Один з найнебезпечніших наслідків анексії Криму Російською Федерацією — значне погіршення стану довкілля на півострові. Ані українські, ані міжнародні експерти нині не мають доступу до докладного вивчення реальної ситуації з навколишнім середовищем у Криму. Використовуючи наявні можливості моніторингу, Україна стверджує: стан справ на колись квітучому півострові критичний. Яка небезпека загрожує Криму через дії окупаційної влади та як довго доведеться долати наслідки «господарювання» — про це в інтерв’ю Крим Інформ розповідає заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Юрій ГРИМЧАК

Депутат Європарламенту, член Комітету з питань парламентського співробітництва між Україною та ЄС Ребекка Гармс підтримує Україну з часів Євромайдану. Вона послідовно обстоює інтереси Української держави перед європейською спільнотою і не припиняє боротися за реформи всередині країни. «Крим Інформ» поцікавився думкою відомого політика: як сприймають ситуацію з українським півостровом у Європі зараз, через чотири роки після анексії Криму Росією?

Британський аналітик і волонтер Райнер-Ельк Андерс нагадує Джима Мейса (американського вченого, який вперше на весь голос за океаном заговорив про Голодомор). Академічні вчені, які заробляють гроші в дуже конкурентному середовищі, емоційно не надто переймаються предметом дослідження. Тим більше, коли там війна. Тим більше – коли противник дуже сильний, а суперник слабкий. Але буває по-іншому. Коли наукова діяльність тісно переплітається з громадською, коли, всупереч відшліфованим і часом стерилізованим стандартам, вчений залишається людиною та гуманістом. Як у випадку з доктором Райнером-Ельком – аналітиком, політологом, соціологом, фахівцем з гібридної війні і... волонтером російсько-української війни

Президент Петро Порошенко переконаний, що і співвітчизники, і міжнародні партнери нашої держави обома руками підтримують якнайшвидший початок роботи антикорупційного суду. А сам він докладе всіх зусиль для цього вже до кінця року

Один з найдинамічніших вишів країни і найбільших університетів Східної Європи — Національний університет біоресурсів і природокористування України на державному рівні відсвяткував 120-річчя. На урочистості завітали делегації з 24 країн, які на представницькій міжнародній конференції обговорили Цілі сталого розвитку третього тисячоліття

— Чи задоволені ви тим, що зроблено за два роки прем’єрства, чи, можливо, є якісь речі, які поки що не вдалися?

— Бути задоволеним означає, що потрібно йти на пенсію. Я думаю, що принаймні ці два роки я не сидів на місці і намагався максимально ідентифікувати ті проблеми, які є, і визначити підходи, як їх можна вирішити. І ми розпочали вирішувати ті проблеми, які не вирішувалися роками. Я вважаю, що останні чотири роки, з яких два роки мого прем’єрства, є достатньо складними з огляду на той багаж нерозв’язаних проблем, який був до 2014 року, який і спричинив слабкість самої України.

Незадовільний стан доріг у Сумській області не лише турбує громадськість, а й потребує радикальних дій.  Про нинішню ситуацію в цій галузі та її перспективи кореспондентові «УК» розповідає начальник управління інфраструктури Сумської ОДА Володимир ДУДЧЕНКО.

Після віроломного отруєння у Солсбері, наймасовішого видворення представників російського дипломатичного корпусу не лише із Великої Британії, а й із багатьох інших країн, світове експертне товариство в один голос почало говорити про повернення до часів Холодної війни. Але вже після загострення ситуації в Сирії все частіше йдеться про те, що прямі військові сутички між Росією з одного боку та США з їх союзними військами з іншого перестають бути нереальним сценарієм. Він іще не став «базовим», однак серед «песимістичних» називається досить часто.

У квітні в Україні розпочався другий етап запровадження реформи первинної медицини. Майже в день його старту ми зустрілися з профільним віце-прем’єр-міністром Павлом Розенком, тож, насамперед, наша розмова торкнулася перспектив та очікувань від проведення медреформи, а також широкого кола інших питань, якими він опікується.

 Кілька днів тому Інститут національної пам’яті (ІНП) Польщі підписав угоду про співпрацю з обласними державними архівами Одеси, Вінниці та Хмельницького. З них польські історики зможуть отримати оцифровані копії документів, які стосуються польських жертв довоєнних радянських репресій. Угодою також передбачено проведення спільної освітньої та видавничої роботи