За час, коли нога російського агресора ступила на українську землю, коли на сході нашої країни почалася антитерористична операція, відбулося багато змін, які полягали передовсім у переоцінці цінностей, у сприйнятті людьми того, що поряд з нами. Звикнути до того, що навколо побільшало скалічених боями співвітчизників, неможливо. Можна хіба змиритися і допомагати всім разом хто чим може.

Мало хто у світі сумнівається, що Росія окупувала частину нашої країни. Україна всіляко намагається захистити своїх громадян, які живуть на півострові, проте в ситуації, коли РФ нахабно ігнорує принципи міжнародного права, це зробити вкрай важко. Тож чому держава-окупант дозволяє собі не дотримуватись міжнародних правил, прописаних у Женевських конвенціях, з’ясовував «Урядовий кур’єр». 

Нарешті Верховна Рада України спромоглася довести законопроект «Про електронну комерцію», тобто торгівлю в інтернеті, до другого читання, і цей важливий документ було ухвалено на початку вересня. Тепер його залишилося підписати Президентові України, проте, як зазначають експерти, за цим діло не стане. Нагадаємо, що проект закону в першому читанні народні обранці ухвалили ще влітку 2014 року і тримали потім більш як річну паузу.

Про що цей документ, і навіщо його було ухвалювати?

Наприкінці серпня Нацбанк представив експертному співтовариству проект Стратегії монетарної політики на 2016—2020 рр. Цей крок фінансового регулятора заслуговує позитивної оцінки, оскільки є спробою по-новому в широкому колі експертів обговорити дуже важливий документ, що може вплинути на економічний розвиток країни найближчими роками. 

Улюблена робота і гідна зарплата — мрія чи не кожного українця працездатного віку. Проте реалії, на жаль, такі, що через економічну кризу й фінансову нестабільність нині люди масово втрачають роботу. А сумна статистика свідчить, що на пошуки нового місця, куди докласти працю голів та рук своїх, в середньому витрачається півроку, а то й більше. Звісно, якось прожити цей час можна, отримуючи від держави допомогу у зв’язку з безробіттям. Але сам статус безробітного боляче б’є по самоповазі й гідності людини. А також втрачаються знання та навички. 

За час російської агресії і з початком бойових дій на Донбасі волонтерський рух в Україні набув значного розвитку. Особливо у прифронтових областях, якою є й Дніпропетровщина. Тож не дивно, що саме у Дніпропетровську ініційовано проведення Всеукраїнського форуму волонтерів «ГромадаFest».

Питань, щодо розв’язання яких волонтерам необхідно було поділитися досвідом, накопичилося багато. Тому програма форуму, який тривав  п’ять днів, була насиченою.

22 серпня Фонд соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України відзначив 15-ту річницю. Це були роки становлення та розвитку структури, покликаної підтримувати потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві та їхні родини. Як вдається фонду створювати своєрідну соціальну парасольку для цих людей, особливо у нинішній непростий час? Про це розмовляємо з директором виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Валерієм АКОПЯНОМ.

Ніде правди діти, нині економіка України переживає не найкращі часи. Так, за розрахунками фахівців Мінекономрозвитку і торгівлі, зниження ВВП у першому півріччі цього року становить 15,9%. У січні — липні падіння виробництва маємо у промисловості на 15,5%, будівництві — на 26,7%. І навіть у сільському господарстві, яке ще торік залишалося єдиним видом економічної діяльності, що мало позитивну динаміку, нині спостерігаємо спад на 3,5%. Та й прогнози більшості експертів поки що, на жаль, не дуже оптимістичні: зниження на друге півріччя економічної динаміки приблизно на 9%. 

Уже цього тижня уряд запропонує Верховній Раді пришвидшити підвищення соціальних стандартів у країні. Замість 1 грудня, на яке бюджетом було заплановано це підвищення, воно відбулося вже з

1 вересня 2015 року. Так, планують надати фінансову підтримку насамперед понад 12 мільйонам найменш соціально захищених людей і родин, які першими постраждали від девальвації та інфляції торік і цього року. 

«Нормативну температуру в приміщеннях під час опалювального сезону знизять з 18 до 16 градусів тепла!» — така інформація гуляє інтернет-простором, у ЗМІ. Вона дуже непокоїть людей. Адже ніхто не хоче, щоб у його помешканні було холодно, до того ж платити за тепло доведеться більше, ніж минулого опалювального сезону. То чи справді планують зниження нормативної температури?