Екс-президент Польщі Александер Кваснєвський закликає українську владу й опозицію об’єднати зусилля для ухвалення Верховною Радою всіх необхідних законів для поглиблення євроінтеграції України. Про це він заявив у ході зустрічі з Прем’єр-міністром Миколою Азаровим.

Александер Кваснєвський зазначив, що 22 квітня вже зустрівся з Головою Верховної Ради Володимиром Рибаком і лідерами всіх парламентських фракцій. «Ми хотіли сказати від імені Європейського парламенту, що нам потрібна надзвичайно серйозна змістовна робота Ради. Нам потрібна спільна робота всіх парламентаріїв для ухвалення необхідних законів. Угода про асоціацію — це історичний момент для України. Це не буде перемога уряду і програш опозиції, це буде перемога всього українського народу», — наголосив політик.

В офіційній програмі весняної сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи, яка відкрилася вчора в Страсбурзі,  українського питання немає. Хоч інтрига зберігатиметься до кінця тижня. Адже офіційно ніхто не має права оприлюднити заздалегідь, які доповіді та питання розглядатимуть на засіданнях комітетів ПАРЄ чи політичних груп, котрі проходитимуть у ці дні.  Як сказав колись один досвідчений дипломат, хід дискусії у ПАРЄ передбачити складно, оскільки її «гарячі» теми  народжуються внаслідок політичних ігор за лаштунками сесійного залу.  

Президент Віктор Янукович вітає рішення Європейського парламенту про схвалення угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спрощення порядку видачі віз громадянам України. «Європейський парламент проголосував за лібералізацію візового режиму з Україною переважною більшістю голосів», — сказав він під час зустрічі з головою Ради директорів компанії «Арселор Міттал» Лакшмі Мітталом.
«Ми разом з Європейською комісією провели велику роботу, щоб підготувати ці документи, і врешті-решт це рішення було прийнято», — зазначив Віктор Янукович. Президент додав, що українці зможуть відвідувати Європу за новим порядком після завершення всіх процедур та набуття документом чинності. 

Цю угоду вчора ратифіковано в Європейському парламенті у Страсбурзі під час чергової сесії. Хоч напередодні, під час її обговорення, у сесійному залі виникла дискусія між депутатами з приводу неналежного захисту прав сексуальних меншин. Зокрема йшлося про внесення до Верховної Ради закону  про заборону пропаганди гомосексуалізму, який було схвалено у першому читанні.  
Деякі євродепутати пропонували поставити у пряму залежність подальший діалог Києва і Брюсселя з приводу лібералізації візового режиму із захистом інтересів гей-спільноти України. Проте широкої підтримки у Європарламенті ця ініціатива не знайшла.

Одна із заповідей великого закону племені ірокезів закликала вождів мислити на сім поколінь уперед, щоб нащадки, народжені через 140 років, могли вдячно пожинати плоди цих мудрих рішень. Це застереження індіанського племені спадає на думку, коли занурюєшся у геополітичні тонкощі та технологічні нюанси видобутку сланцевого газу. Перед Україною нині стоїть дуже складний вибір. Для того, щоб остаточно обрати шлях, яким доведеться йти і нашим нащадкам, необхідно надзвичайно уважно вивчити усі особливості такої відносно нової енергетичної сфери, якою є на сьогодні сланцевий газ. Кореспондентові «УК» вдалося поспілкуватися на цю тему із депутатом Європейського парламенту від Швеції, автором резолюції ЄП щодо екологічних наслідків видобутку сланцевого газу Карлом ШЛІТЕРОМ.  

Сьогодні виповнюється 95 років Товариству Червоного Хреста України. Це наймасовіша громадська благодійна організація, мета якої — захист людського життя та здоров’я незалежно від раси, релігійних поглядів і політичних переконань. У міжнародному русі Червоного Хреста беруть участь понад 97 мільйонів добровольців у всьому світі. В Україні до лав товариства приєдналося понад 6,5 мільйона осіб.
Кому і як допомагає товариство, які проблеми йому доводиться розв’язувати — про це розмова з президентом Товариства Червоного Хреста України Іваном Усіченком. 

Європейська інтеграція створює нові можливості для модернізації та розвитку України. Про це Президент Віктор Янукович сказав під час зустрічі з Прем’єр-міністром Естонської Республіки Андрусом Ансіпом.

«Той вибір, який Україна зробила в питанні європейської інтеграції, створює для нас сьогодні умови реформування, модернізації нашої країни, і ми їх розглядаємо як процес, який рухає розвиток нашої держави», — наголосив він. Крім того, на сьогодні ті питання, які стоять у програмі відносин між Європейським Союзом та Україною, стабільно вирішуються. Президент наголосив, що українське суспільство підтримує європейські цінності.

Євроінтеграцію врятують доступні мультивізи і лоукости. Можливо, ця думка нині зрозуміла не кожному пересічному українцеві, та як інакше пояснити пряму залежність: що частіше люди виїздять у Європу, то більше в них бажання там жити? І тим вища серед них підтримка вступу України в ЄС.
Новостворена громадська організація «Фонд «Єврорада», звісно, не може наказати консульствам країн-членів ЄС прихильніше ставитися до наших співгромадян, які мають намір побувати за кордоном. Залучати на український ринок дешевих авіаперевізників — також компетенція інших структур. А ось заповнити принаймні деякі інформаційні прогалини, пожвавити комунікацію між інститутами громадянського суспільства в нашій країні та європейськими інституціями «Єврорада» береться з неабияким ентузіазмом. 

Якого значення надає Федеративна Республіка Бразилія співпраці з нашою країною в космічній галузі, як готується космодром Алкантара до першого старту української ракети-носія «Циклон-4» — про це та інше розповідає Надзвичайний і Повноважний Посол Бразилії в Україні Антоніо Фернандо Круз-де-Мелло.  

Залізною леді Маргарет Тетчер уперше назвали в Радянському Союзі за гостру критику його керівництва. Їй це імпонувало. Однак, як хімік з Оксфордським дипломом, вона добре знала, що спільне між політикою й елементом таблиці Менделєєва — це передовсім  гнучкість.
Серед численних жінок-політиків вона вирізнялася тим, що нікого не залишала байдужим: одні захоплювалися, інші ненавиділи. Та кожен її крок неодмінно обговорювався і в політиці, і поза нею. Щоправда, в політиці приводів було значно більше.