Цього року відзначаємо 110-ту річницю з дня народження української народної художниці Марії Приймаченко. Її творчість — неповторне явище в сучасному образотворчому мистецтві. Безперечно, вона належить до когорти майстрів, які, продовжуючи традиції народного живопису, створювали нове і зробили неоціненний внесок у світову культуру. Чого варті лише її полотна, на яких втілено образи слов’янської міфології — фантастичні чудовиська і птахи

Осінні теплі дні хочеться провести так, щоб це запам’яталося. «Урядовий кур’єр» знайшов кілька цікавих маршрутів відпочинку всією родиною і на велосипедах

Експозиція називається «Антарктида: життя льодового континенту». На ній представлено 70 світлин. Усі фото полярник зробив, перебуваючи в експедиціях на єдиній українській антарктичній станції Академік Вернадський. Загалом на рахунку вченого п’ять експедицій — одна річна та чотири сезонних, повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки.

Коли в моїй родині гостювали друзі з півдня Франції, вирішила ознайомити їх із музеєм Пересопницького Євангелія. Книга, на якій присягають українські президенти, творилася тут, за 15 кілометрів від Рівного. Коли вони про все це почули та ще й побачили колекцію Євангелій, виданих різними мовами світу, їхні очі округ­лилися: «На такій історичній спадщині живете! Щиро заздримо». А коли ми разом побували ще й у давньому Острозі та в Дубенському замку, тоді вже тільки й мови було про історичний туризм, який варто розвивати на Рівненщині. 

Сашкові Савицькому, моєму університетському товаришеві, який нещодавно повернувся із зимівлі в Антарктиді, вистава дуже сподобалася. Каже, буквально відчував, як напахчене субтропічними рослинами повітря нуртує в легенях. Мені теж перегляд спектаклю навіяв спогади про Батумі, який пощастило побачити півтора року тому в коротких перервах Восьмої конференції міністрів довкілля. 

Про те, що єдині в Україні воли Гайок і Соловей захворіли, в день офіційного відкриття торговища журналістам повідомила його господиня й розпорядниця Світлана Свищева. Пояснивши, що захворювання волів пов’язане зі спекою. Вони, як відомо, тварини норовливі, тому організатори й не ризикнули за таких погодних умов випустити їх поміж людей. Аби не сталося біди. Замість них, сказала, Солопія Черевика та незрівнянну Солоху возитимуть трійко коней із Дібрівського, що в Миргородському районі, конезаводу. Так воно й було. Однак ця обставина не надто засмутила учасників і гостей свята. Як мовиться, загін не помітив утрати бійців. Тому що на ярмарку й без волів було на що подивитися. 

Концепт? Бюджет? Професійна команда? У чому запорука успішного мистецького фестивалю? Відвідавши Porto Franko, маю власну відповідь на це запитання. Усе вийде, якщо запропонувати до уваги шанованої публіки ретельно складену програму, в якій витримано баланс між мистецтвом елітарним і популярним. Протягом п’яти днів Івано-Франківськ фестивалив на кількох майданчиках одночасно: музика, театр, поезія, візуальне мистецтво, кіно, лекторій. 

Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького — один з найбільших в Україні. Цього року в його складі відкрили ще один, сьомий музей — АТО. Фонди комплексу зберігають 270 тисяч одиниць музейних предметів. Щорічно зібрання збільшується на 3000 одиниць. Про минуле й сьогодення закладу говоримо з директором Надією КАПУСТІНОЮ. 

Для українців Хортиця — величний меморіал козацтва просто неба. Нині до національного заповідника входять унікальні історико-археологічні пам’ятки, об’єкти природно-заповідного фонду. Водночас острів — частина Запоріжжя, він має міську інфраструктуру, театр, школу, жителів і… 40 сторонніх землекористувачів на охоронній території. Та найбільше непокоїть співробітників заповідника стан Музею історії запорозького козацтва. Чому? Про це «УК» розповідає генеральний директор Національного заповідника «Хортиця» Максим ОСТАПЕНКО. 

Ось і  настав  новий,  2017-й  рік. Вибухи петард  за вікном сприймаються дещо інакше, ніж у минулі роки. Найсвідоміші думають про неприємні асоціації для учасників АТО. А якщо вибухи за вікном не асоціюються з частиною України у стані війни, то про них нагадають  канали новин. Вони, наче навмисне,  наголошували  на терористичних актах та природних катаклізмах.  «112» цього видалося замало, і канал обнадіяв глядача: внизу екрана пустили стрічку з повідомленням, що «в Національній поліції немає даних про можливі теракти  в Києві в новорічну ніч». Щоб ми поспівчували Нацполіції?