Виконання мінських домовленостей та широке коло питань економічної співпраці були в центрі уваги робочого візиту Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка до Франції. Після переговорів із Президентом Франсуа Олландом глава вітчизняного уряду докладно обговорив усі означені аспекти із французьким колегою Мануелем Вальсом.

«Росія зобов’язана виконати Мінську угоду, щоб в Україні та Європі був мир і стабільність, — такими словами охарактеризував Арсеній Яценюк результати розмови. — Сьогодні Україна є передовою лінією захисту Європейського Союзу».

Середу Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк присвятив Парижу. Робочий візит до Франції став його відгуком на запрошення тамтешнього прем’єр-міністра Мануеля Вальса. Однак, перед тим як провести низку зустрічей із керівництвом Французької Республіки, глава вітчизняного уряду дав інтерв’ю місцевому виданню Le Monde.  

Європейський Союз має припинити дискусії про членство України й працювати, щоб втілити цей намір у життя. Жодних змін до тексту Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС і затримок з початком її повної імплементації не буде. Мета ЗВТ — вмонтувати нашу економіку в ЄС. Ми маємо повну солідарність ЄС з Україною. Нам також потрібне повне залучення ЄС до імплементації реформ та асоціації. Так тезово звучить позиція міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, яку він виклав на щорічній міжнародній конференції під назвою «Україна — ЄС: рік після підписання Угоди про асоціацію. Політичний вимір». 

Понад 35 мільйонів канадських доларів Україна може отримати вже в найближчій перспективі. Про суть фінансового пакета розповів по завершенні зустрічі із Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком міністр закордонних справ Канади Роберт Ніколсон. Ідеться про вкладення коштів для виконання великих проектів в Україні, пов’язаних з розвитком малого та середнього бізнесу, підвищенням безпеки атомних електростанцій, боротьбою зі злочинністю.  

З  незначною перевагою у першому турі президентських виборів опозиційний кандидат Анджей Дуда переміг чинного  президента Броніслава Коморовського. За Дуду проголосували 5 мільйонів і майже 180 тисяч поляків, за Коморовського — 5 мільйонів 31 тисяча. Тож у другому  турі  перегонів, який відбудеться 24 травня, зійдуться кандидати-українооптимісти. 

Ідея цієї доповіді належить Борису Нємцову. Одного разу він зайшов у партійний штаб і голосно повідомив: «Я знаю, що робити. Треба написати доповідь «Путін. Війна», видати його величезним накладом і роздавати на вулицях. Розповімо, як Путін розв'язав цю війну. Тільки так ми переможемо пропаганду». Нємцов переможно дивився на оточення, так він робив щоразу, коли йому спадала на думку вдала ідея. «Як тобі, Шоріна? Подобається?» — обійняв він Ольгу.

З початку 2015 року Борис став збирати матеріали для доповіді. Він багато працював із відкритими джерелами, знаходив людей, які могли поділитися інформацією. Нємцов вірив, що спроба зупинити війну — це і є справжній патріотизм. Війна з Україною — підлий і цинічний злочин, за який наша країна розплачується кров'ю своїх громадян, економічною кризою і міжнародною ізоляцією. Нікому в Росії ця війна не потрібна, крім Путіна і його оточення. 

Президент Петро Порошенко вчора зустрівся з українськими представниками у робочих підгрупах Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі Леонідом Кучмою, Володимиром Горбуліним, Євгеном Марчуком, Іриною Геращенко та Ігорем Веремієм. Глава держави наголосив, що починається новий етап функціонування Тристоронньої контактної групи.

Зокрема він повідомив, що після консультацій ухвалив рішення делегувати для роботи в робочих підгрупах досвідчених українських політиків, адже переконаний, що слід розпочати предметні практичні консультації щодо конкретних напрямів виконання положень мінських домовленостей. У цих робочих підгрупах координацію забезпечать представники ОБСЄ або міжнародних організацій.

56 країн. З півтисячі сильних в матеріальному сенсі світу цього. Амбітні наміри та райдужні перспективи. Власне, заради цього проводилася Міжнародна конференція на підтримку України. У столичному НСК «Олімпійський» не вщухали жваві діалоги західних інвесторів з вітчизняними урядовцями та представниками Адміністрації Президента. Ділові зустрічі змінювалися дружніми рукостисканнями під час чаювання в холі. Одне слово, хвилювання того дня аж ніяк не відчувалося. Критика, можливо, трохи. 

У міжнародних колах конструктивні дискусії впродовж дня тривали на такі теми: «Бізнес-клімат та інвестиційні можливості в Україні», «Аграрна політика і реформи», «Енергетика, енергоефективність і реформи», «Відновлення постраждалих у конфлікті регіонів». Щодо більшості питань з боку представників інституцій ЄС та його держав-членів; країн «Великої сімки», ООН; міжнародних організацій, світових інвестиційних та бізнес-компаній, однозначних експертних висновків не пролунало. Хай там що, а в політичній площині вони всі разом із нами.

На квітневій сесії ПАРЄ у Страсбурзі питання перегляду санкцій проти російської делегації, яку в січні позбавили права голосу через анексію Криму, зняли з поряду денного. Про те, що має зробити Москва, аби ПАРЄ повернула депутатам Держдуми всі їхні права в асамблеї, і про особливості листування з російським керівництвом «УК» розповів глава Моніторингового комітету асамблеї австрійський депутат-соціаліст Штефан ШЕННАХ.

Черговий, 17-й Саміт «Україна – ЄС», відбувся в Києві. Вперше. В Адміністрації Президента високі гості віч-на-віч та в ході пленарного засідання дали оцінку реалізації Угоди про асоціацію з ЄС, з’ясували, на якому етапі втілюються в життя політичні й економічні реформи в Україні та дали відповідь на запитання, як фінансово та політично можна підтримувати нашу державу.