Приводом для робочого візиту до Києва Президента Литви Далі Грібаускайте стало 25-річчя відновлення дипломатичних відносин між Литвою та Україною. Тож урочиста складова стала найголовнішою у візиті Далі Грібаускайте, яка, до речі, цього року посіла 72-ге місце серед найвпливовіших жінок світу за рейтингом журналу Forbes. І після переговорів віч-на-віч із Президентом Петром Порошенком та участі в Другому українсько-литовському економічному форумі відбулося відкриття Литовського скверу в Києві поблизу Софійської площі. У відповідь на це у Вільнюсі з’явиться Український сквер — про це сторони домовилися ще під час попередньої зустрічі.

У грудні Казахстан святкуватиме 25-річчя своєї незалежності. Усі ці роки наші країни підтримували тісні економічні відносини. Проте події останніх років не могли не вплинути на них. У якому стані перебувають сьогодні ці відносини? Які їх перспективи? На ці та інші запитання "Урядового кур'єра" відповів радник з економічних питань Посольства України в Республіці Казахастан Сергій ВОРОНЦОВ. 

У сучасному відкритому світі кожній державі важливо не допустити втрат людського капіталу, до яких може призвести неконтрольована міграція. Стоїть цей виклик і перед Україною. Допомогти впоратися з ним може сусідня Польща, Союз підприємців та роботодавців якої спільно із Всеукраїнською асоціацією компаній з міжнародного працевлаштування працює над концепцією змін до законодавства, необхідних для врегулювання міграційних процесів. Уже незабаром вони мають намір подати цю концепцію на розгляд українському урядові. Про те, як Україні взяти краще з польського досвіду й уникнути сусідських помилок, «Урядовому кур’єрові» розповів президент Союзу підприємців та роботодавців Польщі Цезари КАЗЬМЄРЧАК. 

Президенти України Петро Порошенко та Польщі Анджей Дуда закликали Єврокомісію переглянути рішення, яке дозволяє «Газпрому» збільшити обсяги постачання газу до Європи в обхід України. Про це йдеться у спільній заяві, яку президенти підписали під час офіційного візиту до Польщі глави нашої держави. «Зміст і процедура ухвалення цього рішення здатні порушити взаємні зобов’язання у межах договору про заснування Енергетичного співтовариства (ЕС)», — йдеться у заяві. Президенти також наголосили, що це рішення не відповідає правилам і принципам ЕС, підриває енергетичну незалежність Європи та порушує положення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. 

Переговори під час офіційного візиту Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з керівництвом цієї країни були конструктивними й результативними. З Прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном порушували питання торговельно-економічного співробітництва. Для цього потрібно відновити роботу відповідної міжурядової комісії. Постійно мають відбуватися й двосторонні бізнес-форуми. Прем’єр говорив про нелегкий період у реформуванні країни, про її довгоочікуване економічне зростання. У ІІІ кварталі — 1,8% ВВП. «Це означає, що українська економіка починає оживати», — пояснив Володимир Гройсман, запрошуючи угорський бізнес інвестувати в нашу економіку та взяти участь у приватизації держкомпаній. 

Тональність коментарів щодо результатів останнього саміту Україна — ЄС вражає різноманіттю: від тріумфально-переможних до песимістично-розпачливих. Проте, як завжди, істина десь посередині, бо не тільки в житті, а й у геополітиці не буває лише чорних або білих кольорів. 

У столиці Бельгії завершився саміт Україна-ЄС на найвищому рівні. Головне сподівання Києва на цей саміт — тріумфальне оголошення про запровадження безвізового режиму з ЄС — не виправдалося. Проте керівництво Євросоюзу запевнило: проблема не в Україні, а в бажанні країн-членів захистити себе від нелегальних мігрантів, і пообіцяло швидко владнати свої внутрішньополітичні суперечки.  

Політична кар’єра президента Південної Кореї Пак Кин Хе опинилася під загрозою. Вже четвертий тиждень поспіль у найбільших містах тривають численні акції протесту, спричинені інформацією про неоднозначні зв’язки очільниці Південної Кореї Пак Кин Хе з її подругою Чхве Сун Силь, донькою скандально відомого в країні лідера релігійного культу «Йонсегьо». Припускають, що Чхве впливала на рішення Пак, а також використовувала цей вплив для особистого збагачення. 

У нашій країні з першим візитом на цій посаді перебуває Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді. Його переговори з першими особами держави стосувалися насамперед складної гуманітарної ситуації на Донбасі, відповідальність за яку повністю несе російська сторона. У цьому представникові ООН належить переконатися на власні очі, коли він побуває на Донбасі.  

Наступного року наші країни проведуть засідання міжурядової комісії з торговельно-економічних відносин. Пропозицію переглянути торговельні зв’язки висунуто в Києві, під час візиту Прем’єр-міністра Хорватії Андрея Пленковича (обіймає цю посаду з жовтня 2016-го). У Будинку уряду його зустрічав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він сприймає нинішнього главу хорватського уряду як «великого друга України». Саме тому глава українського уряду неодноразово повторював протягом дня фразу про початок нового етапу розвитку держав. «Це історичний візит. За 25 років жоден прем’єр Хорватії не відвідував Україну», — додав він.

До речі, серед планів на 2017 рік і засідання комісії з військово-технічного співробітництва. Вона востаннє засідала в 2011 році.