«Запитай у нього, скільки знаків у ля-мінорі»! «Запропонували себе екзотично»! Ось такі не зовсім футбольні команди лунали на футбольному полі №14 дитячої академії «Металіста».

Чи знайоме вам передчуття зустрічі після розлуки? Побоювання розчаруватися і очікування чогось надзвичайного водночас. Приблизно так почувався автор цих рядків прохолодного суботнього вечора, прямуючи до стадіону, реконструкція якого коштувала державі понад півмільярда доларів. Від серпня 2008-го, коли розпочався новий етап у житті арени з цікавою історією, аж до самої церемонії думки щодо доцільності саме такого кроку не полишали багатьох, тож побачене мало справити неабияке враження, аби остаточно розвіяти сумніви, що гроші не викинули на вітер.

Минулої п’ятниці підопічні О. Блохіна перервали ганебну серію з чотирьох поразок поспіль у товариських зустрічах. Завдяки чому це вдалося зробити?  

Перемог, ми чекаємо перемог! Перефразувати відомий рядок з популярної пісні кумира молоді доби перебудови нас змушує не так сьогодення, як день прийдешній. До відкриття наступної європейської першості залишилося 245 діб, а фірмового почерку української дружини ще не видно.

Минулого тижня у континентальних турнірах українські клуби не потішили уболівальників. У своїй групі «Металіст» посідає друге місце, «Динамо» — третє, а «Ворскла» і, що найдивніше, чинний чемпіон країни — «Шахтар» пасуть задніх. Тому в чергових поєдинках внутрішньої першості лідери Прем’єр-ліги просто зобов’язані були підтвердити своє реноме. 

Як відомо, наприкінці вересня жителі Ізраїлю святкують  Новий рік за іудейським календарем. У зв’язку з цим президент ще одного учасника розіграшу Ліги Європи — «Маккабі» з Хайфи — звернувся до УЄФА з проханням змінити порядок домашніх ігор з німецьким «Шальке». Господарі передбачали, що святкового дня мало хто з уболівальників прийшов би на стадіон. Європейська футбольна спілка пішла назустріч: минулого четверга команда зі Святої землі грала у Німеччині, а матч-відповідь у рідних стінах проведе лише 14 грудня.

На підступах до «Донбас Арени» цього вересневого вечора оптимізму було навіть вище тутешніх териконів: донеччани  переважно висловлювали переконаність, що в домашньому матчі  їхні улюбленці впевнено покладуть  на лопатки вискочок-кіпріотів. Приміром, помітивши автобус гостей, місцеві уболівальники мерщій показували тим розчепірені пальці на долонях. Хто три, а хто й усі п’ять. Мовляв, саме стільки м’ячів  гірники закотять у їхні ворота…     

У спортивній гімнастиці Олег Остапенко — як  Валерій Лобановський у футболі. Свого часу, працюючи в Херсоні, Олег Васильович виховав абсолютну чемпіонку Ігор доброї волі в Сіетлі Наталю Калініну і володарку двох золотих медалей Олімпіади-1992 Тетяну Лисенко. Згодом став головним тренером збірної України. Одна з його учениць Лілія Подкопаєва на літніх Іграх-1996 в американській Атланті стала олімпійською чемпіонкою в абсолютній першості та вільних вправах, а також здобула «срібло» за виступ на колоді.

Головний підсумок дводенного перебування представницької делегації на чолі з керівником Європейської спілки футбольних асоціацій Мішелем Платіні у містах, які наступного року стануть господарями Євро-2012: з наближенням  футбольної першості зауважень до організаторів стає дедалі менше. Високий футбольний функціонер зазначив, що  на наступній сесії виконкому УЄФА, що  відбудеться  у Венеції 8—9 грудня, він зможе без перебільшення сказати: Україна добре підготувалася до Євро-2012.

Подібного ажіотажу не доводилося бачити вже давно. Зайвий квиток на гру «Динамо» – «Шахтар» на Майдані Незалежності у кореспондента «УК» запитували ще за дві години до початку зустрічі. Поєдинок справді виправдав сподівання вболівальників, які вщерть заповнили динамівську арену імені Валерія Лобановського. Якщо абстрагуватися від цифр на табло, ми стали свідками безкомпромісного протистояння двох команд європейського класу.