Україна впоралася з виконанням усіх важливих завдань, визначених в Угоді про асоціацію на 2015 рік, але найбільші виклики нас очікують у 2016 році. Й пов’язані вони з імплементацією ухваленого пакета законів, з набуттям чинності нових правових норм і Механізмів. Про це заявила журналістам заступник Міністра Кабінету Міністрів — директор Урядового офіса з питань європейської інтеграції Наталія Гнидюк, коментуючи підсумки виконання угоди.

«Ми впоралися, можемо констатувати прогрес практично в усіх пріоритетних напрямах, визначених угодою. Найякісніші зміни відбулися у кількох із них: перший — це підготовка до початку дії всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі, другий — це секторальне співробітництво», — сказала фахівець, підкресливши важливість імплементації законодавчих новацій у різних сферах. 

Новий рік уже приносить Україні прогнозовані зміни. Зона вільної торгівлі з Євросоюзом стала реальністю. Натомість припинив своє існування її аналог, тільки з РФ. Відтепер ситуація на ринку СНД змінилася кардинально, адже керівництво північно-східного сусіди ще й запровадило торговельне ембарго проти України.

Кроки ці нас не здивували, навпаки — до них готувалися. І з відповіддю не забарилися. Її Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк чітко озвучив у своєму післясвятковому десятихвилинному телезверненні: Україна виходить із зони вільної торгівлі з Російською Федерацією, підвищує мита на всі російські товари та запроваджує торговельне ембарго на низку товарів, виготовлених на території держави-агресора. До переліку товарів потрапили не лише продовольчі товари, а й продукція машинобудування та вагонобудування. «Ми діємо дзеркально. Не ми почали цю війну. Але агресора буде покарано», — переконливо заявив глава уряду. 

З огляду на те що Україна розташована в центрі Європи, то увага принаймні половини світу прикута до подій у нас, до тих поступових кроків, які ми маємо зробити, щоб стати повноцінним членом європейської родини. Сьогодні саме час підсумувати, що вдалося зробити державі, яка другий рік проводить реформи в умовах протистояння російській агресії. 

Державний візит Президент Петро Порошенко завершував відвідинами Єрусалима. Там він мав зустріч із Патріархом Святого граду Єрусалима і всієї Палестини, Сирії, Аравії, всього Зайордання Теофілом ІІІ. «Ми молимося за мир в Україні, і ваша допомога важлива для нас», — звернувся до патріарха Єрусалимського глава держави. Він наголосив, що Україна зацікавлена у відновленні міжцерковного діалогу, а потім відзначив важливу історичну роль, яку в різні часи відігравала Єрусалимська православна церква у збереженні та поширенні християнських цінностей в Україні. Крім цього, Петро Порошенко наголосив, що для багатьох українців Єрусалим — центр православної прощі. 

Крім політичної складової, державний візит до Держави Ізраїль Президента Петра Порошенка мав і глибокий економічний підтекст, що невдовзі виведе двосторонні торговельно-економічні відносини на якісно новий рівень. Про це йшлося під час змістовної зустрічі глави держави із Прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу. 

Наприкінці минулого тижня Єврокомісія оприлюднила позитивний висновок про виконання Україною плану дій щодо лібералізації візового режиму з ЄС (ПДВЛ). Якщо невдовзі Рада ЄС і Європарламент підтримають цю рекомендацію ЄК і оформлять її у вигляді законодавчої ініціативи, то в другій половині 2016 року громадяни України зможуть подорожувати країнами ЄС, що входять до Шенгенської зони, без віз. 

Дводенний державний візит до Землі Обітованої Президент Петро Порошенко розпочав із зустрічі зі своїм ізраїльським колегою Реувеном Рівліном. Високопосадовці визначили подальшу співпрацю України та Ізраїлю, окреслили шляхи поглиблення взаємодії у розв’язанні актуальних міжнародних проблем. Після того, як Петро Порошенко поінформував Реувена Рівліна про загрозливий розвиток ситуації на Донбасі, глави держав підтвердили необхідність повного виконання мінських домовленостей та висловилися за негайну деокупацію Криму й відновлення на півострові українського суверенітету.

«Україна та Ізраїль стикаються із серйозними проблемами. Найважливіша серед них — захист своєї країни від зовнішньої загрози. Я приїхав як Президент країни, яка щодня виборює свою незалежність, суверенітет і територіальну цілісність», — сказав Петро Порошенко.

Результатом оприлюднення 18 грудня Європейською комісією позитивного звіту про виконання Україною плану дій щодо лібералізації візового режиму стане скасування віз для українців уже наступного року. Таке твердження висловив Президент Петро Порошенко в ході недільного інтерв’ю одному з вітчизняних телеканалів. 

Робочий візит Президента Петра Порошенка до Бельгії логічно завершився відвіданням штаб-квартири НАТО, розташованої, як і всі керівні органи Євросоюзу, в її столиці Брюсселі. Після зустрічі з Генеральним секретарем Альянсу Єнсом Столтенбергом настрій глави держави був доволі піднесеним, бо почувався він так, ніби побував у колі справжніх друзів і союзників.

Сторони обмінялися думками про посилення взаємодії для надання адекватної відповіді військовій присутності російського агресора на українському Донбасі. Петро Порошенко поінформував пана Столтенберга про чисельність російських окупаційних військ на сході країни та посилення угруповання у Криму. Зрозуміло, що нейтралізувати цю загрозу цивілізований світ може лише спільними і скоординованими діями. 

Робочий візит до Бельгії Президента Петра Порошенка небезпідставно називали міні-самітом Україна — ЄС. Адже в доволі стислий період часу глава нашої держави провів зустрічі з вищим керівництвом Євросоюзу — Президентом Європейської ради Дональдом Туском і Президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером.