Весняна сесія Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи пройшла без участі представників Криму — кримського спікера Володимира Константинова та заступника голови міськради Севастополя Катерини Волошиної. Хоча у рамках минулої сесії АРК влаштувала презентацію свого регіону в Раді Європи з татарським пловом, кримським шампанським і мальовничим фотоальбомом «Перлина Криму», а у своєму виступі з трибуни Конгресу Володимир Константинов перераховував усі переваги автономного статусу пів?острова у складі України. Сьогодні експерти вважають, що Крим втратить своє право на представництво у Конгресі місцевих і регіональних влад, оскільки його депутати не визнають себе представниками України, а Рада Європи не визнає Крим частиною Російської Федерації.

Анонсована розширена зустріч членів уряду з делегацією Європейської комісії фактично проходила у форматі розширеного засідання Кабінету Міністрів. Керівники європейської делегації комісари ЄС із питань розширення та політики сусідства Штефан Фюле та з питань бюджету та фінансового планування Януш Левандовськи  наголосили на тому, що формат зустрічі безпрецедентний, адже до України прибули не лише вони, а й заступники практично всіх єврокомісарів. Тож порядок денний був досить насичений і пов’язаний з питаннями практичної імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Серед іншого обговорено перспективи надання технічної та фінансової допомоги у напрямках енергетики, боротьби з корупцією, макроекономічної стабілізації, реформи юстиції, транспортної системи. Одне з найголовніших питань — запровадження Євросоюзом безвізового режиму для України.  

Під час термінових дебатів з питання України, які передували голосуванню, на підтримку тексту заяви висловилися депутати майже від усіх національних делегацій. Категорично не схвалювали ані її текст, ані самого факту голосування за цей документ лише члени російської делегації. Їх підтримали вірменські депутати.
Автором тексту заяви став доповідач Конгресу з питань України, бельгійський депутат Марк Кулз. «Конгрес не вважає легітимним референдум від 16 березня, який було проведено з порушенням Конституції України», — йдеться у тексті заяви, за яку проголосувала переважна більшість присутніх у залі депутатів. У ній також зазначено, що «цей псевдореферендум за жодних обставин не повинен проторувати шлях змінам кордонів між Росією та Україною», і те, що Конгрес засуджує «анексію Росією Криму».

У ході екстреного засідання у Гаазі лідери країн «Великої сімки» ухвалили декларацію, в якій підтримали суверенітет та територіальну цілісність України і відмовилися від участі у запланованому раніше саміті в російському Сочі.
«Ми, лідери Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Сполученого Королівства, Сполучених Штатів, президент Ради ЄС і президент Єврокомісії, зустрілися в Гаазі, щоб знову підтвердити нашу підтримку суверенітету України, її територіальної цілісності та незалежності», — йдеться у декларації.
У документі наголошено, що міжнародне право забороняє заволодіння частиною або всією територією іншої держави через примус або силу.

Підписання політичної частини Угоди про асоціацію України з ЄС, яке відбулося 21 березня у Брюсселі, без перебільшення, важлива подія. Що ж дасть нашій країні в економічному сенсі цей документ?

Головне, що слід нагадати: асоціація — перший не лише політичний, а й економічний крок до активізації зовнішньоторговельних відносин із європейськими країнами та до більшої відкритості українського ринку іноземним інвестиціям. Так, ЄС скасує 98% імпортних мит на українські товари, що, за прогнозами уряду, дасть змогу Україні зекономити 487 мільйонів євро на рік. 

Україну та Канаду поєднують особливо теплі та дружні відносини, адже українська діаспора налічує понад мільйон осіб. Такими словами розпочали зустріч в.о. Президента, Голова Верховної Ради Олександр Турчинов та Прем’єр-міністр Канади Стівен Гарпер. Одначе сторони найбільше вели мову про ситуацію, яка наразі склалася в Україні. 

Церемонія підписання угоди відбулася під час позачергового саміту між Україною та Європейським Союзом. Від  української сторони політичні положення договору підписав Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, а з боку Європейського Союзу — керівництво інституцій ЄС та глави держав або урядів держав-членів ЄС.
Під час виступу на позачерговому саміті глава уряду заявив:
«Це історичний день для моєї країни, і ми переконані, що це історичний день для всієї Європи. Ми хочемо бути частиною великої європейської сім’ї, і це перший великий крок до того, щоб Україна досягла своєї головної мети. Моя країна постала перед низкою загроз — політичних, економічних та військових. Підписанням цієї угоди ми покажемо всьому світові, що ми разом, що Україна поділяє європейські цінності і що разом ми зможемо досягти успіху. Ми розуміємо, що це нелегкий шлях. Але це наше завдання — забезпечити все те, за що боровся український народ. Це почалося як проєвропейський протест. Дозвольте вшанувати пам’ять тих, хто віддав свої життя, в тому числі й за цю угоду — за нашу волю й свободу, за наше європейське майбутнє. Від імені уряду України дозвольте висловити переконання, що разом ми досягнемо успіху, що після цього підписання Україна буде позитивним прикладом. Ми підтримуємо ваше рішення про односторонні торговельні заходи, які підтримають українську економіку та нашу двосторонню торгівлю. Необхідно багато зробити, і ми зробимо все можливе, щоб зробити Україну процвітаючою, а відносини України та Європейського Союзу — якнайкращими».

На засіданні Ради національної безпеки і оборони, спричиненому відмовою допустити до Криму українських урядовців, було ухвалено кілька важливих рішень, які визначатимуть політику держави щодо суспільно-політичного й стратегічного майбутнього півострова.

Про перебіг подій та подальші рішення зібрання на брифінгах докладно поінформували Секретар РНБО Андрій Парубій та міністр юстиції Павло Петренко. Перший з них розповів про ініціативу звернутися до ООН з тим, аби застосувати до Криму відому світову практику, проголосивши його демілітаризованою зоною. На думку Андрія Парубія, це є найоптимальнішою формулою для недопущення ескалації конфлікту в Криму. 

Кожна криза — це вікно можливостей. Зараз ми знову боремося за незалежність і цілісність України. Ні в кого не повинно бути сумніву — ми переможемо. Однак це не розв’яже всіх проблем і не ліквідує усіх ризиків та загроз. Виходом має стати довгострокова стратегія для України. Насправді це буде не європейська стратегія, а українська. Вона полягає в тому, щоб не імітувати реформи, а робити їх щодня крок за кроком у кожній галузі, встановити нульову толерантність до корупції і керуватися виключно верховенством права.  

Росіяни пішли далеко вперед у маніпулятивних технологіях, у них дуже добрі фахівці в цій галузі. І путінські промови, як і заяви всіх їхніх чиновників, зокрема постійного представника РФ при ООН Віталія Чуркіна, генерує один центр. Їхня мета — образити опонента, роздратувати, залишити відчуття нерозуміння того, що відбувається, і подивитися на реакцію. Більше того, роздратованість дає змогу потім, на другому етапі, продемонструвати її як фашистську істерію чи щось антиросійське. Таку думку в коментарі Укрінформу висловив соціальний психолог Олег Покальчук.
Він додав, що Путін як професійний кадебіст звик лякати, тому «не варто кидатися до телевізора, щойно оголошуватимуть його виступ, бо він нічого нового не скаже».