Народне прислів’я стверджує: від в’язниці й торби не зарікайся. Так само в будь-який час із різних причин людина може втратити й домівку. Але так званий портрет безхатченка нині відчутно різниться від того, що був, скажімо, за часів СРСР. Звісно, є серед них люди, які самі обирають таке життя — поза соціумом, із прогресуючими поганими звичками. Але більшість втратила домівку зазвичай через злочинні дії шахраїв, байдужість близьких або руйнування житла з різних причин. А останнім часом до них додаються й вимушені переселенці, які на новому місці не можуть знайти собі притулку. 

На кращу медсестру Сєвєродонецької міської організації Товариства Червоного Хреста Інну Риндіну чекають у десятках квартир міста хіміків. 1991 року в студентки Лисичанського медучилища здійснилася мрія, відтоді радість улюбленої роботи освітлює її долю. 

Полтавські рятувальники отримали два квадрокоптери (літальні апарати, які рухаються завдяки регулюванню швидкості обертання двигунів з пропелерами). Їх придбали за допомогою програми територіальної оборони. Робочі можливості одного з них нещодавно продемонстрували й голові ДСНС України Сергієві Бочковському, який за дорученням Прем’єр-міністра приїжджав у Полтаву з інспекторською перевіркою. Той відверто зізнався, що у нас таку техніку поки що на пальцях можна полічити.  

Усього зареєструвалися в області як тимчасово переміщені громадяни з окупованих територій 124 тисячі осіб.
«Бажання отримувати компенсацію на проживання виявили близько 17 тисяч громадян. 11 тисячам з них таку допомогу вже призначено», — розповіла директор департаменту соціального захисту Луганської облдержадміністрації Елеонора Поліщук.
За її словами, на тій території області, що підконтрольна Україні, в цілому зменшилися черги до управлінь соцзахисту.

В  Україні відбулася подія, про яку знає лише вузьке коло науковців, але вона має велике значення для посилення ролі держави в соціальному захисті населення: на базі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова створено і акредитовано Міжнародну академію соціальної роботи. Один з ініціаторів проекту — директор Інституту соціальної роботи та управління НПУ ім. М. П. Драгоманова Алла ЯРОШЕНКО. 

Зростання тарифів на комунальні послуги восени 2014 року призвело до того, що майже половина населення перестала платити за «теплі» послуги, у структурі собівартості яких 75% — це вартість газу. Тому на середину січня сумарна прострочена заборгованість тепло-комунального господарства, теплоелектроцентралей (ТЕЦ) та промислових споживачів за газ досягла 18 млрд грн. 

Зазвичай, спинаючись на ноги в молодості, не завжди приділяємо увагу тим, здавалося б, дрібничкам, які з часом можуть добряче зіпсувати не лише настрій, а й рівень матеріального забезпечення на схилі літ. Як правило, покладаємося на совість роботодавця. Тож, боячись втратити роботу в перші ж дні, не гніваємо відділ кадрів та керівника запитаннями про правильне оформлення трудової книжки, про укладання трудового договору. Питання виникають значно пізніше, коли настає час подумати про оформлення пенсії, про її розмір. 

Мама, Любов Гнатюк, тримає на руках найменшого в їхній великій родині — тримісячного Самуїла.

— Він зараз трохи вередує, бо вже хоче спати, — пояснює вона. Діти розуміють, тому притишують святковий галас. Ніяк не надивляться на новорічні подарунки. Найстарший, п’ятнадцятирічний Вадим, заспокоює братиків та сестричок. Він тут безперечний авторитет, адже і батько Андрій, і мама Люба довіряють йому роль вихователя. А без нього в сім’ї, тим паче в такій великій, — ніяк. До нього бігають за порадою, йому довіряють свої таємниці, з ним діляться планами. Та й мама з татом частенько як старшому дають доручення — приглянути за тим чи тим членом родини. А поки Самуїл спить, мама встигає розповісти, як, маючи трьох своїх дітей, постійно турбувалася про тих, що в сиротинці. Приносила їм подарунки, спостерігала за успіхами. Зрештою, порадившись із чоловіком, вирішили взяти в родину хлопчика — дуже вже запали в душу його сині оченята. А поки необхідні документи готували, вподобала ще одне дитя. Так сім’я збільшилася одразу на двох. 

Торік наприкінці грудня Верховна Рада ухвалила Державний бюджет на рік нинішній та зміни до вже чинних законів, які впливають на розвиток вітчизняної пенсійної системи. Щоб допомогти літнім людям розібратися у складних формулюваннях і розрахунках, «УК» вирішив систематизувати і роз’яснити читачам ці зміни. 

Верховна Рада 13 січня у першому читанні прийняла проект Закону №1565 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». У ньому мешканцям багатоповерхівок запропоновано альтернативні способи управління спільним майном. Один із них — управління будинком безпосередньо співвласниками через ОСББ чи більшістю співвласників без створення ОСББ. Другий — передача всіх або частини функцій на підставі договору фізичній особі-підприємцю чи юридичній особі-управителю.