1 вересня – свято особливе. Воно не лише сімейне, адже діти йдуть до школи, студенти у вищі навчальні заклади, і в цьому процесі впродовж навчального року задіяна вся сім’я, а й державне, національне. День знань, з якого починається навчання – це насамперед відповідальність держави за якість знань, які отримають діти в школах, студенти у ВНЗ. Адже набуті під час навчання знання і навички в майбутньому визначатимуть престижність професій, їхню конкурентоспроможність на ринку праці, а отже, і успішність молодих людей у дорослому самостійному житті.  

Педагогічна ідея, стверджував відомий учитель Василь Сухомлинський, — повітря, в якому розправляє крила творчість. Цінності вона набуває, лише коли реалізується. Активізувати процес, долучити до творчості якомога більше талантів покликаний Всеукраїнський конкурс «Цікава школа», який проводив Національний еколого-натуралістичний центр. Про його відкриття й надбання на прохання оглядача «Урядового кур’єра» розповідає директор центру Володимир Вербицький.  

Для  дітлахів, котрі цієї суботи вперше почують шкільний дзвоник, починається нове життя: доведеться звикати до нового режиму, колективу, обстановки, що, звісно, є певним стресом для дитячого організму.  Як найкраще організувати день першокласника, що і в якій кількості слід їсти та як уникнути психологічних «гострих кутів», досліджував «Урядовий кур’єр». 

Вступна кампанія 2012 року вже позаду. Майже 10 тисяч вчорашніх абітурієнтів обрали для навчання Національний університет біоресурсів і природокористування України — чи не найбільший університет на теренах Східної Європи, який, до того ж, цілком можна зарахувати, за мірками США, до тамтешніх елітних. Чим живе сьогодні знаний у світі український виш, розповідає його ректор академік Дмитро МЕЛЬНИЧУК. 

Коли йдеться про реформування освіти, передовсім акцентується  на навчальному процесі. Однак те шкільне життя складається  з багатьох, на перший погляд, дрібниць. Та саме вони іноді стають головними, коли доводиться розв’язувати ту чи ту проблему.  Скажімо, хіба напряму не пов’язана тема, яку ми сьогодні досліджуємо,  зі здоров’ям учнів?  

Свідчень про потужний інтелектуальний потенціал нашої нації не бракує. Проте ми не лише мало знаємо про тих українців, котрі вже залишили помітний слід у світовій науці, а й не цінуємо нашу талановиту молодь. Саме створення  для них достойних умов праці мало б бути головним завданням чиновників, відповідальних за політику в царині освіти й науки. Але не так стається, як гадається. Від цього залежить, чи стане Україна по-справжньому сучасною державою, а чи опиниться на задвірках світового прогресу.

Перші щасливці з-поміж цьогорічних абітурієнтів уже можуть зітхнути спокійно: позавчора виші оприлюднили перші списки рекомендованих до зарахування. Скоро про свої результати дізнається й решта вступників. Словом, вступна кампанія наближається до свого завершення.  
«Число отриманих заяв під час вступної кампанії-2012 рекордне за часи незалежності України. За 30 днів роботи приймальних комісій до Єдиної державної бази з питань освіти надійшло 1 901 503 заяви від бажаючих розпочати вищу освіту цього року», — повідомив міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник.

Неприємне здивування спіткало студентів низки українських вишів, коли ті отримали свою липневу стипендію: замість звичайних 730 грн на їхніх карткових рахунках виявилося на 200 грн менше. Зокрема, за словами президента Української асоціації студентського самоврядування (УАСС) Єлизавети Щепетильникової, зі скаргами на  зменшення стипендії звернулися студенти Київського національного торговельно-економічного університету, Запорізького національного університету, Рівненського державного гуманітарного університету, Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут», Кам’янець-Подільського національного університету та інших вишів.  

Діти-інваліди, які мають право на позаконкурсний вступ, зіткнулись із тим, що не можуть довести наявність своєї пільги: довідку медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), яку вимагає МОНмолодьспорту, отримати неможливо.
Згідно з вимогами МОНмолодьспорту, в приймальній комісії дитина-інвалід має особисто надати посвідчення (пенсійне або того, хто отримує державну соціальну допомогу) чи  довідку МСЕК. 

Щороку вчитися за кордон їде майже 20 тисяч українців. На сьогодні наші виші мають 4200 угод із зарубіжними університетами, науково-дослідними установами та дослідницькими центрами. «Завдяки таким  угодам торік частковий курс навчання за кордоном пройшли 3200 студентів, повний — 214», — повідомив начальник управління  міжнародного співробітництва Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Андрій Божков.  З минулого року існує і спеціальна Державна програма (фінансування — 42 млн грн), завдяки якій навчатися та стажуватися за кордон поїхало приблизно 300 українців, зокрема, в Гамбурзький університет, Лондонську школу економіки, Паризьку технологічну школу, Массачусетський технологічний інститут, Чиказький та Единбурзький університети.