— Протягом тривалого часу одним з найбільш проблемних питань було перенаповнення слідчих ізоляторів та неможливість забезпечити умови утримання в таких установах ув’язнених і засуджених відповідно до вимог чинного законодавства та європейських стандартів. Для її розв’язання вживали різних заходів. Зокрема, покращенню ситуації у слідчих ізоляторах та залученню до розв’язання їхніх проблем місцевих органів влади значною мірою сприяла реалізація доручень Президента України від 9 квітня та від 23 травня 2012 року стосовно невідкладних заходів для посилення конституційних прав і законних інтересів громадян в установах попереднього ув’язнення. Але подальша ситуація з наповненням слідчих ізоляторів пов’язується із застосуванням прогресивних норм кримінально-процесуального законодавства, насамперед нового КПК у частині видів та порядку застосування попереджувальних заходів.  

Про найбільш прогресивні, а, можливо, і спірні аспекти піврічної практики застосування нового КПК ми розмовляємо з прокурором міста Кіровограда Дмитром Титором. Вибір нашого співрозмовника був не випадковим — не так давно кіровоградська прокуратура, перевіряючи роботу слідчого відділу міської міліції, виявила факти, коли слідчі, цитую повідомлення прес-служби: «…грубо порушують вимоги кримінального процесуального законодавства щодо додержання розумних строків при проведенні процесуальних дій та прийнятті процесуальних рішень під час кримінальних проваджень».  

— Під час підготовки, ухвалення і в перші місяці чинності нового КПК очікуваним було його несприйняття слідчими і прокурорами, в яких забрали велику кількість повноважень, а також суддями, оскільки вони отримали більше навантаження. Але певною несподіванкою стали скептичні настрої представників адвокатської спільноти. Не зменшують їхнього незадоволення й оприлюднені факти позитивної практики застосування нового КПК.
Які ж основні проблеми нового КПК, проти яких виступають адвокати? 

— Слідчі прокуратури Луганської області підготували для передачі до суду матеріали стосовно двох організованих угруповань, учасники яких упродовж жовтня—листопада 2012 року займалися систематичним незаконним виготовленням, зберіганням, перевезенням та збутом особливо небезпечного наркотичного засобу — ацетильованого опію, — повідомив прокурор області Анатолій Мельник. — Групи відзначаються стійкістю, чітким розподілом функцій і високоорганізованою конспірацією. Останнє, як правило, і визначає основну складність розкриття подібних злочинів.  

Прокурор Запорізької області Олександр Кирилюк у відвертій розмові  із власним кореспондентом «Урядового кур’єра» зізнався, що любить свою роботу, бо відомство, яке він очолює в регіоні, своєю діяльністю приносить простим  людям користь. Ідеться  про  оперативний захист прав та інтересів держави і громадян. У конкретних випадках  прокуратура оперативніше допомагає у відновленні порушених прав, ніж триваліша судова процедура.  

Коли наприкінці минулого року набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс, відповідно до норм якого всі порушені правоохоронними органами справи заносять до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а отже, не можуть тишком-нишком закривати, як це було раніше, вітчизняне суспільство ніби отримало ковток свіжого повітря. В багатьох з’явилася надія, що відходить у минуле прісної пам’яті «телефонне право», ніхто не зможе тепер безпідставно втручатися в роботу слідства, тим більше грубо тиснути на нього.

Цей своєрідний трикутник — земля, чиновники та гроші — часто стає предметом уваги правоохоронців, бо нерідко поєднання таких складових виливається в брутальний кримінал. Хабарі, що їх вимагають нахабні посадовці за різноманітні незаконні оборудки із землею, сягають сотень тисяч гривень чи доларів. За три перших місяці цього року міліція виявила майже 1,3 тисячі кримінальних правопорушень, пов’язаних саме з незаконними земельними операціями. Майже половину з них становлять зловживання під час приватизації земельних ділянок, а третина стосується земель сільськогосподарського призначення. Предметом протиправних посягань стали понад 11 тисяч гектарів землі, розповідає заступник начальника управління департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України Іван Дьомін. 

На Вінниччині рівень злочинності значно менший, ніж у середньому по Україні. За підсумками першого кварталу цього року вінницька міліція посіла друге місце серед областей. Про нові підходи в роботі міліції розмовляємо з начальником УМВС в області Віктором РУСИНОМ.
 

Важко уявити щось ганебніше за насилля. Ми дратуємося й ображаємося, якщо нас навіть ввічливо просять зробити щось проти волі. А коли до морального примусу додається ще й фізичний, отримана душевна травма виявляється болючішою за будь-яку рану. Насилля — це антилюдськість, антижиття, «анти-все-на-світі», писав свого часу Джон Фаулз. Проблему насилля в Україні порушують, на жаль, значно рідше, ніж фінансові чи політичні. Однак вона руйнує дедалі більше життів, допоки її замовчують.  

Ми вже почали звикати до того, що боротьба зі злочинністю — процес тривалий і не завжди настільки ефективний, щоб можна було добитися відчутних результатів за короткий строк. Проте є приклади й протилежні. Приміром, на Черкащині за понад три місяці, відколи прокурором області почав працювати Геннадій Дем’яненко, відчутні позитивні зміни. Про те, як цього досягнуто, наша  розмова з прокурором Черкащини.