Що ми знаємо про Умань? Передовсім згадується дендропарк «Софіївка» і могила рабина Нахмана із Брацлава. Та насправді тут значно більше локацій, які претендують на звання туристичних візитівок Черкащини. За грамотного підходу до розвитку туризму зросте зацікавлення до цього краю, а відповідно поповниться місцевий бюджет, буде створено нові робочі місця. У цьому переконався кореспондент «Урядового кур’єра», який побував на туристично-економічному форумі «Туризм в Україні: вимоги сьогоднішнього дня», проведеному за підтримки Уманської міської ради.

У місті Свидник у сусідній Словаччині частка українців серед населення одна з найвищих у цій країні — близько 13%. Тут дбайливо оберігають традиції етносу, представники якого живуть у Східній Словаччині споконвіку. І не випадково саме тут, у Свиднику, створено Музей української культури.
Щороку в 13-тисячному місті на берегах річки Ондава проходить Фестиваль пирогів. На святі народних традицій, яке відбулося удвадцятьсьоме, побував кореспондент «УК».

Навіть шалений вітер, що бушував з вечора 14 січня над Харковом,  раптово присмирів, натрапивши на юрмище яскраво та незвично вбраних людей, які зібралися на майдані Конституції міста. Кого тут тільки не було:  ангели,  царі, іроди, пастушки, смерті, цигани, чортики. А ще січові стрільці, українки й українці, запорожці, ворожки, тещі. Це одягнені в костюми героїв учасники щорічного Всеукраїнського фестивалю вертепів і колядок «Вертеп-фест», який  започаткував благодійний  фонд  «Харків з тобою», готувалися до традиційної  ходи центром міста.

На Різдво тернополянка Галина Дудар, крім ялинки, прикрашає янголятками, зірками, сніжинками, дзвіночками вікна свого помешкання, а стіл — фіранкою-витинанкою. Усі вироби виконала власноруч, а з інструментів використовує лише ножиці. Ці витвори чудові, надзвичайні, чарівні, як сама атмосфера зимових свят. Уже десять років пані Галина займається витинанкою й активно її пропагує.

Майже скрізь у світі Різдво вважається родинним святом, яке відзначають у тісному сімейному колі за столом, заставленим традиційними стравами. Та й новорічне меню в кожній країні має особливості

17 серпня в Києві погашатимуть марку, присвячену лавреатові Нобелівської премії з літератури Шмуелю-Йосефу Агнону, який народився у м. Бучач на Тернопільщині. Цей поштовий знак, марковий аркуш, конверт «Перший день» і штемпель спецпогашення став спільним випуском України та Ізраїлю. На появу цього матеріалу з нетерпінням чекає тернополянин Юрій Ковальков. Каже, свого часу він запропонував Укрпошті ввести у план випуск серії марок, присвячених саме Нобелівським лавреатам, які народилися на українській землі.

Якісна освіта — це не лише про добре підготовлених учителів. Це й про добре мотивованих учителів. Звісно, зарплати залежать від рівня економічного розвитку нашої держави. Проте ніхто не забороняє придивлятися до досвіду інших країн, які раніше розпочали реформи зокрема в галузі освіти. І зовсім не йдеться про сліпе копіювання іноземних практик, але чому б не використати те, що вже апробовано й прийнятне для нашого суспільства, або на основі досвіду інших синтезувати власні рішення задля створення таких умов, за яких молодь охочіше обирала б педагогічний фах.  

…Заходиш у зал і тебе зустрічають сотні знайомих очей. Зі світлин. Таким є перше враження від оригінальної виставки фотографій, представлених у найавторитетнішому музеї області. Це спільний проєкт її директорки Оксани Важатко та автора — заслуженого журналіста України Валерія Мельника, донедавна — власкора «Урядового кур’єра».

Торік міські діти провели літо на асфальті в буквальному сенсі слова: відкритися в серпні ризикнули одиниці оздоровчих закладів в Україні. Чи ж усміхнеться їм літо-2021? Адже кількість стаціонарних закладів для дитячого відпочинку та оздоровлення невпинно зменшується. Свіжа статистика: в Україні готові розпочати оздоровчий сезон лише 348 оздоровниць, тоді як у 2019-му їх було 489. Ось що означає не працювати бодай рік. Які літні канікули очікують школярів цього року, «Урядовий кур’єр» аналізував на прикладі ситуації, що склалася у Рівненській області.

Навіть якщо ви зовсім не цікавитеся мистецтвом, не знаєтеся на його стилях, періодах, напрямах і течіях, вам, напевне, не раз потрапляла на очі репродукція картини, що на ній зображено чоловіка в чорному костюмі та чаплінівському капелюсі-котелку, обличчя якого затулено великим яскраво-зеленим яблуком. Або ж зображення люльки, під якою писаними літерами французькою мовою виведено: «Ceci n’est pas une pipe» — «Це не люлька». Ці картини як одні з найупізнаваніших творів світового мистецтва належать пензлю бельгійського художника-сюрреаліста Рене Магрітта.