Мало не за розчарування сприйняли вітчизняний політикум і громадськість інформацію про непідтвердження зустрічі у Вашингтоні Петра Порошенка з господарем Білого дому Бараком Обамою. Мовляв, незапланованість навіть протокольного спілкування у форматі «мимохідь у кулуарах» свідчить про вихолощеність візиту за тридев’ять земель і марність витрачених зусиль. Адже саме увага будь-якого з президентів США до поважних зарубіжних гостей чи, навпаки, ігнорування майже завжди означають значно більше, ніж відкриті запевнення дипломатів або урядовців у вічній дружбі.

Тому зустріч глави нашої держави з президентом Обамою, яка відбулася на полях саміту ядерної безпеки у Вашингтоні, слід розглядати як елемент надзвичайної уваги, яку за океаном приділяють проблемам України. Темами розмови стали стратегічне партнерство, необхідність якнайшвидшого формування зорієнтованих на реформи коаліції та уряду в Україні, координація зусиль для повної імплементації Росією мінських домовленостей заради стабілізації ситуації на Донбасі. 

До референдуму, який має визначити ставлення Нідерландів до Угоди про асоціацію України з ЄС, залишається обмаль часу. І використати його слід з максимальною користю заради потрібного нам результату. Наприкінці березня в галерейному культурному просторі Cultprostir Hub відбулася прес-конференція з нагоди презентації комунікаційного проекту підтримки українського референдуму в Нідерландах Like.U. Серед спікерів заходу була радник міністра інформаційної політики Аліна Фролова.

«Проблема, яка виникла у нас із Нідерландами, сколихнула громадянське суспільство. Громадяни розпочали багато ініціатив, спрямованих на те, щоб показати Україну не просто як формальну державу, а донести інформацію про нас через постаті та людські історії, — цитує слова фахівця прес-служба Міністерства інформаційної політики. — Усі люди, які беруть участь у цій кампанії, є представниками України незалежно від того, чи вони українці, чи голландці, чи представники інших держав, тому що їм не байдуже, що про нас думатимуть за кордоном, зокрема в Голландії». 

Учора один із захисників Надії Савченко  оприлюднив на своїй сторінці у Twitter лист підзахисної, написаний нею після ухвалення вироку російським судом. У цьому тексті кремлівська бранка дякує всім, хто  підтримував її, зокрема й у день вироку.

«Це було класно! Ми зробили всім очевидне відкриття, що суд у Росії — це не закон, а цирк шапіто… Судді і прокурори мали просто жалюгідний вигляд і після суду пішли заливати своє горе горілкою. Відмучились, думають вони. Насправді ж вироком мені вони підписали смертний вирок собі», — стверджує Надія Савченко. 

Міжнародна консультативна рада, яка складається зі знаних у світовій політиці експертів і справжніх друзів України, провела перше засідання. Поради фахівців обов’язково стануть у пригоді під час побудови нової країни, варто лише уважніше до них дослухатися.

Поштовхом до плідної роботи стане й прискіплива увага Президента Петра Порошенка, який особисто пересвідчився в актуальності цієї структури: «Упевнений, що ця рада допоможе нам пройти період драматичних подій, і Україна стане сильнішою». 

Хоч би що казали у Кремлі, позиції Володимира Путіна на світовій арені слабшають, а санкції проти російської економіки ніхто скасовувати не збирається. Тому в країні з манією величі ситуація  критична. Виторгувати бодай якісь преференції федерація сподівається й за українку Надію Савченко. Сьогодні у провінційному Донецьку Ростовської області,  найімовірніше, дочитають вирок у її справі. Сумнівів у тому, яким він буде, майже немає. Більше цікавить подальший перебіг подій. Адже Надія вже заборонила своїм адвокатам подавати апеляцію й наголосила, що після  набуття вердиктом чинності  відновить сухе голодування аж до повернення в Україну.

