Усім миром — від надання цільової субвенції з державного бюджету до внесків із батьківських гаманців — ми забезпечуємо якісну освіту кожного школяра. Водночас від цієї благочинної справи були відсторонені сільські бюджети, хоча сільські ради належать до базового рівня в структурі держави і визначають розвиток своїх громад.

Через бюрократизм іноді доходить до безглуздя. Так, сільського голову, який вільну кімнату в приміщенні дитсадка (двоповерховій і ошатній будівлі) надав для навчання учнів першого класу, комісія оштрафувала. За що? Та за те, що першокласникам у ній тепло! Точніше тому, що таким чином сільський бюджет фінансує школу, а це бюджетним кодексом йому забороняється робити. Що подумали про державу батьки і діти цього села? 

Якісна освіта має бути доступною для всіх українців, хоч де б вони проживали: в гірському селі чи у великому місті. Початкова школа мусить бути всюди, навіть у найменших населених пунктах. Такими словами Президент Петро Порошенко розпочав обговорення системних змін у вітчизняній освітній галузі під час чергового засідання Національної ради реформ.

Нині в Україні близько 10 мільйонів громадян навчають і навчаються. «На освіту не можна дивитися як на галузеву проблему. Окрім забезпечення обороноздатності держави, освіта — перша з наших пріоритетів, — розставив крапки над «і» глава держави. — Ми часто кажемо, що довіряємо вчителеві найкраще, що у нас є, — наших дітей. Виникає наступне запитання: а чому ми довіряємо найкраще тим, кому платимо найменше? В центрі нового закону про освіту має бути Його Величність Учитель!»

Цифра до цифри, рядок до рядка — білосніжні лінії слухняно лягають на темну безодню шкільної дошки під упевненою рукою вчителя. А якщо кожен урок перетворюється на захопливо-пізнавальну подорож до незвіданої країни знань, дитина запам’ятає його на все життя. У цьому й полягає майстерність справжнього педагога.

Тож професійне свято, яке першої неділі жовтня відзначатимуть дорогі наші вчителі, — воістину нагода подякувати їм за терпіння, розуміння, недоспані ночі та непереборний оптимізм. А головне, вкотре привернути увагу до ролі педагога в суспільстві. Нагадаймо: в нас  понад мільйон дошкільнят, п’ять мільйонів учнів та майже три мільйони студентів. Міністерство освіти і науки поступово запроваджує реформи у галузі, щоб поліпшити якість освіти й заохотити педагогів підвищувати майстерність, проходити незалежну атестацію, а в результаті отримати вищу кваліфікацію та зарплату.

Першої п’ятниці жовтня, коли працівники всіх середньоосвітніх навчальних закладів готові із щирими усмішками та відкритими обіймами приймати гостей та їхні привітання напередодні Дня працівників освіти (його ще називають Днем учителя), Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк переступив поріг спеціалізованої школи I—III ступенів №148 ім. Івана Багряного.

Його візит сприймали як інспекцію. Його слова найменше можна було зарахувати до захоплень-компліментів. На столичній вулиці Будівельників, 37 особливо поглиблено вивчають українську мову і літературу. І в цій установі зібралися для зустрічі із главою уряду директори столичних шкіл, які стали переможцями відкритого конкурсу. Один із 22 лідерів добору — директор школи №148 Сергій Горбачов. Такий конкурс буде не лише в Києві. Чернівці вже готуються перейняти досвід столиці.

Ключовою рушійною силою розвитку інноваційної економіки в Україні повинен бути університет як головний генератор створення нових знань та їх трансформації в конкурентоспроможну продукцію або новітні технології. Цю тезу мало хто заперечує, і формально такі процеси почато. Ухвалено закон про вищу освіту і план його імплементації, презентовано проекти Стратегії реформування вищої освіти до 2020 року та Концепції розвитку освіти на період 2015—2025 років, триває загальна інвентаризація (на основі акредитаційних процедур) вишів.

Мета — модернізація національної мережі вишів через їх укрупнення і ліквідацію інституційно неспроможних закладів. На думку авторів реформи, це призведе до появи потужних регіональних дослідницьких університетів, інтегрованих у світовий освітньо-науковий простір. Доцільність такої ініціативи зрозуміла: в більшості університетів скорочується контингент студентів, дублюється підготовка фахівців, витрачається значний державний фінансовий ресурс на їхнє утримання, не підвищується конкуренто?спроможність випускників на вітчизняному та закордонному ринках праці.

Міністерство освіти і науки планує підвищити вимоги до іноземних студентів. «Ці студенти  важливі для нас, тому що привозять кошти й витрачають їх в Україні за приблизними підрахунками, стільки, скільки в бюджеті виділяють на освіту. Посли тих країн, з яких найбільше приїздять ці студенти, переживають за  якість освіти, й зокрема лунають побажання, що іноземців  також  треба підбирати, тобто ми не повинні брати  будь-кого. На жаль,  останніми роками склалася практика, що  в нас може навчатися  будь-який іноземний студент,  який просто платить гроші», — сказав журналістам на брифінгу міністр освіти і науки Сергій Квіт.

Із ситуацією,  показовою щодо  проблем з іноземними студентами, МОН стикнулося зокрема  під час перевірки одного з регіональних вишів —  Черкаського державного технологічного університету. Там навчається приблизно півтисячі іноземців,  з них близько 300 — заочно. 

Більшість батьків та вчителів влаштовує стан середньої освіти в Україні. Про це свідчить соціологічне опитування, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Більше того: переважне число тих, кого опитали, не хочуть зокрема запровадження дванадцятирічки. У чому ж річ? Чому, визнаючи, що реформи потрібні, більшість не підтримує запропонованих змін? Чому, судячи з результатів опитування, мало хто розуміє, в чому ж полягає його суть і результат? 

Учнів різного віку, їхніх батьків та вчителів найбільше нині непокоїть ситуація зі шкільними підручниками, адже щороку кількість дітей у класах зростає — тільки цьогоріч поріг школи переступило на 4 тисячі більше першокласників. Також учні 4 і 7 класів навчаються за оновленими програмами і теж потребують нових книжок.

У галузі освіти крок за кроком відбуваються кардинальні позитивні зміни. Зокрема вперше за багато років профільне міністерство зробило конкурс та друк підручників прозорим. Відтепер за рукописи авторів навчальних посібників можуть онлайн проголосувати педагоги з усієї країни. Важливо, що у зв’язку з переходом на 12-річку освітяни змінять навчальні програми, розвантаживши їх, тож нові підручники напишуть зрозумілою для учнів мовою.

До початку навчального року українські школярі отримали підручники з усіх предметів, лише учні 4-х і 7-х класів поки що чекають на нові. Їх діти отримають безплатно. У Міністерстві освіти і науки оперативно розв’язують проблему забезпечення шкіл підручниками для відповідних класів, адже це майже 300 тисяч школярів у всій Україні. До речі, цього року вперше конкурс підручників відбувався прозоро — кожен учитель міг онлайн проголосувати за ту чи іншу книжку. 

Сьогодні Країна знань гостинно відчиняє свої двері — в усіх українських школах лунає перший дзвоник для майже 3,8 мільйона учнів. Він покличе на урок 414 тисяч першокласників, що на 4 тисячі більше, ніж торік.

Що цікавого принесе школярам і вчителям новий навчальний рік? Адже система української середньої освіти стоїть на порозі численних змін: підвищення якості освіти, оновлення навчальних програм, підготовка нових підручників, та й загалом перехід на 12-річну систему навчання.