Справді, в ній навіть дорослому хоч на мить закортить сісти за парту. Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, яку  взимку цього року ввели в експлуатацію в селищі міського типу Томашпіль, належить до нового покоління освітніх закладів не лише за своїм технічним забезпеченням.  Будували її довгих 20 років, витративши з державного бюджету 22 млн грн. Власне, в 2010 році з держбюджету було виділено 6,3 млн грн, у 2011-му — майже 9 млн грн. Тобто активно будівництво велося саме протягом останніх років.  

Урок математики у другокласників полтавської школи № 24 минув швидко. Навіть після дзвінка діти не поспішали на перерву, а залишалися в класі, оскільки не висиділи 45 хвилин за партою, а впродовж усього уроку перебували в русі: ходили босоніж по дерев’яних килимках, клали на голови мішечки із сіллю, стояли за партами-конторками, виконували вправи для очей, здійснювали інші маніпуляції, через кожні 10 хвилин змінюючи позу.

Причина слабкості будь-якої держави не в нестачі коштів, а в нестачі людей і талантів. Це зауваження відомого французького філософа-просвітителя Вольтера, висловлене ним понад два століття тому, залишається актуальним і донині. А надто тоді, коли з трибун лунають скарги щодо надто повільних змін зокрема і в нашому суспільному бутті, в розпочатих чинною владою реформах — економічній, медичній, соціальній, правовій.  

Отримати за домашнє завдання не лише реальну оцінку від викладача, а й віртуальні бали від сотень інтернет-користувачів —  справжня нагорода за працю. Це відчуття добре знайоме студентам факультету соціології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Адже тут молодих людей не змушують стрічати першу зорю за написанням нудних рефератів, які ніхто, крім викладача, не читає і вони цілими стосами пролежують на кафедрах вишів. Натомість майбутні соціологи пишуть статті в український сегмент Вікіпедії, тому й ставляться до виконання домашнього завдання дуже відповідально. Більш того, незабаром планують підписати документ про співпрацю з фондом «Вікімедіа».

Не слід забувати, що профтехосвіта — інвестування в майбутнє нашої економіки. Втім, вітчизняні профтехнічні навчальні заклади сьогодні переживають нелегкі часи: недостатнє фінансування, застаріла матеріальна база, потреба в кваліфікованих викладачах. 
Тож про великі і малі клопоти «робітничих університетів» розповідає заступник голови Громадської ради освітян і науковців України Василь Петрович, який водночас очолює Міжрегіональне вище професійне училище зв’язку м. Києва. 

Дуже швидко все змінюється на ринку праці. Зокрема, від інженера тепер вимагають ще й навичок висококваліфікованого робітника, а багато робітничих професій потребують глибоких інженерних знань. А тому, переконані освітяни, підготовка деяких спеціальностей має перейти від вищої школи до профтехнічних навчальних закладів. Щоб навести лад у цій сфері, освітяни вирішили розробити та запровадити для профтехосвіти нові державні стандарти — цим займається спеціальна міжвідомча робоча група.

Є в Києві місце, де діти можуть робити все, що хочуть. Дорослі їх не стримують. Навпаки — стимулюють і заохочують, розвивають ініціативу. При цьому долучитись до захоплення столичних школярів, позмагатися з ними можуть діти з найвіддаленіших сіл. Тут учать самовираженню, дарують радість творчості, а отже, і щастя. Більшість з тих, хто переступив цей поріг, йдуть обраним шляхом усе життя. І примножують найбільше багатство держави — інтелектуальний потенціал. Диригує цим процесом Володимир Вербицький, який двадцять років тому очолив Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді. Сьогодні він — гість «Урядового кур’єра».

У Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту шукають додаткові години для поглибленого вивчення школярами інформатики та другої іноземної мови. Адже середня школа, як і початкова, вже незабаром також перейде на нові стандарти. Державний стандарт базової загальної середньої освіти вже затверджений — нині вчені Національної академії педагогічних наук разом з учителями-практиками розробляють для шкіл оновлені навчальні програми. За ними діти навчатимуться вже з 1 вересня 2013 року.   

Уряд відвів два тижні на остаточне доопрацювання  проекту документа. Тоді ж Кабінет Міністрів буде готовий розглянути законопроект і передати його до Верховної Ради в обмін на вже зареєстрований урядовий проект. А до вчорашнього дня робоча група з доопрацювання урядового проекту закону «Про вищу освіту» внесла зміни до 67 із 71 статті. Лише через мережу Інтернет отримано понад три тисячі пропозицій. Таким чином з трьох зареєстрованих у Верховній Раді законопроектів вийшов фактично один новий, який враховує більшість аспектів цієї сфери.

Уже не за горами травень, а з ним – і зовнішнє незалежне оцінювання. Часу на підготовку залишається дедалі менше, а хвилювання 11-класників зростає. Про всі особливості тестування, зокрема з історії України — розмова зі шкільним учителем Любов’ю Гайдукевич, яка останні два роки надає консультації фахівцям з тестів для ЗНО.