Останнім часом популярним став новий вид шахрайства — «телефонний». Родичам «затриманого» дзвонять нібито з міліції і повідомляють про те, що їхнього найближчого родича затримано за скоєння тяжкого злочину і він може отримати тривалий термін ув’язнення. Далі сердобольні «правоохоронці» пропонують позитивно вирішити питання за певну фінансову винагороду.
75-річній жительці Бучі Валентині Петрівні подзвонили на міський телефон о третій ночі. Суворий чоловічий голос повідомив про затримання її сина Дарницьким райуправлінням внутрішніх справ. Для владнання справи потрібно було 10 тисяч євро, яких жінка не мала. Мати подзвонила невістці, але виявилося, що «потерпілий» спокійно спав поруч із дружиною.

Як розповіли на одній з найбільших в Україні — Ягодинській  — митниці,  звільнення від подання письмової митної декларації зовсім не означає звільнення від обов’язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України. Тому керівництво митниці попросило більш докладно поінформувати читачів «Урядового кур’єра» про правила перетину митного кордону.

У нашій державі відповідно до ст. 366 Митного кодексу України діє двоканальна система проходження митного кордону України. Режим перетину митного пункту для проходження контролю —  «зелений коридор» або «червоний коридор»  — громадянин обирає самостійно. 

Службову недбалість закидають міліціонерам, які недогледіли одіозного екс-ректора Податкового університету Петра Мельника. Прокуратура Київської області відкрила щодо правоохоронців кримінальне провадження.
Як розповіла «УК» прес-секретар цього відомства Світлана Судак, прокуратура Київської області закінчила перевірку дій працівників міліції, які контролювали роботу електронного засобу стеження за Петром Мельником, котрому раніше суд обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Перевірка виявила порушення в діях посадових осіб, які контролювали роботу «браслета» зі стаціонарного пульта моніторингу. Так, вони оперативно не відреагували на інформацію про порушення сигналу з браслета, неналежно здійснювали з’ясування причин та обставин цього й не вжили своєчасних заходів зі встановлення місцезнаходження Петра Мельника. 

Складається враження, що «чорне золото» в надрах поблизу Золотарівки в Шахтарському районі і справді на вагу золота: аби добути вугілля й підняти його на поверхню, місцеві жителі ладні трудитися навіть у незаконних «копанках», нехтуючи дотриманням правил безпеки праці. Кілька таких примітивних копалень, біля яких правоохоронці виявили й вилучили 5 одиниць техніки та 35 тонн вугілля, вже припинили свою діяльність.
Як повідомили «Урядовому кур’єру» у відділі зв’язків із громадськістю ГУ МВС України в Донецькій області, навідавшись до покинутого кар’єру, розташованого на території Золотарівської сільради, слідчо-оперативна група Шахтарського міськвідділу міліції переконалася, що тут справді триває незаконний видобуток палива. 

У тому, що робота правоохоронних органів завжди перебуває під пильним оком громадськості, нічого й говорити. Особливо нині, після відомих і дуже неприємних для цих відомств подій. Зайвий раз це засвідчила чергова відеоконференція в Кабінеті Міністрів із представниками виконавчої влади та громадських організацій чотирьох великих областей, присвячена актуальним питанням діяльності органів внутрішніх справ. У студіях в Одесі, Харкові, Львові та Дніпропетровську основними співрозмовниками заступника міністра внутрішніх справ України Віктора Ратушняка і його колег з центрального апарату МВС стали саме громадські активісти вкупі з журналістами.  

В уряді визнали наявність фактів шахрайського використання копій паспортів громадян, зроблених касирами під час валютообмінних операцій. У зв’язку з цим глава Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва Михайло Бродський звернувся до Національного банку з проханням позбавити людей від подібних ризиків, скасувавши обов’язкове копіювання документів, що посвідчують особу.
 

 Наприкінці минулого тижня інформагенції з посиланням на коментарі радника Президента України Андрія Портнова виданню «Комерсант» повідомили, що в Адміністрації Президента завершили підготовку проекту закону «Про прокуратуру». Подія, можна сказати, знакова для всього перебігу судово-правової реформи, адже йдеться про реформування однієї зі станових правоохоронних структур держави. В п’ятницю документ уже направили у Венеціанську комісію на експертизу, після чого відкоригований з урахуванням пропозицій та зауважень європейців законопроект буде подано на розгляд парламенту, зазначив пан Портнов. Сподіваємося, депутати підтримають цей важливий закон — у всякому разі, будемо намагатися, аби за нього проголосували як мінімум дві фракції, сказав він.

Кажуть, що найкращий поліцейський — це колишній злочинець. Не знаю, чи хтось в якійсь країні спробував цю думку втілити в життя, але те, що наші правоохоронці постійно прагнуть зрівняти поняття міліціонер-злочинець, на жаль, безперечний факт. Щоб змінити ситуацію, опозиція вкотре наполягає на відставці міністра, а експерти натомість стверджують, що потрібно докорінно міняти саму систему. Але зробити це можна лише після напрацювання загальної концепції реформування органів кримінальної юстиції. 

Жорстоке поводження із в’язнями у місцях позбавлення волі — одна з реалій нашого життя. Упевнена, дехто навіть може закинути: а хіба той, кому начхати на закон, на інше ставлення заслуговує? Заслуговує чи ні — питання філософське, та на сто відсотків можна бути переконаним в одному: люди за будь-яких умов повинні залишатись людьми. Адже не вельми гречне поводження з якимось убивцею, гвалтівником чи маніяком — це одне. І зовсім інше, якщо за гратами опиняється невинна людина. А що гріха таїти, таке у нашому суспільстві ще трапляється. 

Або, скажімо, дитина чи підліток, яким — попри прикрі моменти в житті — ще тільки будувати це саме життя. Ось одна з дитячих історій, якою поділилися фахівці Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). Тих історій, які змушують нас замислитися. А втім, висновки нехай кожен робить самостійно.

Грубі порушення під час відкриття проваджень у справах, прогули, систематична поява на роботі у нетверезому стані, неповідомлення сторін про судове засідання, ухвала надто м’якого вироку — це лише деякі з найбільш розповсюджених причин, через які суддів позбавляли посад. Як свідчать нещодавні дослідження Центру політико-правових реформ, у 2011–2012 роках до дисциплінарної відповідальності у 99% випадках притягували суддів, які працюють у місцевих судах.