Косівська мальована кераміка полонить кожного, хто бачить ці унікальні вироби. Посуд і кахлі з обов’язковим зеленим забарвленням народжені кольорами Карпат, які в будь-яку пору року вражають усіма відтінками смерек. Картинки повсякденного життя, образи святих і самого Всевишнього, динамічні зображення горянських чоловіків-героїв і жінок-берегинь, тварин, вишукані орнаменти можна розглядати годинами. Попри примітивізм зображень, вони настільки емоційно й правдиво змальовують історію краю і життя народу, що нікого не залишають байдужим.

Як і прогнозували метео­служба й народні синоптики, листопад минув без особливих змін погодних умов. Традиційно перший сніг випав у Карпатах, а на решті території України заморозки торкнулися поверхні ґрунту лише наприкінці місяця. Не передбачають різкого похолодання чи снігопадів і в грудні. За народними прикметами, перший місяць зими «вкриває землю білою ковдрою, а річки льодом». Та впродовж останніх 30 років температурний режим в Україні підвищується вдвічі швидше, ніж в інших місцях планети, а тому дати приходу зими зміщуються на пізніше. Ось і цьогорічний листопад пригальмував наступ очікуваного похолодання. Але воно вже стукає у вікно. «Грудень у дорозі — зима на порозі», — стверджує прислів’я.

Хоч природні катаклізми цьогорічної весни  завдали хліборобам чимало клопотів і тривог щодо майбутніх результатів їхньої праці,  урожай-2019 виявився рекордним. На сьогодні вже зібрано 58,9 мільйона тонн зерна (86% прогнозу) за середньої врожайності 45 центнерів з гектара. Показники ці ще не остаточні.

Прогнози на високий урожай справдилися. Кілька несприятливих днів із дощами і грозами останнього літнього місяця не завадили хліборобам стовідсотково і  без втрат зібрати врожай ранніх зернових. Традиційно першими успішно віджнивували фермерські господарства Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Харківської областей. За повідомленням пресслужби Мінагрополітики, серпневий намолот збіжжя буде вагомим. До слова, маємо щедрий урожай кавунів, динь і винограду. Щодо  осінньої віддачі ниви є сподівання, що вона також буде рясною.

Прогнози науковців і народних синоптиків на липень справдилися. Другий місяць літа був щедрим на зливи і спеку. Як і в попередні кілька років, грозові дощі пролилися над Західною Україною, а  до найвищої позначки — 34 градуси — стовпчик термометра піднімався у південних областях. Але примхи погоди не завадили хліборобам зібрати високий урожай ранніх  зернових.

Популярний у місті над Ворсклою захід, у якому взяли участь десятки виробників і більш як 30 музичних гуртів, відбувся на Соборній площі і вперше тривав два дні. Тут працювали «Галушкова сцена», «Містечко майстрів», «Квітуча альтанка», «Садиба Івана Котляревського», «Галушкова рідня», «Крафтові виробники», «Галушкові смаколики», «Галявина бешкетників». Артисти разом з гостями ворожили на галушках, проводили обряд засівання трави «Хто полю годить, тому врожай родить!», пили чай, вчилися писати китайські ієрогліфи, ліпити галушки, равіолі, локшину, розігрували лотерею. А діти в цей час, від пуза наївшись солодкої вати й морозива, відривалися по повній — купалися у фонтанах. Усім було весело, ситно і драйвово. Ноги самі пританцьовували, бо на всіх локаціях звучали запальна музика й пісні.

Не обійшлося цьогорічного травня без природних катаклізмів. Такий уже традиційно мінливий характер в останнього весняного місяця: відзначається буревіями, градобоєм і снігопадом. Більше, щоправда, порадував теплими сонячними днями й дощами. Тож одразу все навкруги смарагдово забуяло, заквітувало.

Нашу пісню, зокрема місцевий пісенний фольклор і фольклорно-обрядові дійства на фестивалі «Білозір’я-Фольк-Фест» представили 34 громади і 49 творчих колективів із Черкащини. Перший фестиваль-конкурс виконавців української народної та фольклорно-автентичної пісні в області став не тільки відкриттям талантів, а й можливістю показати творчу силу громад.

Квітень землю теплом зігрів і дощами вмив. На травень весна покладає обов’язки запросити літо в гості, зустріти його буйноцвітом садовини, багатоголоссям птаства і солов’їними солоспівами. Останній весняний місяць важливий у прогнозах трудівників села на майбутній урожай хлібної ниви. Недаремно у народному календарі весняно-польових робіт збереглися спостереження, поради та прикмети наших прадідів стосовно впливу природних явищ на господарську діяльність.

Розвиток сучасного туризму багато в чому залежить від упровадження нововведень,  спрямованих на вдосконалення обслуговування клієнтів і розширення туристичних можливостей. Саме для цього в селі Мельники Чигиринського району на Черкащині вирішили створити живий музей ремесел Холодного Яру. За задумом, музей має бути не такий, до якого більшість із нас звикла, де об’єкти статичні і їх можна тільки розглядати. Навіки завмерлий верстат у новому музеї обов’язково працюватиме, біля нього, крім екскурсовода, буде майстер, який виготовлятиме вироби. А гончарний круг має крутитися, переконані ентузіасти створення музею, і глина на ньому оживатиме. І тоді пересічна людина справді доторкнеться до витоків ремесла, побачить, як було колись і як тепер, відчує цю трансформацію. Нині глечик можна надрукувати на 3D-принтері, але стародавні інструменти забезпечують зв’язок поколінь