Уже за кілька місяців почнеться найвідповідальніший етап у житті майбутньої еліти України, бо саме 24 квітня стартує найважливіший іспит за всі роки навчання у школі — зовнішнє незалежне оцінювання. Саме його результати братимуть до уваги під час вступу до ВНЗ.  

Журналістика — ланцюговий пес демократії. Цей вислів передбачає, що одне з найдавніших ремесел у демократичному суспільстві понад усе має ставити об’єктивність і чесність.  Це там,  де є демократія. А там, де тиранія? Там журналістика — просто підгавкувач?
У пам’яті зринають різні курйозні й навіть скандальні ситуації, пов’язані з власним досвідом роботи в президентському та  прем’єрському пулах під час різноманітних міжнародних зустрічей.

З березня минулого року в Україні точаться безперервні дискусії про необхідність проведення роз’яснювальної роботи серед населення Донбасу. Зроблено висновки: органи державної влади та засоби інформації мають протиставити російській пропаганді правду про події в країні, а політики й чиновники мусять безпосередньо в регіоні зустрічатися з людьми й розповідати їм про реальний стан речей. 

Один з найбільш негативних виявів сучасності — корупція, яка більшою або меншою мірою супроводжує суспільство протягом усієї історії його існування. Факти, висвітлені з цього приводу у вітчизняних ЗМІ, вражають. Іноді майновий стан чиновників з урахуванням численних об’єктів нерухомості, земельних ділянок та транспортних засобів, які перебувають у їхній власності чи користуванні, обчислюється шестизначними цифрами навіть у доларовому еквіваленті! 

Пригадую, розважаючи колишню однокласницю, що проїздом затрималася в столиці, запросила її на недільну екскурсію пам’ятними місцями старого Києва. Екскурсовод — не історик за фахом, та вочевидь успішна людина в комерції — із захопленням та певним пієтетом розповідав переважно батькам з дітьми про заповітні куточки нашого міста, зокрема й ті, про які, за його словами, не згадується в краєзнавчій літературі.  

Багатодітну маму Світлану Давидову з російського міста Вязьма звинувачують у державній зраді через її дзвінок до Посольства України в Москві.
Як інформує «Радіо «Свобода», вона здійснила його у квітні 2014 року. Давидова попередила співробітників посольства, що солдатів військової частини, розташованої неподалік її будинку, могли відправити на Донбас. Такий висновок вона зробила з почутої у маршрутці розповіді військовослужбовця.

«Я йду, щоб ти ніколи не прала російські онучі», — пояснив свій вибір син і добровольцем поїхав на Донбас. Він пішов із дому звичайним хлопцем, а повернувся героєм». Так сказала мама Ігоря Волошина, який першим із рівнян склав свою голову за нашу свободу. Тож орден «За мужність» третього ступеня, яким посмертно нагородив його Президент, замість сина отримала мати. 

Нині у Сєверодонецьку можна зустріти багато людей, які приїжджають із заходу України. Громадські діячі, волонтери, журналісти й письменники — вони їздять по навколишніх селах, везуть гуманітарну допомогу та відвідують земляків-військових і дивляться навкруги, який він, Донбас. І від усіх, з ким довелося спілкуватися, чую співчуття: як же бідно ви тут живете. І поставлене запитання: чому Донбас підтримав сепаратистів? 

Чутки про те, що в Києві подорожчає проїзд у міському транспорті, поширюються давно. Нині вже достеменно відомо, що це станеться в лютому. Причин для здорожчання — хоч відбавляй. Галузь неприбуткова і ледве виживає. Грошей не вистачає ні на зарплати (через заборгованість під кінець  року був страйк трамвайників), ні на запчастини, ні тим паче  на придбання нового рухомого складу. А все через те, що,  мовляв, з 2008 року не піднімали тарифи. До того ж возять армію пільговиків, за яких держава вповні не компенсує кошти з бюджету. 

Коли говоримо про запровадження системи обов’язкового медичного страхування (ОМС) в Україні, то маємо дивитися не на американського доктора Хауса, у клініці якого 20 співробітників бігають навколо одного пацієнта, а на Німеччину або Англію. Хоча в цих країнах також є нарікання на бюрократію та певну зарегульованість відповідної системи, цей досвід для нас більш прийнятний. Копіювання ж американського досвіду вітчизняна економіка не потягне. Утім, не тягне його навіть економіка США, тому Барак Обама і розпочав реформу медичної галузі.