Не крапкою, а жирним знаком оклику завершилися минулої неділі жіночі змагання у  рамках чемпіонату Європи з важкої атлетики у столиці Албанії Тирані: три золоті медалі — в ривку, поштовху і олімпійському двоборстві — виборола українка Світлана Чернявська.

Свій перший підхід до штанги вагою 130 кілограмів вона зробила вже після того, як решта учасниць закінчила виступи, а вдало виконавши цю спробу, наша штангістка гарантувала собі другу і третю золоті медалі європейської першості. Потім вона підняла снаряд вагою 140 кг. І лише третій підхід до ваги  145 кг виявився невдалим. 

Ще місяць тому практично ніхто не сумнівався, що невдахами сезону стануть «Металург» із Запоріжжя та  ужгородська «Говерла». За шість турів до фінішу картина змінилася: підопічні Сергія Зайцева, які протягом чемпіонату не здобули жодної перемоги, достроково попрощалися з Прем’єр-лігою. А ось закарпатці близькі до того, щоб зачепитися за рятівне чотирнадцяте місце.
Битвою аутсайдерів матч в Ужгороді назвати важко. Господарі поля вперше в нинішній першості зберегли свої ворота на замку, натомість двічі змусивши запоріжців починати з центру поля. Тепер Євген Макаренко та його партнери відстають від «Карпат» на п’ять очок. 

Багато хто з журналістів, оцінюючи вітчизняний футбол, вказує на його головну ваду. На їхню думку, ситуація, коли за чемпіонський титул змагаються всього-на-всього два клуби, не йде на користь найпопулярнішій грі світу. З прихильниками такої точки зору варто посперечатися. Нинішня футбольна весна в Старому Світі дає чимало прикладів, як у країнах європейської топ-п’ятірки поняття чемпіонської гонки зникає як таке.
Наприклад, у Німеччині вперше в історії «Баварія» здобула Срібну  салатницю за шість турів до закінчення чемпіонату. Навесні команда нашого Анатолія Тимощука видала рекордну для Бундесліги переможну серію з дванадцяти матчів і на цьому, схоже, зупинятися не збирається. Не варто забувати, що й у Лізі чемпіонів підопічні Юппа Хайнкеса близькі до того, щоб пробитися в півфінал. 

Орден Національного олімпійського комітету України під номером один торік восени було вручено легендарній гімнастці — олімпійській чемпіонці 1952 року Ніні Бочаровій. Другим кавалером найвищої відзнаки національного НОКу стала громадянка США Лариса Барабаш-Темпл, яку свого часу журналісти називали добрим ангелом українських атлетів. Відразу  після нагородження, відома представниця української діаспори люб’язно погодилася відповісти на запитання нашого кореспондента. 

На старт індивідуальних змагань літніх Ігор-2012 у фехтуванні на шпагах Яна Шемякіна вийшла, посідаючи лише одинадцяте місце в світовому табелі про ранги. Це не завадило 26-річній львів’янці у першій зустрічі олімпійського турніру перемогти чемпіонку світу — Любов Шутову з Росії.   У півфіналі підопічна заслуженого тренера країни Андрія Орликовського  здолала лідера світового рейтингу Юджи Сунь із Китаю, а у вирішальному  поєдинку провела результативну атаку проти олімпійської чемпіонки-2008 німкені Брітти Хайдеманн. Щоразу перевага дворазової чемпіонки Всесвітньої універсіади вимірювалася лише одним уколом.  

Звітний тур увійшов в історію не завдяки фантастичній результативності і гучним сенсаційним результатам. Ще жодного разу арбітри не вилучали з поля відразу вісьмох футболістів. Червоні картки побачили перед собою Ванче Шиков і Сільвіу Ізворану («Волинь»), Алекс («Шахтар»), Микола Іщенко («Іллічівець»), Дуглас Силва («Дніпро»), Микола Жовтюк і Муртаз Даушвілі («Карпати»), Володимир Лисенко («Говерла»). 

На зимові канікули наша команда йшла, відстаючи не тільки від фаворитів — Англії й Чорногорії, а й поступаючись збірним Польщі та Молдови. Звісно, така ситуація ніяк не могла влаштовувати ні вболівальників, ні самих гравців. Новий тренерський штаб, застосувавши шокову терапію, поставив безнадійно хворого пацієнта на ноги. Що найголовніше — Михайло Фоменко отримав життєво важливий час для аналітичної роботи.
Валідольна гра проти молдован дала багатющий масив інформації для роздумів. Стало зрозуміло, чому Анатолій Тимощук так рідко з’являється на полі у складі «Баварії».

Одним з найважливіших стартів нового олімпійського циклу став для українських атлетів чемпіонат Європи зі спортивної боротьби, який проходив у Тбілісі. Перевершила найсміливіші сподівання спеціалістів і журналістів наша жіноча збірна вільниць. Її лідер Аліна Стадник-Махиня здобула  «золото» у ваговій категорії до 67 кілограмів.
Приклад чемпіонки наслідували її подруги по команді, додавши до медальної скарбнички ще п’ять бронзових нагород. На п’єдестал пошани у грузинській столиці піднімалися Ганна Василенко (63 кг), Катерина Бурмістрова (72), Юлія Благиня (55) та Тетяна Лавренчук (59). Ще одна наша землячка Ірина Гусяк програла у півфіналі грецькій борчині Марії Преволаракі, а в сутичці за бронзову медаль впевнено здолала спротив Катаріни Кравчик із Польщі. 

Такого дивовижного перетворення нашої дружини не доводилося бачити давно. На думку спадає матч відбірного циклу ЧС-2006 у Стамбулі, свідком якого довелося бути. Гру проти турків на стадіоні «Фенербахче Шюкрю» через травму пропускав Анатолій Тимощук. Попри це, Олег Гусєв з партнерами буквально розтрощили захисні лави бронзового призера мундіалю-2002 — 3:0.
Тоді у розквіті сил були Шовковський і Несмачний, Русол і Гусин, Шевченко і Воронін. Сьогоднішня ситуація мала вигляд складнішої на порядок. Навіть нічия у першому офіційному поєдинку 2013 року залишала синьо-жовтим суто теоретичні шанси на потрапляння до Бразилії. 

Головний старт чотириріччя — Олімпіаду-2012 у Лондоні українські борці греко-римського стилю провалили. Жоден з наших атлетів не зумів пробитися навіть до півфіналу. Що стосується представників вільної боротьби, то гірку пігулку в останній день змагань підсолодив Валерій Андрійцев. У ваговій категорії до 96 кілограмів він несподівано для спеціалістів завоював «срібло». Причому на шляху до вирішальної сутички переміг таких грізних конкурентів, як бронзовий призер Ігор-2008  Хетаг Газюмов з Азербайджану та чинний чемпіон світу іранець Реза Мохаммад Алі Яздані.