Необхідність якнайшвидшого підписання економічної частини угоди з Євросоюзом та запровадження безвізового режиму — ці постулати стали одними із пріоритетних у програмній промові Президента Петра Порошенка, проголошеній з парламентської трибуни. «Угоду про асоціацію ми розглядаємо лише як перший крок до повноправного членства України в ЄС. Ніхто не має права вето на європейський вибір України», — заявив він, додавши, що нашу країну багато років було відірвано від свого європейського коріння, і лише зараз вона повертається туди остаточно і безповоротно. 

Звідки надійшла ініціатива розділити підписання Угоди про асоціацію України з ЄС на дві частини, тепер з’ясувати складно. Українські та європейські дипломати стверджують, що це було спільним рішенням. Цікаво, що таку пропозицію Брюссель висував ще кілька років тому, але Київ її тоді категорично відмітав, вимагаючи скріпити підписами весь документ. Проте нові політичні реалії кардинально змінили підхід і ставлення до асоціації і в Києві, і в Брюсселі.  

6 червня 1944 року британські, американські та канадські війська висадилися на північне узбережжя Франції, у Нормандії. «День Д» (цією буквою зазвичай позначають початок військові стратеги) став першим етапом масштабної операції «Оверлорд» — вторгнення в окуповану нацистами Європу. За даними Музею «Дня Д» у Портсмуті, того дня з боку союзників загинуло 4413 військових — більше, ніж вважали раніше. Надвечір 6 червня союзники зайняли плацдарм у Франції. Через 11 місяців нацистська Німеччина зазнала поразки… 

Глави держав та урядів семи провідних країн світу зібралися у Брюсселі на черговий саміт. Це було перше засідання без Росії, членство якої призупинене через анексію Криму і  від якої вони передовсім зажадали дій, що викликають довіру та спрямовані на подолання української кризи. У спільній заяві лідери G7 засудили Російську Федерацію за порушення суверенітету України і заявили: готові запровадити нові санкції. 

Ні дощ, ні грози не завадили глядачам минулими вихідними насолодитися феєричними номерами Другого міжнародного музичного фестивалю «О-FEST 2014». Цього року фестиваль об’єднав талановитих артистів, музикантів та диригентів з дванадцяти країн: Австрії, Болгарії, Грузії, Естонії, Китаю, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини, України, Хорватії та Японії. Зелений театр Бучі (місто-супутник Києва) не вмістив усіх охочих, але чудова акустика дала змогу почути голоси фестивалю всім шанувальникам оперети. Саме музика цього жанру і традиційна українська музика були основною темою цьогорічного О-FESТ’у. З огляду на те, що 2014-й в Україні — Рік Тараса Шевченка, до програми фестивалю було включено низку заходів, присвячених Кобзареві. 

Президент США Барак Обама назвав обрання Петра Порошенка Президентом України мудрим вибором народу в складні часи. Він також запевнив свого майбутнього колегу в повній підтримці американською владою. Про це глава США заявив у Варшаві після майже годинної зустрічі з Петром Порошенком, де вони брали участь у відзначенні 25-ї річниці перших частково вільних виборів до польського парламенту, які стали переломним моментом для повалення комуністичного режиму в країні та початку ринкових і демократичних реформ. «Український народ зробив мудрий вибір, обравши того, хто зможе очолити людей у складний період. США підтримуватимуть прагнення українського народу не лише в найближчі дні чи тижні, але й протягом наступних років», — запевнив господар Білого дому. 

За підсумками участі в засіданні Комісії Україна — НАТО на рівні міністрів оборони у Брюсселі виконувач обов’язків керівника вітчизняного оборонного відомства генерал-полковник Михайло Коваль узяв участь у брифінгу для представників міжнародних засобів масової інформації. 

У ході робочого візиту до Німеччини Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк зустрівся з Федеральним канцлером цієї країни Ангелою Меркель на спільних переговорах разом із Прем’єр-міністром Грузії Іраклієм Гарібашвілі та Прем’єр-міністром Молдови Юрієм Лянке.

Перед початком зустрічі Арсеній Яценюк наголосив, що безпекова ситуація в Україні залишається складною. Він висловив переконання, що влада має всі можливості для стабілізації ситуації: «Проте така стабілізація залежить від позиції однієї з сусідніх до України держав. Ми переконані, що всі країни повинні виконувати свої міжнародні зобов’язання, і в першу чергу це стосується Росії. Перед нами стоять великі безпекові виклики. Та Берлінська стіна зруйнована, і нова Берлінська стіна в Європі ніколи не з’явиться». 

Життєвий шлях колишнього міністра закордонних справ Польщі, відомого науковця і дипломата Адама Ротфельда може слугувати матеріалом для написання сценарію пригодницького фільму. Чого варте лише те, що Адам Ротфельд, народжений у єврейській родині містечка Перемишляни Львівської області, вижив під час німецької окупації завдяки архімандриту Унівського монастиря Климентієві Шептицькому, братові митрополита Андрея. Його було репатрійовано до Польщі у 1951 році, але пан Ротфельд і досі пам’ятає українську і спілкується нею.

Українці — європейська нація. Це випливає з тисячоліть нашої історії, й це підтверджують події останніх місяців. Різка зміна зовнішньополітичного вектора минулою владою призвела до Євромайдану. І навіть у найкритичніші моменти революції Гідності європейська мета не зникала з переліку вимог. 
Тепер ми вчимося думати по-європейськи, працювати по-європейськи, мріяти по-європейськи! Щодня. А кожна третя субота травня — лише додатковий привід, аби звіритися з курсом.