Україна потребує допомоги світу в подоланні екологічних наслідків гібридної війни на Донбасі. Про це заявив Президент Петро Порошенко, виступаючи у Парижі на 21-й сесії Конференції з питань зміни клімату. Так дипломатично він укотре привернув увагу світового співтовариства до ситуації в регіоні.

Він запропонував головні принципи нової Глобальної кліматичної угоди словами: «У нас є дуже багато проблем: тероризм, війни, міграція. Але є тільки одна проблема, що робить нас рівними за вразливістю. Це проблема зміни клімату. Її розв’язання — іспит для всіх народів». 

У передмісті Парижа відкрився майданчик, присвячений обговоренню довгострокових домовленостей для боротьби із глобальним потеплінням. У 21-й Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН з питань клімату зголосилися взяти участь приблизно 150 світових лідерів із 196 країн. Серед них президенти України, Росії, Франції, Німеччини, Туреччини, США. Протягом понеділка Петро Порошенко провів зустрічі із Прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо, Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель, Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, Президентом Європейської Ради Дональдом Туском і Президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером. Переговори були нетривалі, і доленосних для геополітики питань на них не порушували. 

У Королівстві Нідерланди Президент Петро Порошенко перебував з доволі важливим для перспективного розвитку нашої країни робочим візитом. У Гаазі він був на аудієнції у Короля Нідерландів Віллєма-Александра Клауса Георга Фердинанда, а в Амстердамі проводив зустрічі з Прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте, Головою Нижньої палати парламенту Нідерландів Аночкою ван Мільтенбург та Президентом Верхньої палати (Сенату) парламенту Нідерландів Анкі Брукерс-Кноль. На другий день глава держави зустрівся з керівництвом провідних нідерландських компаній та виступив у Лейденському університеті. 

Ситуація на Донбасі й стан виконання мінських домовленостей були в центрі уваги зустрічі Президента Петра Порошенка з міністрами закордонних справ Бельгії Дідьє Рейндерсом, Люксембургу Жаном Ассельборном та Нідерландів Бертом Кундерсом, які перебували в Україні з робочим візитом. 

Офіційний візит до Італійської Республіки Президент України Петро Порошенко розпочав із зустрічі з представниками української громади Італії. Його виступу передувала молитва за благословення миру та єдності в Україні біля храму Святої Софії Української греко-католицької церкви у Римі. Святиню звів у 60-х роках ХХ століття кардинал Йосиф Сліпий на основі планів Софії Київської. Президентське подружжя спустилося до крипти, де поховано вихователя Папи Римського Франциска єпископа Степана Чміля, а потім поклало квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку. 

Квіти й свічки біля будівлі посольства Франції, що на вулиці Рейтарській у Києві, з’явилися з самого ранку в суботу. Коли ми підійшли туди з моїм сином, там саме якась жінка тремтливим від хвилювання голосом співала «Марсельєзу», яку закінчила вигуком: «Україна поруч із Францією!» Надвечір букети та лампадки вже вкривали весь тротуар біля амбасади, а люди підходили й підходили. Українці на власному гіркому досвіді знають, що таке нещадна жорстокість терористів, тому сприйняли близько до серця горе Франції. 

До Латвійської Республіки Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк прибув із робочим візитом на запрошення тамтешньої колеги Лаймдоти Страуюми. Це вперше за історію зовнішньополітичної практики в Ризі за круглим столом із керівництвом нашого Кабінету Міністрів вели предметні розмови глави урядів балтійських держав. Прем’єр-міністр Латвії Лаймдота Страуюма, Литви — Альгірдас Буткявічюс, Естонії — Тааві Рийвас та Арсеній Яценюк поставили за мету зміцнити й розширити стратегічну балтійсько-українську взаємодію.

У фокусі їхньої уваги були підтримка мирного врегулювання в регіоні, солідарність і спільна протидія російській агресії проти України. Окрім фундаментальних міжнародних принципів, високопосадовці думали, як розвивати політичну, економічну й гуманітарну співпрацю, на практиці допомогти Україні реформувати важливі галузі й стати членом європейської родини. 

 Недаремно кажуть: вода і камінь точить. За два десятиліття членства нашої держави у Раді Європи (вона, як відомо, успішно і наполегливо співпрацює зі своїми 47 державами-членами задля зміцнення прав людини і демократії на  європейському континенті) ми багато чому навчилися.  Та знань ніколи не буває забагато. Тим паче, що нашарування доби тоталітаризму молоді демократи долають у складних умовах сучасних викликів. І тут у пригоді стає кращий  досвід наших партнерів із розвинутих країн.

Президент Петро Порошенко вчора здійснив офіційний візит до Туркменістану. Офіційна церемонія зустрічі глави Української держави та Президента Республіки Туркменістан Гурбангули Бердимухамедова в центрі столиці Туркменістану на площі Незалежності розпочалася з виконання гімнів обох країн. Після цього президенти оглянули стрій воїнів Почесної варти та представили членів делегацій.

По завершенні урочистостей у президентському палаці Рухиєт відбулася зустріч Петра Порошенка та Гурбангули Бердимухамедова у форматі віч-на-віч. Особиста зустріч глав держав продовжилася українсько-туркменськими переговорами в розширеному складі. З українського боку в них, окрім Президента Петра Порошенка, взяли участь віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, міністр закордонних справ Павло Клімкін, міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко, міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, заступник Секретаря РНБО Олег Гладковський. 

Учора з першим офіційним візитом Україну відвідав Президент Латвійської Республіки Раймондс Вейоніс. Візит розпочався з офіційної церемонії зустрічі на ганку перед Адміністрацією Президента України, в якій взяли участь воїни почесної варти та пролунали гімни обох країн.

Першим із вищого керівництва нашої держави поважного гостя вітав на українській землі Президент Петро Порошенко. Їхня зустріч відбулася у форматі віч-на-віч, утім глава нашої держави встиг перед журналістами подякувати колезі за активну роль і підтримку євроінтеграції України й чітку проукраїнську позицію в питанні захисту нашої незалежності й територіальної цілісності. А також за підтримку кандидатури України під час сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй та голосування за надання статусу непостійного члена Ради Безпеки ООН.