Рішення зачитуватимуть два дні — 21 та 22 березня. Це підтвердив Радіо Свобода один з адвокатів льотчиці Ілля Новіков. За його словами, вже з початку квітня настає час, коли Надію можуть відпустити в Україну. І це залежить не від суддів, а від російського президента Володимира Путіна. Останніми тижнями вимогу звільнити бранку дедалі  активніше висловлюють як найвпливовіші політики Заходу, так і пересічні люди в Україні й за кордоном. Натомість російські офіційні особи наполягають на об∂рунтованості судового переслідування громадянки України. 

Перебіг реформ в Україні, її готовність до лібералізації візового режиму з ЄС стали основними темами зустрічей Президента Петра Порошенка із Президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером і Президентом Європейської Ради Дональдом Туском, які він провів у Брюсселі під час свого робочого візиту до столиці Євросоюзу.

Президент поінформував про конкретні результати реформ у боротьбі з корупцією та реформування правосуддя: ухвалення важливого законодавства про електронне декларування, повернення активів, спеціальну конфіскацію, а також запобігання корупції. «Усе це необхідно для запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС», — пояснив Петро Порошенко, роблячи заяву для преси після зустрічі. 

«І день іде, і ніч іде. І голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки!» — перед послами понад 30 країн цитує пророчі слова поетичного генія українського народу директор Національного музею Тараса Шевченка син поета-дисидента Дмитро Стус. Дипломати — представники різних народів та вітчизняні діячі культури нещодавно завітали до музею і взяли участь у міжнародній урочистій культурно-мистецькій церемонії «Нас єднає Шевченкове слово. Історія одного Заповіту».

Незлим тихим словом вшанували творчість Великого Тараса з нагоди 202-ї річниці з дня його народження та 170-річчя створення  «Заповіту». Нині маємо півтисячі перекладів відомого твору 150 мовами світу, його текст поклали на музику 40 видатних композиторів. Це без перебільшення свідчить: Шевченко залишив усім прийдешнім поколінням українців воістину неоціненну спадщину. Адже його вірші презентують українську націю в усьому світі — вічні слова цитують у різних куточках нашої планети від Канади до Австралії. 

Є посади, які вимагають від того, хто їх обіймає, окрім професійних навичок і знань, бути цікавим співбесідником і харизматичною особистістю. Цими якостями цілком володіє генеральний директор Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв Павло Кривонос.

Ця посада — складна, копітка і відповідальна, адже гендиректору доводиться постійно спілкуватися з іноземними послами й урядовцями. А взаєморозуміння між собою співбесідники досягають не лише під час офіційних розмов, а й так званих зустрічей без краваток. Незаангажоване людське спілкування важить інколи більше, аніж дипломатичний протокол. 

Програму офіційного візиту Президента Петра Порошенка до Туреччини можна було умовно поділити на дві частини. Перша й найзмістовніша цілковито відповідала духу дипломатії та протоколу. Другу поважний гість присвятив неофіційному спілкуванню з представниками української та кримськотатарської громад, що проживають у Турецькій Республіці. 

Для мене особисто Анн Брассер, колишня очільниця Парламентської асамблеї Ради Європи, яку мені випала честь знати особисто, є взірцем європейського політика: ерудована, досвідчена, завжди готова до дискусії, наділена неабиякими дипломатичними здібностями, жорстка і вимоглива, коли йдеться про обстоювання загальнолюдських і європейських цінностей. Вона улюблениця журналістів, бо ніколи не ховається від спілкування з ними. Перебуваючи на посаді президента ПАРЄ, вона запровадила практику неформальних зустрічей з журналістами. Ми з колегами знали, що зранку в останній день сесії ПАРЄ у кабінеті Анн Брассер на нас чекають свіжі круасани, гаряча кава і відверта розмова, під час якої президент асамблеї відповість на всі, навіть незручні наші запитання. За професійні якості Анн Брассер поважають не лише колеги по ліберальній партії, а й політичні опоненти. Вона ніколи не демонструє своїх антипатій відкрито і глибоко переконана, що найскладніші політичні питання можна вирішити через переговори і діалог.  Напередодні Міжнародного жіночого дня Анн Брассер люб’язно погодилася відповісти на запитання «УК».