На останній оперативній нараді у Волинській облдержадміністрації новий робочий день тижня перші керівники області розпочали із хвилини мовчання. Так вони вшанували пам’ять земляка, який поклав свою голову за територіальну цілісність та європейське майбутнє нашої держави.
Гранатометник 93-ї окремої механізованої бригади, житель міста Устилуг Володимир-Волинського району Микола Ларін загинув смертю героя 30 листопада біля села Опитне Артемівського району на Донеччині. Під час мінометно-артилерійського обстрілу. У загиблого залишилися дружина та двійко дітей-школярів.

Нещодавно з Італії подзвонив далекий родич. На Апенніни його переманила дружина після перемоги помаранчевого Майдану. Я тоді, пригадую, відмовляв родича від поїздки: мовляв, в Україні такі переміни, а ти їдеш прислужувати якомусь синьйорові. «Та я це добре розумію, але хочу сім’ю зберегти: дружина там, а я тут, —  виправдовувався родич під італійським посольством. — До того ж я не надовго: зароблю трохи грошенят і повернуся».

Тема подорожчання проїзду в столичному метрополітені нагадує серфінгіста-початківця. Вона то на гребені хвилі, коли влада вкотре планує скоригувати ціну жетона, киваючи на подорожчання електроенергії, ремонтних робіт, а також на брак коштів та зношеність рухомого складу. То опиняється під водою, коли чиновники з певних причин, переважно політичних, беруть і відмовляються від задуманого. 

Реальна свобода слова, яку здобула наша держава за роки незалежності, народила нове покоління українців — людей, які звикли отримувати цікаву їм інформацію з різних джерел, критично оцінювати її. І відповідно вибудовувати лінію поведінки. Як тут не згадати слова Томаса Джефферсона, одного з батьків США: «Обирати собі уряд має право лише народ, який постійно перебуває у курсі того, що відбувається».  

Чоловік, ідучи лісом, раптом побачив нерухому тушу дикого кабана. Покоцавши труп чоботом, стенув плечима і пішов додому: надходив вечір, треба було поратися по господарству. Йому навіть на гадку не спало, що до взуття прилипла біда. Через деякий час захворіли і загинули домашні поросята. Фахівці пов’язали цей випадок із лісовою пригодою: очевидно, кабана позбавила життя африканська чума свиней, яку необачний господар приніс на власне обійстя. 

Для нас головним бар’єром був кримінальний режим, який дуже міцно закоренився і об’єднався з російським, також кримінальним по суті. І раптом цей режим в Україні скандально падає. І той народ, який здавався нам усім знесиленим, не організованим, раптом набирає сили і скидає оцю кримінальну тимчасову камарилью, чим великою мірою розчищає собі свою властиву, справжню дорогу до свободи. І це дуже фортунний поворот історії. 

Житомир дочекався власної «народної люстрації». Її представники, крім офіційно заявленого пікету під будівлею головного управління державної фіскальної служби у Житомирській області, утворили «коридор ганьби», через який перед початком робочого дня змусили пройти всіх податківців, і вкинули у сміттєвий бак двох працівників, чиї «самовпевнені фейси» не сподобались активістам. За логікою протестувальників, усі без винятку співробітники фіскальної служби — хабарники і корупціонери, які заслуговують лише осуду, криків «Ганьба!» та стусанів. 

За покаліченою осколками віконною рамою сплелися воєдино степовий туман та осіння сльота. У заповненому болотом окопі виговорюються один перед одним добровольці: «Хочу, щоб син казав, що його тато — герой-переможець, а не жертва кривавого миру». «Вони хочуть сховатися за високі паркани чи посади. Не вийде! Ми зустрінемо їх там, перед небесними воротами — і я, і мої вояки-соколи, і мої брати з Майдану. Тоді кожен відповість. А може, ще й раніше зустрінемо». 

Якось прочитав в Інтернеті, що українці стають «більш помітними» у Нью-Йорку. Не знаходячи надійного місця(?) для вкладення капіталів на Батьківщині, вони інвестують у нерухомість та цінні папери США. Журнал Forbes, наприклад, повідомив, що в Нью-Йорку та Сан-Франциско за участі українців було здійснено нещодавно п’ять покупок нерухомості на суму 35 мільйонів американських доларів. 

Нещодавно депутати Київської міської ради прийняли рішення про перейменування частини вулиці Інститутської на алею Героїв Небесної Сотні. Такому рішенню депутатського корпусу варто аплодувати стоячи. Заради світлої пам’яті тих, хто віддав життя за краще майбутнє нашої країни.