Переговори про розблокування імпорту української аграрної продукції до ЄС між Україною, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Болгарію та Єврокомісією тривають. ЄС запропонував пакет фінансової допомоги п’яти країнам-сусідам України в обмін на скасування обмежувальних заходів щодо українських сільськогосподарських товарів. 

Внаслідок широкомасштабного російського вторгнення було заблоковано чорноморські порти, через які українське зерно надходило в різні куточки світу. Переговори між ООН, Туреччиною та росією розблокували експорт зерна з України, яка є одним із провідних світових експортерів пшениці та інших зернових, проте лише частково. Щоб українська сільськогосподарська продукція мала доступ до світового ринку, її почали перенаправляти до сусідніх з Україною країн ЄС: Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини.

 Сполучені Штати залишаються надійним партнером України у фінансовій підтримці, відновленні та санкційній політиці щодо держави-агресора. Про це заявив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на спільному брифінгу з міністром фінансів США Джанет Єллен, який відбувся за підсумками зустрічі в межах робочої поїздки української делегації до Вашингтона.

 Військова, фінансова, санкційна підтримка, залучення інвестицій, допомога у відновленні. Усі ці питання були на порядку денному робочого візиту української делегації на чолі з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем до Сполучених Штатів Америки (напередодні українська делегація побувала в Канаді). У межах візиту відбулися зустрічі з високопосадовцями Сполучених Штатів, керівництвом Світового банку, Міжнародного валютного фонду, інших інституцій.

 Розпорядження про відкриття офісу підписав Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час спільного засідання голів комітетів ВР та Європарламенту, яке відбулося в онлайн-режимі. «Я дуже радий оголосити  про відкриття у Верховній Раді Офісу з адаптації законодавства до європейських норм, який діятиме за підтримки Європарламенту. Я хочу зараз підписати спеціальне розпорядження, яке визначає діяльність і завдання цього офісу», — сказав Руслан Стефанчук, підписуючи документ під аплодисменти депутатів обох парламентів.

 Незабаром, за три місяці, у Вільнюсі відбудеться саміт НАТО, дуже важливий і для України. Тож нині до роботи литовського МЗС привернуто особливу увагу. Саме зараз триває напружена робота щодо узгодження найважливіших питань майбутньої зустрічі.
Наша розмова розпочалася із цієї теми. Але згодом діалог вийшов далеко за її межі. Мантас АДОМЕНАС пропонує дивитися на війну, що триває, широко і системно. Як на подію, що започаткувала глобальні зміни у світі.

 Війна росії проти України, яка розпочалася в лютому 2022 року, позначилася на загальному процесі виконання країнами-членами Ради Європи рішень Європейського суду з прав людини. До такого висновку дійшли  автори щорічного звіту Комітету міністрів РЄ щодо нагляду за виконанням вироків та рішень ЄСПЛ за 2022 рік, який було оприлюднено цього тижня.  Попри те що російське вторгнення справило руйнівний вплив передусім на Україну, в РЄ позитивно оцінюють дії української влади, яка 2022 року «працювала над наглядом за виконанням рішень, винесених проти України, в надзвичайно складних умовах, демонструючи відданість системі Європейської конвенції з прав людини».

 «Жовто-сині та біло-червоні — ці чотири кольори міцніші за ворожий триколор. Україна і Польща пліч-о-пліч у всьому. Немає більше таких моментів, коли ми були б порізно, не об’єднані. Українські й польські серця б’ються за одну свободу, за обопільну незалежність, за Європу — спільний дім. І ми переможемо!» — такими словами Президент Володимир Зеленський описав у телеграмі свої емоції від виступу перед українською та польською громадами на площі Королівського замку у Варшаві в межах візиту до Польщі.

 4 квітня стало для Північноатлантичного альянсу знаковим. Цього дня біля штаб-квартири НАТО було піднято прапор нового члена блоку — Фінляндії й уперше за останні шість років у Брюсселі відбулося засідання Комісії Україна — НАТО на рівні міністрів закордонних справ.
Комісія не мала змоги зібратися на високому рівні, оскільки вето на ці зустрічі із 2017 року накладала Угорщина. Так Будапешт демонстрував Києву свою незгоду з новим законом України про освіту, в якому врегульовано мовні норми освіти для представників національних меншин. 

 ФРН і німецькі підприємці хочуть збільшувати присутність на українському ринку й розширювати свої виробництва. Це підтвердив візит до Києва віцеканцлера, міністра економіки та захисту клімату Роберта Габека і представників німецького бізнесу.
Готовність німців брати участь у відновленні України — важливий сигнал для нашої влади, яка працює над посиленням всебічної підтримки України й активізацією економічної діяльності. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль переконаний, що власне страхування воєнних ризиків для бізнесу допоможе активізувати економічну діяльність у нашій державі.