Країни-члени ЄС можуть до кінця року ухвалити рішення про створення окремого Фонду допомоги Україні, з якого відбуватиметься фінансування військової допомоги Києву на найближчі роки. Про це повідомив високий представник ЄС із питань зовнішньої та оборонної політики Жозеп Боррель після завершення неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС, яка відбулася в Толедо.

 Перед початком нового навчального року освітяни Черкащини збиралися на традиційні серпневі конференції. Вони обговорили питання розвитку освіти, її реформування, особливості роботи в умовах воєнного стану та завдання на 2023—2024 навчальний рік. На першому плані була безпека дітей. Ішлося про шляхи реформування освітніх закладів, інформаційну прозорість освіти, підтримку ментального здоров’я, якісне харчування, взаємодію з громадськими організаціями, можливість формування ефективних лідерів, контроль якості освіти. 

 11 пакетів жорстких санкцій, які Євросоюз наклав на росію через вторгнення в Україну, справляють нищівний вплив на російську економіку. У цьому переконаний високий представник ЄС з питань зовнішньої та оборонної політики Жозеп Боррель. Він закликає не вірити тим, хто стверджує, що санкції не спрацювали, і доводить свою позицію розрахунками, які зробила Європейська служба зовнішньої діяльності (ЄСЗД) на підставі власних даних і даних росстату.

 Європейська рада збирається підтримати початок переговорів про вступ до ЄС України і Молдови. Тим часом ЄС має бути готовим прийняти нових членів до 2030 року. Про це у виступі на Міжнародному стратегічному форумі  у словенському місті Блед заявив президент Європейської ради Шарль Мішель. Міжнародний стратегічний форум у Бледі проводять щороку з 2006-го під егідою уряду Словенії як платформу для висловлювання думок та поглядів щодо сучасного суспільства та його майбутнього. 

 15 вересня завершується термін чинності обмежень на імпорт українського зерна, яке ввів Євросоюз на вимогу п’яти країн-членів: Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини. Після того як російська окупаційна армія торік заблокувала роботу українських морських портів і відповідно експорт зернових з України, Брюссель на знак солідарності з Києвом оголосив про запровадження так званих шляхів солідарності. 

 Норвегія ухвалила рішення про передачу літаків F-16, які перебувають у неї на озброєнні. Ще Осло надає два винищувачі F-16 для навчальної місії українських пілотів. Про це журналістів повідомив Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, який перебував у Києві з візитом. За його словами, Норвегія також передасть Україні системи ППО IRIS-T і обладнання для розмінування. Йонас Гар Стере пообіцяв докласти зусиль, щоб переконати інших партнерів надати нашій країні ЗРК NASAMS. Глава норвезького уряду пообіцяв українській стороні підтримку у відбудові енергетичної інфраструктури, а також питанні зберігання газу для проходження зимового періоду, повідомляє пресслужба ОПУ.

 Цього року, як і торік, День Незалежності України пройшов без масових заходів в усіх куточках держави. Адже в умовах повномасштабної війни росії проти України загроза нових ударів російських терористів­окупантів по наших містах, на жаль, нікуди не зникла. Та й не до пишних церемоній у час, коли українці героїчно й самовіддано захищають свою незалежність ціною власного життя, проливають кров за вільне майбутнє українських дітей у вільній самодостатній країні.  

«Кримська платформа» — це формат міжнародних консультацій, який ініціював Президент України у серпні 2021 року. Мета цього формату — привернення світової уваги до ситуації в незаконно окупованому росією Криму та пошук шляху і можливостей його деокупації. Участь у цьогорічному заході взяли представники 63 держав з різних континентів та міжнародних організацій. Для участі в саміті до Києва прибули зокрема  президенти Угорщини Каталін Новак, Литви Гітанас Науседа і Португалії Марселу Ребелу де Соуза, Голова Президії Боснії і Герцоговини Желько Комшіч, прем’єр-міністри Молдови Дорін Речан та Фінляндії Петтері Орпо.

 Лідери країн Південно-Східної Європи та України підписали Афінську декларацію на підтримку територіальної цілісності нашої держави. Підписання відбулося під час Балканського саміту, який пройшов у столиці Греції.
У саміті взяли участь президенти Сербії, Молдови, Чорногорії та Румунії, а також глави урядів Косова, Північної Македонії, Болгарії, Хорватії, глава ради міністрів Боснії і Герцеговини. До участі в зустрічі було запрошено Президента України Володимира Зеленського, главу Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн і Президента Європейської ради Шарля Мішеля. 

 Мир неможливий без справедливості. Справедливість неможлива без відповідальності тих, хто здійснив цю агресію. На цьому наголошували учасники конференції «Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України. Правосуддя, яке має бути здійснене», яка вчора пройшла в Києві.