Робочий візит Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка до Німеччини дав плідні результати для нашої країни. Так, у Берліні під час зустрічі глави уряду з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель домовлено провести 28 квітня в Києві міжнародну конференцію на підтримку України. На цьому заході Арсеній Яценюк із командою урядовців пообіцяв відзвітувати високим гостям про перебіг реформ та показати, якою є нова Україна, з новими підходами та правилами гри у європейському просторі.

«Щоб бізнес міг ефективно інвестувати в університетську науку, вона має розвиватись. Адже спершу має бути потужна фундаментальна наука, і на її основі можуть створюватися інновації.  

Питання децентралізації влади в Україні стало темою дебатів, які відбулися минулого тижня під час чергової сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи у Страсбурзі. Керівництво конгресу та Венеціанська комісія закликали українську владу пришвидшити конституційний процес, бо, запевняють європейські експерти, без внесення змін до Конституції реформування системи місцевого та регіонального управління неможливе. 

Україну з офіційним візитом відвідала заступник Генерального секретаря ООН і глава Програми розвитку ООН Гелен Кларк. Вона зустрілася з вищим керівництвом нашої держави. Звичайно, в центрі уваги були українські реформи, а також тема Донбасу, зокрема можливість залучення миротворців ООН для врегулювання ситуації в регіоні.  

Поки в Україні триває реформа правоохоронних органів, парламентарії вирішили створити ще одну структуруз використанням досвіду США. Так, слідом за загоном спеціального призначення КОРД (аналог американського SWAT), в країні може з’явитися і підрозділ, подібний до ФБР.

Парламентський комітет законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував прийняти за основу законопроект «Про Державне бюро розслідувань». Про це повідомляє прес-служба Об’єднання «Самопоміч».

Візит Президента Турецької Республіки Реджепа Таїпа Ердогана в Україну залишив по собі двоїсте враження. З одного боку, сусідня держава розуміє те важке становище, в якому опинилася наша країна через російську агресію та анексію Криму, а з другого, понад усе ставить свій національний інтерес, який полягає в підтриманні партнерських відносин з РФ — одним із найбільших торговельних партнерів. До того ж росіяни зваблюють Туреччину низькими цінами на енергоносії та можливістю транспортувати їх до Європи. 

«Ви всім своїм серцем відчуваєте боротьбу України за свободу, демократію, нову Європу, яку відстоює зараз Україна. Ми відчуваємо дуже сильну та ефективну Вашу підтримку», — з такими словами Президент Петро Порошенко звернувся до Президента Литовської Республіки Далі Грібаускайте, яка перебувала в Україні з робочим візитом. 

Якими мають бути підходи до гарантування системи безпеки і оборони в Україні в нинішніх умовах? 

«Урядовий кур’єр» поцікавився думками фахівців.

Зупинити бойові дії на Донбасі наші західні союзники прагнуть виключно мирним шляхом, застосовуючи економічні санкції щодо агресора. Україна не проти такого способу припинення кровопролиття. Однак тиск на Росію нам видається слабеньким, про його посилення не йдеться, продовження ж санкцій щоразу проходить через силу. При цьому цивілізований світ чомусь не надто переймається тим, чи надовго вистачить у нас сил, щоб самотужки протистояти такому потужному агресорові. 

На сторінці у Фейсбуці моя знайома із Росії 23 лютого виклала фото: разом з подругою вони вбралися в армійські плащ-накидки та шапки-вушанки радянського зразка. «Тремтіть, недруги, російські жінки одяглися в хакі», — пожартував той, кого вони вітали з днем захисника вітчизни. Але насправді це не жарт — це ще одне свідчення того, як працює кремлівська пропаганда. 
Інформаційне цунамі накрило росіян з головою й покотилося далі — до Криму й Донбасу. Останнім часом путінська агентура щосили намагається розколоти українське суспільство, очікуючи на внутрішній вибух. Чи можемо ми протистояти цій масованій атаці? Якою має бути інформаційна стратегія нашої держави? Про це «УК» розпитує директора Центру суспільних відносин Євгена МАГДУ.