Соціальне здоров’я людини, та й громади загалом, визначається не тільки матеріальними благами або соціальними пільгами. А передусім — душевним комфортом та впевненістю у завтрашньому дні. І представники влади повинні вести з людьми постійний діалог, вміти їх слухати, а головне, чути. Так вважає перший заступник голови Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України Володимир Сіроштан. Він зауважує, що нині на часі осучаснення підходів до питання соціального захисту інвалідів. Про те, що потрібно зробити і як Служба реагує на виклики сьогодення у захисті людей з особливими потребами, Володимир СІРОШТАН розповів «Урядовому кур’єру». 

Задля здійснення Кабінетом Міністрів повноважень щодо додержання прав і законних інтересів людей з обмеженими можливостями введено нову посаду Урядового уповноваженого з прав інвалідів. Тепер про людей з особливими потребами піклуватиметься людина, яка сама пройшла нелегку школу життя, — Олексій Журавко. Своїми думками з приводу ситуації, що склалася в нашій країні щодо людей з інвалідністю, і про перші кроки діяльності на новопризначеній посаді Олексій Журавко розповів «Урядовому кур’єру». 

Буквально за хвилину після вибуху на донецькій шахті «Щегловська Глибока» система УТАС (уніфікована телекомунікаційна система диспетчерського контролю і автоматизованого управління гірничими машинами і технологічними комплексами) і Центр комплексної безпеки підприємств вугільної промисловості в Луганську дали змогу встановити справжню картину події й звести до мінімуму втрати. За словами голови Держгірпромнагляду України Олександра Хохотви, у Макіївці підривник виконав несанкціоноване підривання, не доповів, де перебуває, навіть начальникові зміни.

«Це той самий організаційний момент, коли непрофесійні дії людей призводять до аварій. Думаю, за допомогою системи УТАС та Центру шахтної безпеки за півтора-два роки ми це ліквідуємо», — коментує ситуацію голова Держгірпромнагляду України. 

Щорічно 28 квітня у світі відзначають День охорони праці. У 2013-му темою його визначено професійні захворювання — проблеми та шляхи вирішення. І це дуже актуально. Адже щороку у світі кількість смертей на виробництві сягає 2 мільйонів 300 тисяч. З них 300 тисяч — нещасні випадки, а 2 мільйони людей вмирають саме через професійні захворювання. Близько 100 шкідливих чинників провокують виробничі хвороби, які в Україні діагностують у представників майже 200 професій. Одвічні запитання — хто винен і що роботи? — «Урядовий кур’єр» поставив фахівцям. 

Не секрет, що на вітчизняних прилавках неякісних товарів більше, ніж якісних. Чи не кожен споживач може пригадати, як він потрапляв у неприємну ситуацію, коли нова річ мало не наступного дня рвалася. І тоді покупець починав воювати з торговельною мережею, доводячи, що на цей товар ще діє гарантійний термін. Відповідно, усуненням усіх тих виявлених недоліків має займатися саме продавець чи виробник. Як потрібно спілкуватися з представниками торгівлі в подібних неприємних ситуаціях та чого робити не варто, дізнався «Урядовий кур’єр».  

Шахти, заводи, фабрики — ці підприємства завжди в «зоні підвищеного ризику» для працівників. Адже аварії та інші неприємні випадки трапляються навіть на тих із них, де охорона праці на високому рівні. А що вже говорити про професійні захворювання! На жаль, поки що й від них неможливо убезпечити робітників. Однак підтримати їх, якщо трапляться неприємності на робочому місці або ж умови роботи накладуть свій прикрий відбиток на здоров’я — завдання і суспільства, і, в першу чергу, тих роботодавців, які пропонують людям роботу в «зонах підвищеного ризику». Ця підтримка має бути не лише моральною, а й матеріальною. На які соціальні гарантії варто розраховувати людям, які втратили здоров’я на робочому місці? І чи йдуть ці гарантії нарівні з часом? Про це «Урядовому кур’єру» розповідає директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Валерій АКОПЯН. 

Однією з перших установ, що розпочала реалізацію соціальних ініціатив Президента України, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Про це кореспонденту «Урядового кур’єра»  розповідає директор виконавчої дирекції Фонду Валерій АКОПЯН.  

Мій знайомий Олександр кілька місяців тому йшов територією заводу, на якому він працює, послизнувся на мокрій підлозі, впав і зламав руку. Відтоді чоловік кілька разів лежав у лікарні, де лікував  травмовану руку. Олександр упевнений, що це ушкодження можна класифікувати як виробничу травму, адже отримав він її на рідному підприємстві. Проте його керівник не поділяє цієї думки. Натомість уже вкотре намагається переконати свого підлеглого, що впав він через власну необережність взагалі незрозуміло де.

Машинобудування. Протягом першого півріччя тут постраждали десятки працівників. Хоч і менше, ніж у минулі роки, але таке пояснення — слабка втіха. Навіть один неприємний факт затьмарює загальну ситуацію. Тому саме на цій галузі зосереджуємо зусилля працівників нашої служби — передовсім маю на увазі наглядову роботу. Взагалі ж у першому півріччі провели понад 1100 перевірок різних виробничих об’єктів, у тому числі низку комплексних. Виявили понад 7500 порушень законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, зупинили майже півтори тисячі виробництв, робіт або надання послуг, які загрожували життю й здоров’ю працівників повідомив «УК» Начальник Держгірпромнагляду в Сумській області Ігор ПАНТЕЛЄЄВ.

У нинішній час природних катаклізмів і техногенних катастроф інформація про людські втрати під час потопів чи аварій, на тих же шахтах, подекуди звучить як зведення із фронту бойових дій. З природою важко сперечатися. Безумовно, вона реагує на діяльність людини і таким чином застерігає нас: не жартуйте зі мною. А ось за негативні наслідки порушень на підприємствах, виробництвах, шахтах відповідати маємо не лише перед собою, а й перед законом. Про те, який у нас стан з дотриманням прав безпеки на виробництвах і до яких галузей вітчизняної економіки є найбільше претензій, хто є лідером з позначкою "мінус", "Урядовому кур'єру" розповідає голова Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд) Олександр Хохотва.