Перший дзвінок — спогад на все життя. Цього року, коли українці переживають велике випробування, такі узвичаєні свята, ніби талісмани, свідчать, що всі разом зможемо протистояти будь-яким викликам. Тож новий навчальний рік матиме свої особливості.

Жорстка вимога економити тепло постала перед бюджетними установами ще кілька років тому. Це і в моральному, і в господарському плані підготувало чернігівців до нинішнього осінньо-зимового сезону. У школах збираються максимально захиститися від холоду. Це вдасться зокрема ЗОШ №3, де ще в 2010 році в межах українсько-німецького проекту «Енергозбереження в установах освіти м. Чернігова на 2010—2014 роки» встановили обладнання, яке дає змогу економити на опаленні сотні тисяч гривень щороку. Так само пощастило ще кільком міським школам та дитячим садкам.

Люди, яким довелося залишити свої домівки, рятуючись від війни, роз’їхалися по всіх областях України. Хтось до рідних чи знайомих, а комусь держава допомогла тимчасово влаштуватися у санаторіях та гуртожитках. Останнім, звісно, волонтери допомагають із харчуванням та придбанням речей першої необхідності. Але вони розуміють, що довго це не триватиме, отже, слід шукати роботу, нехай і тимчасову.

Людям робітничих професій зробити це легше, адже в будь-якій місцевості часто можна без особливих проблем знайти підробіток на будівництві, щось ремонтувати, відновлювати. Але що робити, якщо ти, скажімо, вчителька або менеджер, науковець чи перекладач? Звісно, перше, що спадає на думку, — звернутися у пошуках роботи до державного центру зайнятості. Та нині в них стільки роботи, що допомогти всім одразу не виходить. І тоді на допомогу приходять волонтери. 

Цього року політична й економічна ситуація в Україні вкрай складна. Тому на підвищення виплат, які залежать від прожиткового мінімуму, здебільшого не доводиться очікувати. Проте не відбулось і зменшення пенсій для 12,7 мільйона людей, залишився незмінним розмір соціальної допомоги для 3,7 мільйона тих, хто її отримує (малозабезпечені, сім`ї з дітьми тощо). Багато роблять і для переселенців з Криму та зони проведення АТО. 

Про катастрофічний стан інженерних комунікацій у будинку на вулиці Стрийській, 93, голова асоціації об’єднань співвласників Львова «Оберіг» Стефанія Климко знала давно, коли створювали ОСББ. Тридцятирічну багатоповерхівку військовики передали на баланс міста у вкрай занедбаному стані, але коштів на ремонт тоді катастрофічно не вистачало, рік у рік змушені були щось десь підлатати, аби ще одну зиму «якось протягнути». А вже наприкінці минулого опалювального сезону зрозуміли: треба негайно братися за роботу, бо зношені комунікації ще однієї зими просто не витримають. Ремонтники постійно лагодять тепломережу, що називається, з підвалів не вилазять, бо один витік ліквідують, а в іншому місці прориває. А коштів, каже пані Стефанія, як не було, так і нема: з міської скарбниці допомоги не допросишся, а власних із квартплати годі нашкребти.

«Урядовий кур’єр» продовжує цикл публікацій про те, як ефективно зекономити газ, зменшити використання енергоресурсів і водночас перезимувати в теплі. Цього разу цікавий досвід знайшов наш власний кореспондент у Вінницькій області. 

Підвищення тарифів на комунальні послуги (газ, гарячу та холодну воду і водовідведення, а згодом і тепло), на жаль, нині невідворотна реальність, від якої нікуди не подітися. Це вже зараз відчутно б’є по кишенях усіх українців. Та першими найбільше страждають соціально малозахищені люди — багатодітні родини, пенсіонери, інваліди. Що ж робити? 

Перед початком цього опалювального сезону актуальним, як ніколи раніше, є питання економії газу і зменшення використання енергоресурсів — а отже, й заощадження коштів споживачів тепла. Уряд визначив завдання — скоротити використання блакитного палива на 30%.«Урядовий кур’єр» розпочинає цикл публікацій про те, як перезимувати в теплі й не спустошити гаманець. Нині наші журналісти вивчали досвід Полтавщини, Сумщини та Буковини. 

Якщо в попередні роки киянам відключали гарячу воду лише на пару тижнів — для профілактичних робіт, то цього літа «брудних тижнів» стало більше. За повідомленням прес-служби КМДА, на 14 серпня в Києві без гарячого водопостачання залишилися 8996 споживачів, або 57,5% тих, кому надають послуги з централізованого опалення й гарячого водопостачання. Перший заступник голови КМДА Ігор Ніконов зауважив: «Щоб заповнити сховища газом, уряд ухвалив рішення обмежити споживання газу. Київ має споживати близько 2 мільйонів кубометрів газу на день, а нині ця цифра становить 700 мільйонів». 

Функціонування Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України в умовах різкого обмеження фінансування зіткнулося з великими ризиками і проблемами. Особливо в контексті нещодавнього доручення Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка №79 від 4 серпня 2014 року, адресованого керівникам низки відомств із грифом «Терміново!». В ньому йдеться про створення центрального органу виконавчої влади, який би забезпечував соцзахист і реабілітацію учасників Антитерористичної операції. Ставиться завдання в тижневий строк підготувати необхідні проекти рішень уряду. Питання, порушене Прем’єр-міністром, справді дуже важливе. Активно обговорювати його і приймати рішення потрібно вже… вчора, щоб не шкодувати про втрачений час завтра. Тим паче, що в структурі центральних органів державної влади вже є орган, який працює у напрямі реабілітації, соціального захисту ветеранів, у тому числі учасників бойових дій. Тож придумувати нічого не треба. Треба лише розумно використати те, що вже є.  

Кавуни та дині зараз продають буквально на кожному кроці, проте далеко не всі їх охоче купують. Мовляв, перші ягоди небезпечні, адже вирощені «на нітратах та нітритах», тому краще почекати ще тиждень-другий. Проте фахівці переконують, що серпень — це найкращий сезон для баштанних, тож не варто боятися їх купувати. Хоч, звісно, не зайве буде попросити продавця показати документ, який засвідчить безпечність продукту.