Житловому сектору Ук-раїни варто скоротити споживання тепла на 50%. Про це йдеться в нещодавно оприлюдненому Світовим банком дослідженні «Модернізація систем центрального теплопостачання в Україні: облік тепла та виставлення рахунків відповідно до його фактичного споживання». Отже, мова – про підвищення тарифів, насамперед, на тепло. Але міжнародні експерти не мають на увазі, що людям доведеться взимку мерзнути у своїх помешканнях і в той же час сплачувати більше.  

Підгузки настільки стрімко увірвались у побут молодих матусь, що вже важко й уявити, як можна обійтись без них. Проте більшість бабусь, які виростили своїх дітей без цього дива прогресу, агітують проти. Мовляв, від підгузків більшість проблем зі здоров’ям у дітей. Найрозповсюдженіший аргумент, за словами опитаних бабусь, — вони небезпечні для здоров’я малюка. Чи відповідають дійсності ці «страшилки», з’ясовував «Урядовий кур’єр».  

Конюхи прожили багатовікове життя-історію, де чимало героїки та водночас і смутку. Але радість завжди прийме, а журбу здолає материнство. Можливо, тому тутешні родини йшли крізь століття, виховуючи багато дітей. І досі за селом, що опинилося географічно, по суті, на межі трьох районів Тернопільщини, зберігається оксюморон «малий Китай». 49 тутешніх жінок уже відзначені почесним званням «Мати-героїня», відповідні документи на таку саму нагороду подали ще на одну особу.   

Звідки візьмуться кошти для збільшення соціальних виплат? Це питання непокоїть не тільки малозабезпечених, які розраховують на додаткову підтримку держави. Майже кожна людина турбується, щоб ініціативи Президента не зменшили її власного добробуту. У вітчизняних ЗМІ вже з’явилися статті про те, що податок на багатство і офшори, а також легалізація зарплат начебто торкнуться не заможних верств, а так званого середнього класу. Проте в уряді запевняють: середнього класу ніхто не чіпатиме. А галас проти нових законів здіймають ті, хто не звик платити за багатство…  

Нещодавно розпочався суворий піст. Проте не всі українці його дотримуються, тож багато хто, як і раніше, продовжує споживати страви з м’яса. Тому цих споживачів цікавить, а чи не здорожчає воно найближчим часом. Звісно, доречно було б припустити, що в піст яловичина, свинина та курятина мають здешевшати, але ж наша споживацька логіка відрізняється від логіки виробників. Яскравий тому приклад — недавнє подорожчання яєць з 7-8 грн до 11-15 грн за десяток. До речі, яйця під час суворого посту, як і м’ясо, не можна споживати. Тож скільки коштуватиме кілограм м’яса найближчим часом, з’ясовував «Урядовий кур’єр».  

Минулого тижня суспільство відсвяткувало Всесвітній день захисту прав споживачів. Хоч свято вже минуло, однак усі ми були, є і будемо споживачами. Тож питання щодо якості і безпечності як промислових, так і  продовольчих товарів не втрачає актуальності. Тим паче, що сьогодні це — болюча тема. Не секрет, що виробники під час виготовлення продуктів харчування частенько підміняють якісніші, а отже, і дорожчі інгредієнти дешевшими, подекуди небезпечними. Водночас є на наших теренах виробники, які можуть пишатися своєю продукцією.

Про те, як відрізнити справді якісну продукцію від не дуже, «Урядовий кур’єр» попросив розповісти Олександра Пічугіна — генерального директора ДП «Укрметртестстандарт», організації, яка вже багато років перевіряє та сертифікує не тільки продуктові, а й промислові товари.  

Як кажуть у народі, старість не радість. Адже у поважному віці багатьом співвітчизникам важко себе обслуговувати. А коли нікого немає поруч? У такому разі держава не залишає їх наодинці й завдяки низці  заходів розв’язує проблеми літніх людей. Про надання соціальних послуг стареньким та хворим дітям наша розмова – з директором Департаменту соціальних послуг Мінсоцполітики ІриноюТАРАБУКІНОЮ.  

Кілька років тому літнього дня випало побувати в одному з глибинних сіл Роменського району. Оскільки стояла немилосердна спека, разом із товаришем підійшли до колодязя, аби втамувати спрагу. Не встигли взятися за корбу, як із двору вийшла бабуся: мовляв, якщо хочете свіженької води, заходьте на подвір’я — тут обладнана окрема криниця. А з колодязя люди давно беруть воду лише для господарських потреб.

Послухалися стареньку і таки справді скуштували смачної й прозорої, як сльоза, водиці, за що щиро подякували. А як же колодязь? Та дуже просто. Пусткою хоч і не стоїть, однак люди не ризикують постійно пити з нього. Свого часу воду в ньому досліджували епідеміологи, й результати виявилися такими, що краще триматися якнайдалі від можливої біди.

Наскільки захищені права українських споживачів та  що змінилось після відміни обов’язкової сертифікації для деяких видів продукції, а також чи  якісні харчі ми сьогодні вживаємо, з’ясовував кореспондент «УК»  у розмові з головою Київської обласної організації ВГО «Союз споживачів України» Тетяною ШАЛЬМАН.  

Андрій Пінчук і його дружина Ольга мають троє власних діточок і семеро прийомних. Тож велике господарство (а це усяка живність, город, сад, своя тепличка) — у пригоді. Отець Андрій — священик, має вищу педагогічну освіту, сім років пропрацював у державному дитячому інтернатному закладі. Будинок, у якому раніше був скит Тихвінського жіночого монастиря, родині подарувала Дніпропетровська єпархія УПЦ. У просторій хаті сім кімнат: є окремі спальні для дівчат і хлопців, кабінет, зала, бібліотека.
Найстарший син Пінчуків Богдан уже має власну сім’ю, а наймолодшому Стефану – 2,5 року.