Кияни, які вже отримують жовтневі платіжки з нарахуваннями за тепло, були здивовані та обурені тим, як разюче (інколи в десятки разів) різняться в них суми. Навіть якщо люди мешкають в однакових за плануванням будинках і квартирах, ідентичних за метражем. Своє роздратування жителі столиці висловили у гнівних постах у соцмережах та через особисті або телефонні звернення до фахівців компаній, які надають послуги з опалення. У зв’язку з цим 15 листопада на засіданні уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман ініціював розслідування діяльності постачальників тепла. Він попередив надавачів послуг, що уряд жорстко каратиме за необ∂рунтоване завищення цін у платіжках громадян. І доручив віце-прем’єр-міністрові Володимиру Кістіону розібратися із ситуацією. А віце-прем’єр-міністр Павло Розенко зауважив на своїй сторінці у Фейсбуці: «Сподіваюся, що в Київенерго з платіжками за опалення за жовтень, скажімо так, помилилися, що це не умисна дія, яка була спрямована на те, щоб збурити ситуацію в Києві. Не може бути платіжка вище за 2-2,5 тисячі гривень». 

Чимало українців уже зрозуміли, як можна боротися з високими сумами за тепло у платіжках, і навчилися зменшувати їх самостійно. Приміром, у Львові, де у жовтні вартість одного квадратного метра опалення коштувала 22 гривні 50 копійок, є будинки, мешканці яких заплатили всього по 8 гривень. Це результат того, що люди скористалися «теплими» кредитами і термомодернізували житло. Тож кількість охочих скористатися державними програми з енергоефективності збільшується.

Але чи всім пощастить, якщо в держбюджеті на наступний рік на «теплі» кредити закладено всього 400 мільйонів гривень, тоді як фахівці підрахували, що реальна потреба — 1,9 мільярда. Натомість на субсидії заклали в рази більше. 

Високий рівень безробіття — негативний чинник для макроекономічних показників держави загалом і для конкретних людей, яким нікуди докласти працю рук чи голів своїх. За останніми даними Держслужби статистики України, у І півріччі 2016 року рівень безробіття (за методологією МОП) становив 9,4% економічно активного населення (у І півріччі 2015 року — 9,2%). Однак не всі фахівці закликають терміново бити з цього приводу на сполох. 

Зростання цін на молоко й молочні продукти болісно відчув на собі кожен покупець. Які причини цього? Аналітики кажуть: підвищилися закупівельні ціни, які виробникам молока платять переробні підприємства. Насамперед це стосується молока вищої якості. 

Найбільше урядовці обговорювали необхідність запровадження такої системи ціноутворення на ліки від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу та бронхіальної астми. Рішення КМУ про обмеження на максимальну роздрібну ціну медпрепаратів для цих категорій хворих українців виконуватимуть сповна вже з 1 січня 2017 року. А з 1 квітня діятиме програма реімбурсації (компенсації вартості) лікарських засобів людям, хворим на гіпертонію, діабет і астму. А ціна на ліки буде середнім показником у країнах Східної Європи. Україна орієнтується на такі референтні країни, як Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща та Латвія.

«Уряд встановлюватиме ціну не на назви препаратів, а тільки на діючі речовини. Це означає, що сотні тисяч препаратів регулюватимуться за справедливою ціною», — пояснив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Згодом в уряді опрацьовуватимуть встановлення цін на всі важливі для життя громадян категорії медпрепаратів. 

Селекторна нарада з питань реалізації програми житлових субсидій нагадувала погано виконану школярами контрольну роботу. У ролі суворого вчителя виступав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Завдяки онлайн-зв’язку він поспілкувався із представниками регіонів, що відстають від темпів виконання завдання уряду. А воно, на його думку, елементарне: подбати про якісне життя українців, надати соціальну підтримку кожній родині, яка цього насправді потребує. 

Запорізька область разом із Дніпропетровською, Харківською та Миколаївською увійшли до списку пілотних регіонів, де запрацюють проекти для підтримки переселенців та потерпілих від війни на сході України. За словами керівника групи Світового банку старшого фахівця із соціального розвитку Холлі Беннер, для Світового банку надзвичайно важливе дослідження впливу конфлікту на сході України на розвиток держави та окремих регіонів. Щоб зменшити негативний вплив цього конфлікту та допомогти постраждалим, Міністерству з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб банк надав грант у сумі 3,6 мільйона доларів США. 

Серед базових потреб будь-якої людини — продукти харчування, дах над головою та гідні робота й зарплата, аби перші два пункти було чим оплатити. Та за часів економічної кризи отримати все це, звісно, доволі проблематично. Одним із можливих шляхів виходу держави з кризи фахівці вважають відродження будівельної галузі через відновлення державних житлових програм, які раніше штучно припинили своє функціонування за браком коштів. 

У житлово-комунальній сфері Ужгорода, принаймні в окремому її сегменті, запанувало двовладдя. У боротьбі за ринок. Як наслідок, втрачено довіру до нової форми управління у сфері ЖКГ, грубо порушено права мешканців будинків. Чому так сталося? 

Як відомо, 26 жовтня 2016 року на засіданні уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що з 1 січня 2017 року розмір мінімальної зарплати в країні становитиме 3200 гривень на місяць.

А 27 жовтня під час брифінгу в Кабміні міністр соціальної політики Андрій Рева нагадав, що чинним держбюджетом на 2016 рік передбачено встановлення мінімальної зарплати, а відповідно і прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 1600 гривень.