Набравши номер 0 800 500 225, маленькі абоненти починають жартувати, сміятися або сопіти в слухавку, нібито зателефонували заради інтересу. Але згодом, поговоривши з кількома консультантами, обирають когось одного, хто їм імпонує найбільше, і з ним починають не по-дитячому серйозну розмову. Чимало дітей відверто зізнаються: як би хотілося, щоб батьки більше приділяли уваги й не були байдужими. І ще аби не «відкуповувалися» дорогими іграшками, їх уже й так багато, а  частіше розмовляли про все на світі, бо маминого тепла їм дуже бракує. Як і уваги батька. 

Кілька днів тому зайшла до магазину і була неприємно вражена новою ціною на хліб. Судячи з відгуків у черзі, таких невдоволених виявилося чимало. Це й не дивно, адже відтепер за батон потрібно заплатити 4 гривні, український коштує 4 гривні 90  копійок, пшеничний — 3,50 гривні. Такі ціни на хліб на ятці, яка розташована в одному із «спальних» районів Києва, де торгують хлібобулочними виробами таких підприємств, як «Київхліб» та Хлібокомбінат №11. З’ясувати, який саме хліб де пекли, важко, оскільки показувати накладні на хліб продавець не поспішає, а на самих буханцях маркування немає.  

Соціальні виплати для певних категорій людей часто є чи не єдиним джерелом виживання. Отже, якщо гроші затримуються або не виплачуються взагалі, вони не можуть купити собі навіть найнеобхідніше — ліки та продукти харчування.
— На своїй Інтернет-сторінці у Фейсбуці я щодня читаю багато скарг на затримку соцвиплат і на чиновників, які на місцях нічого не роблять, — повідомила міністр соцполітики Наталія Королевська. — Але ж своєчасна виплата допомоги в регіонах — це відповідальність конкретних посадовців. Якщо десь стався форс-мажор, про це слід одразу просигналізувати  до міністерства та спільно терміново розв’язати проблему. 

 Підвищення комунальних тарифів останнім часом стали темою №1 як у ЗМІ, так і в «кухонних» розмовах. І хоч на урядовому рівні лунають запевнення, що зростання тарифів не передбачається принаймні для людей, які не є багатими, далеко не всі пересічні українці цьому вірять. Мовляв, може, підвищення й не буде, але можуть розпочати таке «доведення тарифів до економічно обгрунтованого рівня», що мало не видасться. 

Щороку органи Пенсійного фонду призначають і перераховують пенсії співвітчизникам. Чинне законодавство дозволяє людям, які перебувають на пенсії і працюють, раз на два роки перераховувати виплати. Причому на вибір: за стажем, стажем і заробітком чи за зарплатою. Крім цього,   Держбюджетом-2013 у січні й грудні затверджений новий прожитковий мінімум, що дає право двічі на перерахунок пенсійних виплат.

Директор департаменту пенсійного забезпечення Мінсоцполітики Микола ШАМБІР розповідає кореспондентові «УК» про те, як призначаються та перераховуються  пенсії в Україні згідно з чинним законодавством. 

Неширокий крок, повільний темп і мінімальний відрив ступні від поверхні землі. Здається, всі ознаки старечої ходи. Однак у столиці такий метод пересування найактуальніший для осіб будь-якого віку, адже ми — в умовах тотального обледеніння. Ще на додачу — бурульки і брили снігу над головою, на яких теж треба зосереджувати свою увагу. Втім, не кожному вдається на всі сто бути обачним та обережним… 

Під лежачий камінь вода не тече, кажуть у народі. І справді, якщо хочете щось змінити в житті й знайти кращу роботу, не чекайте манни небесної, а дійте. Новий закон, який набрав чинності 1 січня 2013 року, передбачає чимало новацій. З ними «Урядовий кур’єр» продовжує знайомити наших читачів за сприяння спеціалістів Державної служби зайнятості.  
Держава підтримує молодих працівників, які вирішили трудитися в сільській місцевості. Отож тим з них, хто уклав трудовий договір на строк не менш як на три роки з підприємствами, установами та організаціями, розташованими в селах і селищах, надають житло на строк їхньої роботи та одноразову адресну допомогу в десятиразовому розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів Державного бюджету України.

Шкодять генетично-модифіковані організми нашому здоров’ю чи не шкодять, науці поки що достеменно не відомо. Так само як українським споживачам не відомо, скільки насправді щодня вони з’їдають ГМО і в яких продуктах «ховаються» ці організми. Проте наслухавшись «страшилок», деякі покупці настільки перейнялися проблемою трансгенів, що навіть воду купують лише «чисту». Хоч у воді ГМО в принципі не може бути. Разом із тим, є й такі, хто не може похвалитися такою обізнаністю. Як показало нещодавнє дослідження, 23% українців не знають, що таке ГМО. Проте 74% опитаних знають про трансгени. Цікаво, що 80% респондентів вважають, що продукти з ГМО точно небезпечні, і лише 11% переконані у їх безпечності. При виборі продуктів харчування 45% українців час від часу звертають увагу на маркування продуктів і наявність позначки на етикетці: з ГМО продукт чи ні, а 27% взагалі ніколи не цікавляться такою інформацією.  

 Нині, коли в більшості країн земної кулі людей діймає криза, кожен працюючий громадянин хотів би, аби його заробітна плата не так швидко танула в гаманці, а все ж зростала. Вітчизняні науковці впевнені, що такі можливості в Україні є як щодо збільшення заробітної плати в реальному секторі економіки, так і в бюджетній сфері. Безумовно, йдеться і про позитивні зміни у пенсійному забезпеченні. Про це «УК» розповів академік Академії економічних наук України, заслужений працівник соціальної сфери Микола ШАПОВАЛ. 

Нині важко уявити життя без супермаркетів. Звісно, адже це так зручно: зайшов у тепле приміщення і вибирай та купуй усе, що потрібно, одразу і в одному місці. Тим паче, що часто ціни на деякі продукти у великих магазинах нижчі, ніж на базарах. Щоправда, інколи замість покупок споживачі отримують неприємності. В які супермаркети заходити, щоб купити якісні та безпечні товари, а які краще оминати, дізнався «Урядовий кур’єр».