Якщо придивитись, то майже все, що споживаємо (маю на увазі не лише продукти харчування), приготовлено на чужій кухні.

Жителі одного з мікрорайонів Луганська під назвою Стандартне містечко зателефонували Президенту України під час його розмови з країною у річницю від дня інавгурації. Їхнє питання-прохання ретельно записали і пообіцяли, що воно буде неодмінно розглянуте. Хоча в прямому ефірі про біди вісімдесятирічного будинку та його мешканців не йшлося.

Особливістю XVІІ Міжнародної туристичної виставки "Подорожі і туризм", яка днями завершила свою роботу в Києві, стала, за визначенням організаторів, більш помітна присутність на ній представників внутрішнього туризму. Однак серед них не загубилася Херсонщина. І хоч стенд області не вражав своїми розмірами, зате одразу привертав увагу відвідувачів зовнішнім оформленням і утримував її розмаїттям пропозицій відпочинкових та екскурсійних турів, уміло проведеною презентацією краю.

Я закінчувала школу у Дніпродзержинську, мешканці якого разом із свідоцтвом про народження отримували "мітку" земляків Небожителя. Це сьогодні про нього нагадує хіба що сценічний псевдонім Вєри Брежнєвої, а раніше - то була справді мітка! У нас розпитували про його будинок, про колишніх жінок і юнацькі походеньки, наче ми могли були свідками того. Але байками дніпродзержинець міг здобути певну славу в компанії. У мене теж була своя байка (цілком правдива, до речі!) - про те, як мене не взяли на відкриття його бюста.

Заради історичної справедливості зауважимо, що Віктор Янукович уже втретє пропонує законодавцям визначитися з осучасненням одного з наріжних каменів будь-якої державності - вітчизняного інституту державної служби. Уперше він зробив це 2006 року як глава уряду, затим у 2008-му - як лідер опозиції і нині як Президент України.

Нині в Україні 2,5 млн людей отримують мінімальну зарплату, яка становить 960 грн. Серед них близько 120 тис. керівників підприємств. Така статистика засвідчує, що значна кількість зарплат перебуває в "тіні". А конкретно, за даними Інституту демографії НАН України, ця сума сягає 145 млрд грн.

Закономірність, яку не враховує влада: рівень культури людей впливає на витрати з утримання комунального господарства. Скептик одразу ж зауважить: "Який, приміром, зв'язок між ремонтом тротуару і вихованістю громадянина?" Прямий. При цьому додається ще й медичний аспект проблеми. Простий приклад. Щодня лише в столиці сотні (якщо не тисячі) багатотонних автомобілів, аби зекономити бензин, розвозять пішохідними доріжками і газонами до кіосків, частина яких теж незаконно розташована в непередбачених місцях, в основному, пиво і воду. Вони розганяють пішоходів, руйнують покриття, а на місці газонів утворюють мертву зону. Весною латання вибоїн і відновлення трави вимагає додаткових коштів. Врахуймо й інше: горе-водії, здіймаючи куряву, забруднюють повітря. А це - додатковий удар по здоров'ю пішоходів.

Раніше серед "бізнесменів з великої дороги" найбільшу популярність мав вислів на кшталт "захопити підприємство коштує рівно стільки, скільки коштує купити реєстратора". Але час та набутий досвід протидії рейдерству внесли свої корективи. Нині, за словами знайомих юристів, більше важить "творчий підхід" до судової та прокурорської систем і наявність фінансових ресурсів. Однак, як свідчать події, про які йтиметься далі, не менш важливу роль у досягненні "мети" відіграє підтримка тих, хто представляє різні гілки органів влади на місцях.

Очікування зрештою почути з трибуни Київради "всю правду і нічого, крім правди", схоже, знову не справдилися. Хоча голова міськдержадміністрації Олександр Попов, до його честі, в якості важкої артилерії минулої середи і справді назвав убивчі факти тотального грабування впродовж трьох останніх років (до липня 2010-го) міської землі та комунальної власності.

Такий збіг: нині обговорюються і проект "Концепції мовної освіти в Україні", і біометричні характеристики осіб у нових закордонних паспортах, які мають у нас запроваджуватися. Проте ми, українці, унікальні не лише обрисами на пальцях чи сітківках очей, які в кожного із землян неповторні.