країні спеціальних вимог для цього немає. Але майже перед завершенням процедури з’ясувалося, що на Лондонській біржі про такі угоди потрібно повідомляти за… півроку, а за нерозкриття інформації передбачені покарання, зокрема зняття цінних паперів із торгів на біржі. Угоду встигли відмінити, але ця ситуація стала предметом для внутрішніх розборів у компанії. Саме корпоративний секретар мав погоджувати всі юридичні аспекти. Недарма в Законі «Про акціонерні товариства» ця професія в першому розділі серед посад керівників.

Керівник головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента Андрій Портнов провів брифінг, аби розповісти представникам ЗМІ про головні положення трьох законодавчих ініціатив Віктора Януковича.

За словами посадовця, важливим проривом принаймні для діяльності вітчизняних адвокатів стане підписаний учора главою держави Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який набуде чинності вже за кілька днів. Адже в документі закладено якісно нову систему формування органів адвокатського самоврядування, яка розширює професійні права та гарантії. 

Закон має визначити не тільки подальшу долю портової галузі, а й закладає підгрунтя для стабільної роботи інших галузей економіки України: металургії, хімічної промисловості, сільського господарства. Уявляючи головні проблеми портового господарства України, не потрібно бути абияким спеціалістом, щоб зрозуміти, що галузь потребує негайної та глибокої реформи. Принаймні саме такі завдання закладав головний розробник — Міністерство інфраструктури — у філософію закону.  

Верховна Рада 24 травня ухвалила Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення деяких податкових норм». Згідно з ним, мораторій на введення в дію податку на нерухомість перенесено до 1 січня 2013 року. Нагадаємо, це вже не перше відтермінування провадження «податку з багатих», як його називають у народі. Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік пояснив продовження мораторію потребою комплексних змін і доопрацювань урядового законопроекту, нещодавно поданого у парламент. Що ж це за проект від Кабміну і чому його потрібно доробляти?  

Нарешті довгостраждальний законопроект №8474 таки дійшов до парламентської зали. Сьогодні на голосування депутатів Верховної Ради вносять законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ОСББ». Напередодні низка громадських організацій озвучили свою позицію щодо цього документа. Вони зауважують, що він не вирішить усіх проблем, які давно «нависають» над об’єднаннями, але сподіваються, що врегулює хоча б частину нагальних питань. І побоюються, щоб депутати в останню хвилину не ухвалили якихось правок, що будуть не на користь ОСББ.  

Допоки вітчизняна адміністративна культура не відповідала стратегічному курсу держави в напрямку демократії та євростандартів. Зокрема вітчизняні та зарубіжні експерти закидали державній службі про відсутність належного правового регулювання відносин, велику заполітизованість, невизначеність ключових функцій держслужбовців, неналежне законодавче регулювання адміністративних процедур та професійної етики, низьку інституційну спроможність тощо.  

Коли в далекому 1908 році британці в порядку експерименту взялися запроваджувати на своїх островах сезонний час, вони не думали й не гадали, що незвичне досі ноу-хау згодом увійде в практику багатьох країн світу, а в деяких із них через сто з лишком років навіть розгорнуться справжні пристрасті.  На манер тих, котрі донедавна спостерігалися в нас… Залишати так званий «літній» час, не залишати — сперечалися міністри і науковці, медики і парламентарії, жителі крайнього сходу і крайнього заходу країни…