Людина, яка працює, завжди має бути впевненою в тому, що вона захищена від ризиків, пов’язаних із втратою здоров’я під час виконання трудових обов’язків. Важливим економічним і правовим механізмом реалізації прав громадян на соціальний захист є страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, завдяки чому потерпілі на виробництві отримують відшкодування матеріальної шкоди та необхідне лікування і медичну реабілітацію. Як в Україні виконують ці гарантії? Про це ми запитали директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Валерія АКОПЯНА після засідання колегії виконавчої дирекції Фонду, на якій було підбито підсумки діяльності Фонду за 2016 рік, а також визначено першочергові завдання. 

В Україні планують ще одну реформу, а саме створення інституту соціальних інспекторів, які стежитимуть за правильністю нарахувань родинам різних видів соціальних допомог, субсидій тощо. Для цього Міністерство соціальної політики спільно зі Світовим банком розробило законопроект щодо забезпечення контролю надання соціальної підтримки населенню, який пропонує з початку наступного року створити соціальну інспекцію. 1 лютого цей документ схвалив Кабінет Міністрів України. Далі має відбутися його розгляд у Верховній Раді. Отже, які новації очікуються? 

Замислимося на хвилинку: чому одні люди бідні, а інші багаті? Так, є певний рівень доходів, за яким можна визначити бідну людину. Але, на думку фахівців, власну злиденність здебільшого програмуємо самі, не вміючи заощаджувати. Якщо людина витрачає все, що заробляє, і раптом виникає ситуація, яка потребує більших витрат, ніж зазвичай, доводиться позичати. А віддавати з відсотками. Саме так чимало людей потрапляють у коло безвиході, яке й призводить до бідності. 

Ставлення українців, що працюють, роботодавців і політиків до підвищення мінімальної зар­­плати до 3,2 тисячі гривень на місяць з 1 січня 2017 року було різним. Градус емоцій — від «перемоги» до «зради». Та, напевно, доцільно формувати свою думку, керуючись не самими емоціями, а конкретними фактами. А вони, принаймні щодо наповнення бюджету Пенсійного фонду, такі: за перші два місяці року ПФ забезпечив повну та своєчасну виплату пенсій 11,9 мільйона пенсіонерів у всіх регіонах (окрім територій, не підконтрольних українській владі). Загальна сума видатків становила 34,6 мільярда гривень, що на 5,1 мільярда більше, ніж торік. І пенсійний бюджет ці виплати подужав, адже доходи його після підвищення мінімальної зарплати відчутно збільшилися. Так, виконання планових показників із власних надходжень у регіональних управліннях ПФ було забезпечено на 124,8%. 

Від радянських часів незалежна Україна отримала глибоку житлову кризу. Ця проблема й нині досить гостра. 

Серед весняних свят 8 березня, що минуло, й досі залишається одним з найпомітніших, хоч би як до нього ставилися жінки різних політичних і релігійних поглядів. А як ставляться в Україні до самих жінок? Плекають лише на свята? А що ж у будні? Чи, наприклад, під час прийому на роботу? Саме це питання у березні 2017 року дослідили фахівці одного з найпопулярніших в Україні сайтів з пошуку вакансій work.ua. 

Останнім часом популярною темою для розмов стало обговорення платіжок за житлово-комунальні послуги. «А скільки тобі за тепло нарахували? А мені ось скільки». Та доки одні українці нарікають на високі тарифи на опалення, інші шукають можливості платити менше. Шукати далеко не треба — досить уважно проаналізувати, скільки переплачуємо через те, що немає обліку тепла. Та навіть якщо міським чи державним коштом теплолічильник і встановлено, то переплачуємо через те, що тепло втікає через не утеплені двері чи стіни. А потім слід зайнятися термомодернізацією будинку. 

Зміни, внесені до Кодексу законів про працю та Закону «Про оплату праці», призводять до порушення міжпосадових співвідношень у розмірі оплати кваліфікованої та некваліфікованої праці бюджетників. На цьому наголосили учасники круглого столу, проведеного з ініціативи парламентського Комітету з питань охорони здоров’я.  Простіше кажучи,  внаслідок змін  до законодавства  сторож чи прибиральниця отримують таку саму зарплатню, як і лікар чи медсестра. 

Якось в одному із сіл прифронтового Приазов’я побував у школі, де місцевим учням саме видавали стипендії від благодійної організації «Фонд Бумбураса». І треба було чути дітей і дорослих, які з величезною вдячністю розповідали про цю і ще багато інших добрих справ грецького бізнесмена. Адже він, свідчать місцеві люди, активно розв’язує важливі соціальні проблеми найбільш вразливих верств населення на лінії зіткнення, надає кошти на навчання, відпочинок і оздоровлення тутешніх дітей із малозабезпечених сімей, підтримує вивчення грецької мови у школах та університетах, займається будівництвом та реставрацією пам’яток історії й культури, а ще допомагає фінансами, ліками й медичним обладнанням військовим медичним закладам. Ця допомога дуже важлива нині, оскільки її потребують чимало жителів потерпілого від війни Донбасу. Із цього й почалося спілкування з Пантелеймоном БУМБУРАСОМ.  

За підсумками першого місяця року Прем’єр-міністр Володимир Гройсман проаналізував стан справ із переходом країни на інший вимір мінімальної заробітної плати. Тематична нарада стосувалася саме виплат українцям 3200 гривень. Глава уряду розпочинав цей захід позитивними новинами. За його даними, статистика січня засвідчила позитивний вплив на економіку підвищення вдвічі цього показника. За місяць створено 28 тисяч нових підприємств, а безробітних українців поменшало на 16%. Ці дані вивели Прем’єра на однозначний висновок: «В Україні відбувається детінізація економіки». Таку думку підтримали і міністр соціальної політики Андрій Рева, і міністр фінансів Олександр Данилюк, і голова Державної фіскальної служби Роман Насіров.