Реєстрація платником ПДВ здійснюється за добровільним рішенням або за обов’язковою реєстрацією. В обох випадках платник повинен подати реєстраційну заяву за формою №1-ПДВ. Таку заяву подають до органу Міндоходів за місцезнаходженням платника. У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації платником ПДВ орган Міндоходів на п’ятий робочий день видає Свідоцтво платника ПДВ. Свідоцтво видають фізичній особі — підприємцю або безпосередньо керівнику юридичної особи або представнику таких суб’єктів господарювання.

З 1 вересня 2013 року набрали чинності норми, запроваджені постановою правління Нацбанку України від 06. 06. 2013 р. № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою». Відтепер розрахунки між фізичними особами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, а також між фізичною особою та підприємцем (підприємством) за товари (роботи, послуги), вартість яких перевищує 150 тисяч гривень, здійснюється в безготівковому порядку.  

Відповідно до Законів України „Про природні монополії”, „Про електроенергетику”, „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, Указу Президента України від 23 листопада 2011 року № 1059 „Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики”, Комплексного плану заходів із забезпечення фінансової стабілізації підприємств паливно-енергетичного комплексу, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 травня 2005 року № 167-р, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити, що додаються:
1.1) Форму звітності № 11-НКРЕ (квартальна) „Звіт щодо показників надійності електропостачання”;

Відповідно до вимог статей 7, 25, 44 Закону України «Про Національний банк України» та розділів II і III Декрету Кабінету Міністрів України від 19 любтого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Установити, що надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента) здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом унесення готівки власником рахунку.

Доходи, одержані громадянами від продажу об’єктів нерухомості, підлягають оподаткуванню за ставкою 5%. У разі, якщо продавцем нерухомості є фізична особа-нерезидент, ставка податку становить 15% (17%) договірної вартості об’єкта, але не нижче його оцінної вартості.
Якщо угода купівлі-продажу укладається між фізичними особами, податок на доходи від продажу нерухомого майна сплачує продавець до нотаріального посвідчення такого договору. Суму податку визначає та самостійно сплачує продавець через банківські установи за місцем нотаріального посвідчення такої угоди. Тобто податок сплачують за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса або державної нотаріальної контори. Якщо ж покупець об’єкта нерухомості — юридична особа чи фізособа-підприємець, така особа виконує обов’язки податкового агента: утримує та перераховує податок з доходу платника від такого продажу.   

Взяттю на облік або реєстрації в органах Міндоходів підлягають усі платники податків. Фізичні особи — платники податків реєструються у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків (далі — Державний реєстр).
Реєстрація фізичних осіб у Державному реєстрі здійснюється з метою єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки, що є основним джерелом наповнення Державного бюджету України. Обов’язковість сплати податків кожним та контроль за такою сплатою є умовою економічної стабільності держави та забезпечення соціальних видатків.
Облік платників податків у Державному реєстрі ведеться за податковими номерами. 

Із 04.08.2013 р. не оподатковуються податком на нерухоме майно:
♦ об’єкти житлової нерухомості, зокрема їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних, прийомних або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей. Але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, опікуна, піклувальника;
♦ об’єкти житлової нерухомості, зокрема їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їхнього числа, визнаним такими згідно із законом, дітям-інвалідам, яких виховують одинокі матері (батьки). Але не більше одного такого об’єкта на дитину. 

Відповідно до статті 7 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» та з метою удосконалення організації розроблення та погодження прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні, планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу природного газу та формування і затвердження планового розподілу постачання природного газу споживачам

НАКАЗУЮ: 

Відповідно до Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” , статей 7, 44 Закону України “Про Національний банк України”, Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, а також з метою вдосконалення нормативно-правових актів Національного банку України Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Унести до розділу 3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631 (зі змінами), такі зміни: 

Відповідно до статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» і пункту 19 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Здійснити шляхом видачі органами Державної казначейської служби фінансових казначейських векселів:
1) реструктуризацію фактичної бюджетної заборгованості, що утворилася станом на 1 січня 2013 р., з урахуванням стану її погашення за видатками (далі — фактична бюджетна заборгованість) за узгодженими з відповідними головними розпорядниками бюджетних коштів бюджетними програмами (крім видатків на оплату праці та соціальне забезпечення) в частині:
бюджетної кредиторської заборгованості розпорядників бюджетних коштів та заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка утворилася у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування;
бюджетних зобов’язань одержувачів бюджетних коштів;