Минулого року візит Діда Мороза наробив нам чимало клопоту. Прибулий за викликом здоровань у кожусі, шапці та в бороді ледве-ледве зв'язав докупи традиційні слова: "З Новим р-р-р-роком!..", але так і не зміг розв'язати торби. Та грець з ними, з отими подарунками! Падаючи в передпокої, клятий звалив шафу й розбив дзеркало. А ще налякав до смерті кота, який загнав кігті в спину жінці, куди стрибнув з розгону, рятуючись від прибулого гостя...

Нещодавно вчені спробували зробити надзвичайно важливу і дуже важку справу: підбити підсумки десятиріччя гуманітарної політики держави. І одразу, так би мовити, натрапили на камінь спотикання. А чи була в ці роки державна гуманітарна політика взагалі? Почали піднімати архіви. Концепції розробляли двічі - у 2001 і 2008 роках. Але пропозиції й побажання зависли у повітрі. Тобто весь цей час актуальним залишається запитання, поставлене ще раніше: "Що будуємо?", яке слід доповнити: "Кого виховуємо?"

Редакція газети розпочинає новий журналістський проект "Відроджені села".

Село завжди було і певною мірою залишається нині колискою української нації, генетичним родоводом та джерелом його поповнення, горнилом духовності і моральності. З маленьких сільських громад розпочинали своє сходження в житті відомі не лише в Україні, а й за її рубежами конструктори ракет і літаків, винахідники й учені, державні мужі і письменники, поети і композитори, талановиті управлінці й організатори виробництва.

"Нова Україна народилася!" - першими, хто в понеділок, 2 грудня 1991-го почув такі слова Леоніда Кравчука, були офіційні зарубіжні спостерігачі на Всеукраїнському референдумі та велика група українських й іноземних журналістів. Леонід Макарович додав: "Народилася в спокої і розумі. Сталася велика історична подія, яка, я переконаний у тому, змінить не тільки життя українського народу, а й стане великою подією для всього світу".
Ця інформація з першої шпальти грудневого числа "Урядового кур'єра" 19-річної давнини спонукала до сьогоднішнього інтерв'ю з першим Президентом нашої держави. Цікаво було почути з перших вуст подробиці тих незабутніх для вітчизняної історії днів.

У Рівному випав перший сніг. І малолітні жебраки, які й досі сиділи на міських перехрестях, ураз опинилися в обіймах Снігової королеви.
Ці діти - діти вулиці - знають про її царство не з казок. Вони на собі переконалися, що там - страшенний холод і напівголодне існування, а ще - знущання їхніх, з дозволу сказати, матерів...
Я тихенько пішла за однією з них, яка говорила до дітлахів своєю, незрозумілою, мовою.

Белли Ахмадуліної не стало о 19.30 за московським часом 29 листопада, а я дізналася про це лише наступного ранку. І почала шукати свій червоний блокнотик, куди переписала вірші з її збірника. Його дали мені прочитати давно, коли не існувало бездефіцитної "Петрівки". У книгарнях видання з такими іменами, як Ахмадуліна, Ахматова, Цвєтаєва, Пастернак діставалися лише по блату чи за везінням опинитися в мить "викидання" пари примірників на полицю.

В Едуарда Пелезинського, що мешкає по вулиці Миру, колодязь "розумний". Натиснув кнопку - і вода біжить у будинок, на город для поливу. Зробив він його зручним, щоб на старості не носити відрами. Проте нині 69-річний чоловік змушений користуватися привізною водою або на велосипеді вирушати за кілька кілометрів по криничну. В його колодязі вміст хрому у воді становить 19,86 мл/ дм3 при гранично допустимій концентрації 0,005 мг/ дм3.

У статті, опублікованій у журналі Nature, вчені запевняють, що їхньою метою є не підглядання за чужими снами, а розуміння процесу сновидінь. "Звичайно, ми б дуже хотіли навчитися бачити чужі сни", - зізнається керівник проекту доктор Моран Серф.

Вісім італійських лікарів засуджені до позбавлення волі за те, що без медичної необхідності відправляли здорових людей на операції.

Йтиметься про сліпоту, але не фізичну природжену чи набуту ваду - про незрячих серцем і розумом.
Минулої суботи країна вчергове пройшла очищенням свічками Пам'яті за вбитими голодом українцями, відсумувала чорні роковини, для відзначення яких не треба було великих бюджетних асигнувань, як це зазвичай вимагають грандіозні театральні дійства на кшталт військових парадів чи дорогоцінних (приміром, з прикрасами від Сваровські) новорічних ялинок.