Саме це питання в усіх його ракурсах було обговорено під час Національної ради реформ, яка відбулася під головуванням Президента Петра Порошенка та за участі Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. «За децентралізацією — майбутнє», — наголосив глава держави, повідомивши, що вітчизняну модель вибудувано на базі польської, яка давно довела свою ефективність у сусідній країні. Він також пояснив значення терміна «субсидіарність», яке на місцях часто трактують не зовсім правильно: «Це не субсидії комусь виплачують з гори. Навпаки: скільки можна взяти влади — стільки цієї влади треба залишити громаді як першому, базовому рівню місцевого самоврядування. Тобто реальні гроші мають надійти до громади». Перший важливий крок у цьому напрямку вже зроблено — внесено зміни до Бюджетного кодексу. Ефективна співпраця Президента, уряду, парламентської коаліції дала змогу мати перші результати бюджетної децентралізації. Петро Порошенко оприлюднив першу статистику, за якою до 40% зросла фінансова база місцевих бюджетів.

Запроваджений торік мораторій на перевірки суб’єктів господарювання обернувся тим, що нині ніхто не контролює якості товарів, робіт і послуг. Ринок на такі поступки відреагував миттєво: крамниці заполонила низькоякісна, контрафактна, контрабандна продукція, небезпечна для здоров’я або й життя.

Здається, житлово-комунальний аврал не страшний тільки жителям тих містечок і сіл, де рівень благ цивілізації й досі на зародковому етапі: система водопостачання — криниця, теплозабезпечення — грубка. Городяни ж дедалі більше потерпають від різних нештатних ситуацій, які вже переходять у розряд штатних: то теплотрасу прорве, коли вдарять сильні морози, то вода зафонтанує не там, де треба. Причини — незадовільний стан мереж і брак грошей на їх утримання. А міста розростаються, отже збільшуються навантаження на системи. Чи не переростуть точкові аврали у масштабний комунальний колапс? Як цього не допустити? Про це розмовляємо з керівником відділення «Міське будівництво» Академії будівництва України, почесним президентом Міжгалузевої асоціації «Укртеплокомуненерго» Леонідом ПОКРОВСЬКИМ.

Перші платіжки за новими тарифами багато в кого викликали легкий шок: «Ох, нічого собі!» Але нині літо, а зима з її новими тарифами за опалення попереду. Багато хто бачить два виходи із ситуації: або не платити зовсім, або економити на потребах родини, щоб розрахуватися за газ чи тепло. Однак є й інший вихід, який дасть можливість платити за опалення на 30% менше: утеплити будинки, встановити сучасні вікна, двері, енергоощадні котли. Наприклад, суттєві знижки щодо енергоефективних вікон пропонує сайт Окна Проект. Трикамерний пакет металопластикових вікон тут можна придбати за ціною двокамерного, а замовивши металопластикові вікна до серпня, покупець отримує 10% знижки на броньовані двері. Вклавши кошти лише раз – економія буде постійною. 80% житлофонду України потребують термомодернізації, тому роботи тут, як кажуть, непочатий край. Саме зараз, у міжсезоння, і варто подбати про те, як зимуватимемо і скільки платитимемо.

Поки пожежні намагаються приборкати великий вогонь на нафтобазі компанії «БРСМ-Нафта» біля Глевахи, інтернет-спільнота зокрема з’ясовує, що ж могло спричинити цю страшну пожежу, яку вже охрестили локальною катастрофою. Версій висувають багато, проте найбільш імовірними вважаються три з них: теракт (на цьому наполягають у самій компанії, акцентуючи, що саме такими нечесними способами з ними борються конкуренти), спроба приховати кустарне виробництво неякісного бензину (до такої думки підштовхує той факт, що вогонь спалахнув о четвертій дня, а повідомили про нього аж через півтори години, тож на рівні підсвідомості закрадається думка: не інакше, як щось хотіли приховати й чекали, поки воно згорить) і недотримання техніки безпеки, ускладнене браком дозвільної документації на будівництво цього майданчика для нафтопродуктів, про що вже вголос заявляють і в ДСНС, і в МВС. 

Уже понад 400 діб тривають бойові дії на сході України, кожна з яких варта бюджету від 5 до 10 мільйонів доларів. Але що ці втрати порівняно з тим, що за цей час лише за офіційними даними маємо 6,2 тисячі загиблих та понад 15 тисяч поранених українських патріотів. 

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) представив результати дослідження «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді», яке провів Український інститут соціальних досліджень. 

За словами заступника голови Фонду Руді Лухманна, напрацьовані результати мають сприяти формуванню політики збереження здоров’я дитини, — йдеться про всі його складові: соціальне, психічне, духовне та фізичне здоров’я. В Україні, як і в Європі, держава самотужки не може дати раду цьому завданню. А тому слід активніше залучати до цієї роботи батьків. 

Розгляд пакета законопроектів про проведення кардинальних змін у пенсійному забезпеченні щодо запровадження накопичувальної системи й скасування привілейованих спецпенсій, який був запланований ще на 21 травня, у Верховній Раді не відбувся і його перенесли. 

Днями до редакції «Урядового кур’єра» зателефонував роздратований читач і звинуватив журналістів у брехні. Йшлося про матеріал, опублікований у №42 від 6 березня «За чий рахунок мають повіряти лічильники», де зокрема були роз’яснення Антимонопольного комітету України з приводу того, що повірка квартирних засобів обліку води здійснюється за рахунок надавача послуг. Хоча відомо: кияни за повірку лічильників платять самі. Наш читач розповів: прочитавши це, зателефонував у Київводоканал, але там отримав відповідь: повірка лічильників досі не входила до складу тарифу. Тож чоловік і вирішив, що його обдурює і надає неправдиву інформацію саме наше видання.  

Останнім часом активізувались зусилля компаній, що мають ознаки фінансових пірамід, на залучення нових клієнтів. Інтернет-простір рясніє обіцянками прибутків до 290% річних. При цьому середній дохід довгострокових гривневих депозитів фізичних осіб на кінець 2014 року становив 21,7%, а середньорічна дохідність закритих (невенчурних) інвестиційних фондів за минулий рік становила 26,6%. Приблизну середню дохідність фінансових інструментів на фінансових ринках можна визначити, стежачи за фондовими індексами на біржах України. У 2014 році приріст індексу Української біржі становив 13,54%, а фондової біржі ПФТС — 28,75%.