Григорій Вовчинський під час зустрічі в Черкаській обласній раді емоцій не приховував. Один з лідерів української збірної розповів, як хвилювався під час змагань, як непросто далося нашій команді рішення залишитися в Сочі та брати участь у Паралімпіаді, коли в Україні фактично розпочалося військове вторгнення. При цьому Григорій зазначив, що жоден з членів збірної не пошкодував про своє рішення. Адже опустити руки й покинути змагання було б найпростіше. А залишитися, боротися з останніх сил за умов неймовірного психологічного тиску з боку росіян, присвятити кожну перемогу нашим військовим-героям, єдності українців і мирному майбутньому рідної землі — це вчинок справжнього патріота.— Нас підтримував увесь світ, це українці відчували майже зримо. Однак важко було залишатися спокійним, дивлячись по телевізору неправдиві новини господарів Ігор. Наші спортсмени буквально «висіли» в Інтернеті, слідкуючи за подіями на Батьківщині. Сама ж гонка була напрочуд складною, а медаль — найціннішою в моїй спортивній кар’єрі.  

Центральний матч туру проходив у Харкові, де зустрічалися чинний чемпіон і друга команда країни за підсумками минулого сезону. На старті весняної частини першості обидва клуби опинилися в незвичному для себе становищі. «Шахтар», приміром, протягом 2013 року на «Донбас Арені» не програв жодного матчу. А в рік чемпіонату світу в Бразилії в рідних стінах гірники поступалися вже двічі. Спочатку футболістам чеської «Вікторії» в 1/16 фіналу Ліги Європи, а згодом у принциповому протистоянні найголовнішому конкурентові на внутрішній арені — «Дніпру».

Здавалося б, динамівцям не варто було особливо хвилюватися напередодні чергового побачення з «Металістом». На вузькій кубковій стежині жереб шість разів зводив між собою лідерів українського футболу — у наступне коло завжди виходили біло-блакитні. Багато хто з фахівців вважає: кубкові матчі — це, передовсім, поєдинки нервів. Якщо погодитися з ними, то віра у власні сили столичних футболістів завжди була на висоті: вісім перемог у десяти попередніх зустрічах із загальним рахунком 22:5.

Початок весняної частини сезону виявився особливо пам’ятним для ключового виконавця збірної України Руслана Ротаня. Домашня зустріч на «Дніпро-Арені» проти «Севастополя» стала трьохсотим матчем в ігровій кар’єрі півзахисника. 50 поєдинків Руслан провів у складі київського «Динамо», 250 — у футболці рідного клубу.

Один із гвардійців вітчизняного футболу вирізняється тонким розумінням гри і якостями плеймейкера європейського класу. Його найцінніша риса — вміння майстерно виконувати штрафні удари. Не випадково журналісти називають капітана «Дніпра» українським Андреа Пірло. Черговий ігровий етюд екстракласу Ротань виконав на 45 хвилині суботньої гри проти донецького «Шахтаря». У той момент на полі не було його постійного партнера по команді Романа Зозулі, якого в основному складі замінив Євген Селезньов. 

У Сочі  збірна України виборола 25 нагород, з яких 5 золотих, 9 срібних та 11 бронзових. У неофіційному загальнокомандному заліку синьо-жовта дружина посіла четверте місце слідом за трійкою призерів: Росією,  Німеччиною та Канадою.

Нагадаю, що чотири роки тому в канадському Ванкувері наші паралімпійці фінішували на п’ятому місці (19 нагород, з яких п’ять золотих). Найкращий результат українські спортсмени показали в Турині 2006 року: 25 нагород, серед яких — 7 найвищого ∂атунку і  третя позиція в командному заліку.

Майстер спорту міжнародного класу, чемпіонка світу та Європи, переможниця етапів Кубка світу Олена Підгрушна додала до цих звань ще одне — чемпіонки XXII зимових Ігор у Сочі. Олена разом з Юлією Джимою, Вітою та Валентиною Семеренко блискуче виграла естафетні перегони. 

Журналісти "Урядового кур'єра" підготували для футбольних уболівальників календар матчів весняної частини футбольного сезону 2013-2014 років Прем'єр-ліги та Кубку України. 

Зірки сучасного біатлону — Мартен Фуркад і Ондржей Моравець, Оле-Ейнар Бйорндален і Лукас Хофер вражають уболівальників спринтерською швидкістю проходження дистанції та снайперською стрільбою на вогневих рубежах. Те ж саме роблять учасники Паралімпійських ігор, які протягом дев’яти днів на сочинських трасах розіграють 18 комплектів нагород в одному з найцікавіших видів зимового спорту.

На відміну від своїх колег, у цих змаганнях претенденти на медалі вражають мішені з відстані десяти метрів. Спортсмени з вадами зору стріляють з електронних гвинтівок, орієнтуючись на спеціальний звуковий сигнал, який звучить  під час прицілювання. Цей сигнал посилюється залежно від того, наскільки близько до центру мішені знаходиться приціл.

Напередодні найважливішого старту чотириріччя наші провідні атлети були готові відмовитися від участі в змаганнях на олімпійських трасах Сочі.  Але буквально напередодні урочистого відкриття  Паралімпіади  українська дружина вирішила не бойкотувати зимові Ігри-2014.  Водночас  відвідати олімпійську столицю відмовився міністр молоді та спорту нашої країни Дмитро Булатов. 

Поєдинок, який планувалося провести в Харкові, через складну ситуацію в нашій країні довелося грати у Ларнаці. Суперником синьо-жовтих стала команда Сполучених Штатів Америки, яка, на відміну від наших, здобула право виступати  в фінальному турнірі чемпіонату світу-2014.

Головний тренер американців відомий німецький фахівець Юрген Клінсман вирішив виставити експериментальний склад, основу якого склали легіонери. Михайло Фоменко зробив ставку на випробуваних виконавців, які минулого року зупинилися за крок від омріяної путівки на мундіаль у Бразилії. Стара гвардія не підвела. Перший м’яч у ворота суперників організували дніпропетровець Євген Коноплянка та киянин Денис Гармаш, який повернувся до гри після важкої травми. Щоб відкрити рахунок у матчі, Андрієві Ярмоленку залишилося лише не промахнутися з кількох метрів.